Сучасний стан вітчизняної системи контролю державних фінансів е вкрай незадовільним, оскільки впродовж останніх років зростає кількість бюджетних правопорушень, пов'язаних з незаконним і нецільовим витрачанням бюджетних коштів під час виконання державних цільових програм; відбувається завищення вартості матеріальних цінностей, послуг, ремонтних робіт; поширюються факти безпідставного списання коштів і матеріальних цінностей тощо.
Чинна система фінансового контролю передбачає, що попередній та поточний фінансовий контроль за наповненням бюджету здійснюють Міністерство фінансів України, державні податкові органи, органи митної служби, а за витрачанням бюджетних коштів контроль здійснюють Рахункова палата Верховної Ради України, органи Державного казначейства та Державної фінансової інспекції.
Водночас слід звернути увагу, що реформування системи державного фінансового контролю (надалі – ДФК) передбачає перегляд такого переліку суб'єктів, як Державна фінансова інспекція та Рахункова Палата України.
Так, згідно з Бюджетним кодексом України контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснюється Рахунковою палатою [203], а Державна фінансова інспекція (надалі – ДФІ) вважатиметься внутрішнім контролем та буде реорганізована на окремі складові залежно від вимог Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю [212].
У даному контексті зростає роль внутрішнього державного аудиту як інструменту, який дозволяє удосконалити систему внутрішнього контролю установи чи організації відповідно до потреб, які виникають в процесі їх функціонування.
Для визначення стану й окреслення тенденцій розвитку державного внутрішнього фінансового аудиту необхідно вивчити загальний стан соціально-економічного розвитку держави, від якого значною мірою залежить робота контролюючих органів.
Для визначення стану й окреслення тенденцій розвитку внутрішнього аудиту доцільно простежити результати контрольно-ревізійної роботи ДФІ України та визначити їх зв'язок із упровадженням внутрішнього аудиту в установі. Основні результати контрольно-ревізійної роботи за 2007 – 2013 рр. наведені в табл. А.1 додатка А.
Аналізуючи дані додатка А, необхідно зазначити, що, починаючи з 2011 року, поступово зменшується кількість фактів проведення контрольних заходів (рис. 8.1). При цьому не знижується інтенсивність та ефективність їх проведення, а правильне визначення пріоритетів у діяльності обумовило концентрацію уваги на значних фінансових потоках і найбільш ризикових сферах.
Рис. 8.1. Динаміка кількості фактів проведення контрольних заходів і фактів притягнення до відповідальності контрольно-ревізійними органами за 2007 – 2013 pp.
Так, якщо у 2009 – 2012 роках органами ДФІ щороку охоплювалось контролем близько 481 млрд грн фінансових та матеріальних ресурсів, то у 2013 році перевірено використання понад 672 млрд грн, що в 1,4 рази більше. У розрахунку ж на один перевірений об'єкт відповідний показник зріс майже утричі – з 38,6 млн грн у 2011 році до 112,4 млн грн у 2013 році [209; 210].
Динаміка виявлених та усунутих фінансових порушень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів за 2007 – 2013 pp. наведена на рис. 8.2.
Рис. 8.2. Динаміка виявлених та усунутих фінансових порушень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів за 2007-2013 pp.
Варто зазначити, що загалом протягом 2013 року на 95,5 % перевірених об'єктів встановлені порушення, які призвели до втрат на загальну суму майже 3,7 млрд грн.
Зокрема, внаслідок неправомірних дій окремих керівників, реалізації товарів, робіт, послуг за заниженими цінами, безоплатного надання в оренду природних і матеріальних ресурсів тощо, бюджетами усіх рівнів, бюджетними установами, організаціями та підприємствами втрачена можливість отримати належні їм доходи в сумі майже 1,3 млрд грн, утому числі бюджетами – понад 453,1 млн грн [209].
На понад 5,4 тисячі підприємств, установ і організацій встановлено понад 2,4 млрд грн незаконних і не за цільовим призначенням проведених витрат і недостача матеріальних і фінансових ресурсів, у тому числі понад 1,2 млрд грн бюджетних коштів [209].
Орієнтування фінансового контролю на охоплення найбільш ризикових сфер і фінансових потоків дозволило підвищити результативність контрольних заходів. Як наслідок, суми виявлених втрат фінансових і матеріальних ресурсів у розрахунку на один перевірений об'єкт збільшилась: якщо у 2011 та 2012 роках вона становила понад 400 тис. грн, то у 2013 році зросла майже до 617 тис. грн [209].
Варто зазначити, що протягом 2013 року органами ДФІ подано понад 8,4 тисячі висновків і пропозицій щодо застосування фінансових санкцій, що в розрахунку на об'єкт контролю, де виявлено фінансові порушення, становить 1,5 санкції. Це майже у півтора рази перевищує відповідні показники 2011 та 2012 pp. (за 2011 і 2012 роки подано, відповідно, 10,3 тис. і 7,5 тис. висновків, або 0,9 в розрахунку на один об'єкт, де виявлено фінансові порушення).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Реформування фінансового контролю в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8. Стан і тенденції розвитку державного внутрішнього аудиту в Україні“ на сторінці 1. Приємного читання.
