Розділ 3. Фінансово-господарський контроль: роль і значення у забезпеченні фінансової безпеки держави

Реформування фінансового контролю в Україні

Існування різних видів контролю зумовлено складністю його функцій на різних рівнях управління. Так, залежно від підпорядкування об'єкта та суб'єкта контролю його поділяють на два види: внутрішній та зовнішній.

Зовнішній контроль проводять органи державного, муніципального, громадського та не залежного контролю на непідлеглих їм підприємствах, установах і організаціях.

Внутрішній контроль здійснюють спеціалізовані контролюючі органи на підприємствах своєї системи, а також працівники економічних служб суб'єкта господарювання в процесі перевірки власних структурних підрозділів. Система внутрішнього контролю визначає всі внутрішні правила та процедури контролю, запроваджені керівництвом для досягнення сталого та ефективного функціонування підприємств та організацій з метою забезпечення їх фінансової безпеки.

Як будь-яка наука, фінансово-господарський контроль має свій, притаманний йому метод – спосіб дослідження, що характеризується сукупністю специфічних принципів, шляхів і засобів, які визначають шляхи встановлення істини. Метод фінансово-господарського контролю для досягнення своєї мети використовує загальнонаукові та розрахунково- аналітичні принципи дослідження, а також специфічні прийоми документального та фактичного контролю, засоби узагальнення та реалізації результатів перевірки.

Загальнонаукові методичні прийоми, що використовуються у контрольно-ревізійній діяльності, включають аналіз і синтез, індукцію та дедукцію, аналогію та моделювання, абстрагування та конкретизацію, спостереження та експеримент.

Сьогодні для дослідження складних явищ у фінансових і господарських відносинах, які можуть викликати загрози або спричинити небезпеку будь-якому об'єкту, контроль починає використовувати також методи дослідження таких наук, як логіка, філософія, математична статистика, соціологія, психологія, інформатика та інші науки. Адже тільки використання наукових методів допоможе з'ясувати питання, чи існує зв'язок між рівнем тіньової економіки та фінансовою стійкістю підприємства, рівнем заробітної плати та розкраданням та привласненням фінансових ресурсів, курсом національної валюти та фінансовою безпекою банківської системи, проведенням рекламної кампанії та обсягами надання страхових послуг. Лише глибокі наукові дослідження можуть дати відповіді на ці питання.

Серед економічних розрахунково-аналітичних прийомів треба виділити:

економічний аналіз;

статистичні розрахунки;

економіко-математичні методи дослідження.

Економічний аналіз – це дослідження системи якісних і кількісних параметрів, які характеризують господарську діяльність підприємств та організацій з метою розкриття, причинних зв'язків, що зумовлюють фінансові результати їх роботи. Проведення економічного аналізу є важливою передумовою прийняття раціональних управлінських рішень.

Використання прийомів економічного аналізу у контрольно-ревізійній практиці є ефективним засобом виявлення окремих невідповідностей у ході протікання господарських процесів, що знайшли своє відображення в обліковій та статистичній інформації. Економічний аналіз широко застосовується для кількісної оцінки окремих причин, що викликають на відхилення від нормального ходу протікання виробничих і фінансових процесів.

Але виявлені економічним аналізом негативні тенденції лише вказують напрями детального контролю. Докази фактичної наявності загроз фінансовій безпеці підприємств, установ, окремих регіонів і державі в цілому та їх кількісність встановлюються власними методичними прийомами фінансово-господарського контролю, які включають засоби документального та фактичного контролю.

За інформаційним забезпеченням фінансово-господарський контроль поділяється на документальний та фактичний.

Документальний контроль виявляє законність і достовірність інформації про здійснення господарських і фінансових операцій тільки за даними первинної облікової документації, реєстрів бухгалтерського та податкового обліку, форм фінансової звітності, в яких вони знайшли відображення. Джерелами інформації для документального контролю є: первинні облікові документи, включаючи технічні носії інформації;

регістри бухгалтерського обліку (відомості, журнали-ордери, книги, машинограми тощо);

дані оперативно-технічного обліку;

бухгалтерська та статистична звітність;

планова, нормативна, проектно-конструкторська, технологічна і інша документація.

Усі документи, з якими працює контролер (аудитор), можна поділити на доброякісні та недоброякісні. Так, недоброякісні документи з так званими "матеріальними" підробками (в яких є видимі незаконні виправлення, підчистки, витравлення, наприклад: чек з підробленим підписом) можуть бути виявлені різноманітними криміналістичними експертизами.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Реформування фінансового контролю в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Фінансово-господарський контроль: роль і значення у забезпеченні фінансової безпеки держави“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Державний фінансовий контроль як форма практичної реалізації контрольної функції фінансів

  • Розділ 2. Оцінка факторів впливу на державний фінансовий контроль суб'єктів господарювання

  • Розділ 3. Фінансово-господарський контроль: роль і значення у забезпеченні фінансової безпеки держави
  • Розділ 4. Державний фінансовий аудит в Україні: теоретико-методичні засади оцінки якості

  • Розділ 5. Теоретичні підходи до визначення сутності та змісту внутрішнього контролю як складової державного внутрішнього фінансового контролю

  • Розділ 6. Організація внутрішнього контролю на підприємстві для забезпечення боротьби з корпоративним шахрайством

  • Розділ 7. Державний внутрішній контроль бюджетних установ в умовах реформування фінансового контролю в Україні

  • Розділ 8. Стан і тенденції розвитку державного внутрішнього аудиту в Україні

  • Розділ 9. Оцінка стану внутрішнього аудиту бюджетних установ

  • Розділ 10. Аудиторські докази в робочих документах аудитора: досвід відображення та напрями удосконалення