• 4. Організацію обслуговування державного боргу в обсягах і структурі, узгоджених з кредиторами.
Мобілізація коштів з метою формування фонду фінансових ресурсів для забезпечення погашення і обслуговування державного боргу може проводитися у прямих та непрямих формах. До першої групи належать емісія і розміщення боргових цінних паперів держави як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках; залучення кредитів державними органами управління як вітчизняних, так і зарубіжних кредиторів, проведення взаємозаліків заборгованостей між державами та ін. Непрямі форми охоплюють проведення додаткових первинних емісій центральним банком; накопичення заборгованості з виплати заробітної плати в державному секторі економіки, а також пенсій, компенсацій та інших платежів населенню, передбачених законодавством; продаж зобов'язань держави фінансовим установам (як правило з дисконтом); проведення роботи з ліквідації бюджетної заборгованості суб'єктів господарської діяльності та ін.
Важливим є питання про розміри раціональних обсягів коштів, що використовуються з метою погашення та обслуговування державного боргу. Експерти вважають, що при цьому необхідно брати за основу показник у 1,5–2,0% від обсягу ВВП за умов забезпечення 4–5% темпів економічного зростання.
Рис. 12.3. Напрями управління державним боргом
До основних показників, що дають змогу провести аналіз результативності управління державним боргом, належать: частка суми державного боргу відносно ВВП, співвідношення між величиною державного боргу та обсягами експорту товарів і послуг, відношення загальної суми річних боргових платежів до прибутків, що одержано від експорту товарів і послуг, а також до ВВП. Так, за розрахунками спеціалістів Світового банку, критичним є рівень державного боргу, що становить 50% від ВВП. Межовою вважається частка державного боргу до обсягів експорту, у розмірі 20–25%.
Важливим напрямом управління державним боргом є проведення дострокового викупу його частини. В Україні такі операції ще не здійснюються, але їх проведення може стати доцільним. Прикладом може бути досвід Росії. Зокрема, проектом основних напрямів боргової політики Росії у 2006– 2008 pp. передбачається продовжити достроковий викуп найбільш дорогого держборгу. Майже 40% російського зовнішнього держборгу припадає на заборгованість колишнього СРСР за кредитами, реструктуризованими Паризьким клубом кредиторів. У зв'язку з цим визнається необхідність трансформації клубної заборгованості у ринкові інструменти або її суттєве скорочення.
У 2005 р. Мінфіном України проведені операції з перетворення зовнішнього боргу на внутрішній, здійснено спроби виправити досягнутий дисбаланс: зовнішні зобов'язання на початок року становили 75% всього боргу. Така політика дала певні результати. За дев'ять місяців частка зовнішніх зобов'язань зменшилася до 71,7% у гривневому еквіваленті, у доларовому вираженні зниження цієї частки вагоміше – з 76 до 70,7%.
Проте, переорієнтування на проведення внутрішніх державних запозичень може мати і негативні наслідки, зокрема, виникає загроза появи "ефекту витіснення". Замість збільшення вкладень в економіку суб'єкти господарювання купують більше безризикових зобов'язань держави. Такі заходи можуть призвести до стримування темпів зростання обсягів ВВП.
Згідно з Прогнозом показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2008–2010 pp., схваленого постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2006 р. № 1359, важливою умовою підтримки макроекономічної стабільності у середньостроковій перспективі визначено дотримання економічно безпечного рівня бюджетного дефіциту (що не перевищуватиме 3% ВВП). Формування бюджету з дефіцитом пояснюється наявністю значних потреб у ресурсах на проведення реформ в усіх сферах, розвитку інфраструктури та підвищенні якості адміністративних і соціальних послуг. Прийнято також, що рівень дефіциту державного бюджету у відсотках до ВВП залишатиметься стабільним та не буде перевищувати 2,55%. Важливим є і те, що обсяг фінансування дефіциту бюджету за рахунок боргових джерел і надходжень від приватизації не буде перевищувати величини капітальних видатків бюджету на відповідний рік.
У проведенні управління державним боргом використовуються різні способи. До них належать: продаж вимог простроченого боргу, проведення дострокового викупу боргу, здійснення трансформації внутрішнього боргу у зовнішній, формування розвитку ринку державних цінних паперів, проведення заміщення боргів. Запровадження таких способів в Україні тільки розпочалося. Удосконалення управління державним боргом передбачає обґрунтування їх більш раціонального використання.
Прикладом продажу прав вимоги простроченого боргу перед державою може бути проведення 21 аукціону з продажу боргів перед державою у грудні 2006 p. ЗАТ "Українська між- банківська валютна біржа" 26 грудня 2006 р. проведений двадцять перший відкритий аукціон з продажу Мінфіном прав вимоги погашення простроченої понад три роки заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою, або під державні гарантії.
Навчальний тренінг
Контрольні запитання
• 1. Що таке державний борг?
• 2. Які фактори впливають на формування державного боргу?
• 3. Дайте визначення капітального і поточного державного боргу.
• 4. Які зобов'язання відносять до прямого і гарантованого боргу?
б. В яких випадках державний борг розцінюється як активний і пасивний?
• 6. Дайте визначення внутрішнього та зовнішнього боргу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс фінансів» автора Кудряшов В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Боргова політика і управління державним боргом“ на сторінці 3. Приємного читання.
