Розділ 12. ДЕРЖАВНИЙ БОРГ І БОРГОВА ПОЛІТИКА

Курс фінансів

Формування державного боргу безпосередньо пов'язане з погашенням зобов'язань за активами, одержаними державою за умов позик. Разом з тим, на ці процеси впливають і інші фактори. Боргові відносини виникають і за наявності заборгованості з оплати праці (як в державному, так і недержавному секторах економіки), соціальних виплат, компенсацій населенню. Наприклад, коли державні органи управління з тих чи інших причин не виконують передбачені законодавством видатки державного бюджету, виникає заборгованість за виплатою заробітної плати, пенсій, стипендій та ін. У таких випадках сума державного боргу перевищує зобов'язання за державним кредитом.

Державний борг – це сукупність зобов'язань держави за платежами, які належить виконати на підставі одержаних або гарантованих активів. Нерідко державний борг розглядають як суму строкових боргових зобов'язань уряду, виражених у грошовій формі. Але таке визначення не буде вичерпним, оскільки у ньому не взято до уваги значної кількості платежів, які мають виконати державні органи управління на підставі минулих подій. Так, не врахованими виявляються заборгованість за виплатою зарплати, пенсій, компенсацій переплачених податків, надання гарантій за кредитами та ін. Не зовсім вдалим є і визначення боргу, коли суб'єктом називається уряд, а не держава. Адже крім уряду, державна заборгованість може формуватися і на підставі діяльності центрального банку, місцевих органів державної влади та ін.

Державний борг виникає не тільки на основі зобов'язань відповідних бюджетів, а і бюджетних установ та державних цільових фондів. До складу державного боргу в широкому розумінні входить також заборгованість державних підприємств.

Формування державного боргу здійснюється під впливом багатьох факторів. Переважна їх частина має об'єктивний характер і зумовлює наявність державного боргу навіть в періоди економічного зростання. До таких факторів, зокрема, відносять дефіцит державного бюджету та від'ємне сальдо торговельного балансу, накопичення заборгованості з погашення та обслуговування державного кредиту за попередні періоди, зобов'язання держави з соціальних виплат, компенсацій, індексацій доходів громадян та ін.

У свою чергу, такі явища за умов перехідної економіки спричинені недостатнім розвитком підприємницької діяльності, нераціональною структурою господарського комплексу країни, звуженою для формування достатнього рівня доходів державного бюджету податковою базою, недостатнім інвестиційним потенціалом, низькими доходами значної частини громадян, неефективною роботою провідних державних підприємств та ін. Суб'єктивні фактори пов'язані з прорахунками державних органів в управлінні доходами та видатками державного бюджету, проведенням неефективного використання залучених ресурсів, розкраданням державної власності, відсутністю виваженої програми управління державним боргом та ін.

Класифікують державний борг, використовуючи різні критерії. Ґрунтуючись на розрахунку суми і строків погашення, розрізняють капітальний і поточний державний борг. Капітальний борг – це загальна сума заборгованості та процентних виплат, які мають бути сплачені за зобов'язаннями держави у визначені строки. Сума капітального боргу дає уявлення про те, якою є загальна величина боргу держави без розбивки на періоди, протягом яких він повинен бути погашеним. Поточний борг відображає суму зобов'язань держави, які підлягають виплаті (разом з перерахованими відсотками) у поточному році (періоді).

До капітального боргу належать як довгострокова, так і короткострокова заборгованість. Кожне із зобов'язань має певний строк і повинне виконуватися відповідно до укладених угод або умов емісії цінних паперів. З метою визначення фінансової стійкості держави розраховується коефіцієнт, який відображає відношення суми державного боргу до величини ВВП. За різними підходами критичний рівень такого показника становить від 50 до 100% ВВП. Вищі його значення вважаються неприйнятними для забезпечення погашення державою своїх зобов'язань у визначені періоди. В Україні критичний рівень державного боргу прийнято за 60% ВВП.

Частка капітального державного боргу в Україні щодо ВВП у 1995 р. становила – 22%, 1996 р. – 25%, 1997 р. – 20%, 1998 р. – 33,5%, 1999 р. – 56%, 2000 р. – приблизно 60%, а 2002 р. – 34,34%. Починаючи з 2003 p., частка державного боргу відносно ВВП знижувалася і у 2006 р. досягла 15,27%. Таку величину боргу не вважають критичною. Можна зазначити, що такий фінансовий важіль використовується в нашій країні недостатньо. Маємо чимало прикладів, коли частка боргу щодо ВВП досягає і більш високих показників.

Капітальний державний борг за ознакою умовності поділяють на прямий та гарантований. Прямий державний борг – це борг, що безпосередньо підлягає виплаті з боку державних органів управління. Гарантований борг виникає на основі надання державних гарантій.

За напрямами використання ресурси, залучені у формі державного боргу, поділяють на кошти, спрямовані:

• на фінансування дефіциту державного бюджету;

• формування валютних резервів;

• забезпечення інвестиційних проектів;

• проведення реструктуризації позик, одержаних у попередні періоди;

• інші напрями.

В Україні левова частка коштів, залучених у формі державного боргу (84%), використовується з метою фінансування дефіциту бюджету. На формування валютних резервів витрачається 14% мобілізованих ресурсів, на інвестиційні проекти – лише 2%. Така структура використання державних запозичень не є раціональною, оскільки вона не сприяє прискоренню темпів розвитку країни.

Розрізняють борги держави, які є офіційно визнаними – експліцитні борги, і не підтверджені, або імпліцитні. Останні зобов'язання, як правило, не зараховують до державного боргу, але вони мають належати до його структури.

До складу державного боргу України входять такі основні елементи.

• 1. Сума всіх розміщених і непогашених державних боргових цінних паперів (як внутрішньої, так і зовнішньої позики).

• 2. Загальна вартість кредитів, які залучено державними органами управління (КМУ і НБУ) з метою фінансування дефіциту державного бюджету, платіжного балансу, створення державних резервів та забезпечення цільових програм. Такі кредити можуть залучатись як на внутрішньому, так і на зовнішніх фінансових ринках.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс фінансів» автора Кудряшов В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 12. ДЕРЖАВНИЙ БОРГ І БОРГОВА ПОЛІТИКА“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ФІНАНСИ, ЇХ СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ

  • Функції фінансів

  • Фінансова система та її складові

  • Фінансова політика та інструменти її проведення

  • Розділ 2. КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ

  • Джерела фінансування діяльності суб'єктів господарювання

  • Порядок формування статутного капіталу акціонерного товариства

  • Зміна величини статутного капіталу

  • Формування доходів і витрат підприємства

  • Прибуток акціонерного товариства, його розподіл та використання

  • Методика розрахунку доходів на акцію

  • Розділ 3. ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У ФІНАНСОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Характеристика основних видів цінних паперів

  • Форми випуску цінних паперів

  • Операції з цінними паперами та порядок їх проведення

  • Розділ 4. ПОДАТКОВА СИСТЕМА І ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА

  • Податкова система і принципи її побудови

  • Характеристика податкової системи України

  • Податкова політика та напрями реформування податкової системи України

  • Розділ 5. ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ ТА ЇХ ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ

  • Державні цільові фонди та їх класифікація

  • Державні підприємства та їх фінансова діяльність

  • Розділ 6. ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТНА СИСТЕМА

  • Бюджетна система України та її складові

  • Місцеві бюджети і бюджетне регулювання

  • Розділ 7. ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ЗА ДОХОДАМИ І ВИДАТКАМИ

  • Видатки державного бюджету та їх класифікація

  • Критерії ефективності витрачання бюджетних коштів

  • Організація касового обслуговування державного бюджету

  • Розділ 8. ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ТА НАПРЯМИ ЙОГО РЕФОРМУВАННЯ

  • Пенсійна система України і напрями її перебудови

  • Джерела формування доходів і структура видатків Пенсійного фонду України

  • Розділ 9. ФІНАНСОВІ ОСНОВИ ОРЕНДИ, ЛІЗИНГУ І КОНЦЕСІЙ

  • Орендна плата та її складові

  • Лізинг і лізингові платежі

  • Фінансові операції при передачі майна в концесію

  • Розділ 10. ПРИВАТИЗАЦІЯ МАЙНА ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Способи приватизації майна державних підприємств

  • Визначення ціни об'єктів приватизації

  • Способи продажу державної частки акцій ВАТ

  • Розділ 11. ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ І ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ

  • Державний кредит і його основні форми

  • Державні гарантії та умови їх надання

  • Розділ 12. ДЕРЖАВНИЙ БОРГ І БОРГОВА ПОЛІТИКА
  • Характеристика державного боргу України

  • Боргова політика і управління державним боргом

  • Розділ 13. ФІНАНСИ ДОМОГОСПОДАРСТВ

  • Витрати домогосподарств і їх складові

  • Фінансові операції домогосподарств

  • Розділ 14. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ

  • Іноземні інвестиції, їх залучення і використання в Україні

  • Проведення фінансових операцій в особливих зонах

  • Співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями

  • Розділ 15. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС ТА МІЖНАРОДНА ЛІКВІДНІСТЬ УКРАЇНИ

  • Операції з капіталом та фінансові операції

  • Міжнародна ліквідність та міжнародна інвестиційна позиція України

  • Розділ 16. ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА І УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ

  • Бюджетна політика та її інструменти

  • Державний фінансовий апарат і його структура

  • Функції Міністерства фінансів України

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ