Під час здійснення зовнішнього контролю ефективнішим є дедуктивний метод. У ньому послідовність контрольних дій іде від загальних показників бухгалтерської та статистичної звітності через регістри синтетичного та аналітичного обліку до вибіркового або суцільного дослідження первинних документів. Це дає змогу вдаліше відібрати коло документів і облікових записів, що будуть піддані детальному вивченню, зосередити увагу на вірогідних порушеннях і недоліках. Це, в свою чергу, дає можливість скоротити кількість документів, що перевіряються, і строки проведення ревізій та перевірок.
Реалізація функцій економічного контролю здійснюється за допомогою певних процедур. Так, процедури дослідження облікової інформації можна підрозділити на три групи:
процедури дослідження окремого документа;
процедури дослідження кількох документів, що відображують одну й ту саму чи взаємопов'язані операції;
процедури перевірки відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку.
Використання в фінансово-господарському контролі документальних методичних прийомів і процедур дозволяє об'єктивно та точно визначити фінансовий стан об'єкта контролю, дати кількісну та якісну оцінку наявних і потенційних загроз його фінансовій безпеці.
Фактичний контроль – це вивчення стану об'єктів, що перевіряються, на основі даних органолептичних прийомів (огляду, вимірювання, підрахунків). До основних прийомів фактичного контролю належать: інвентаризація, огляд, контрольні замірювання робіт, вибіркові та суцільні спостереження, технологічний контроль, контрольні придбання товарів, експертизи, лабораторні аналізи та експерименти, службове розслідування, отримання письмових пояснень.
Але основним прийомом фактичного контролю фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій є інвентаризація. Без проведення інвентаризацій не можна точно та об'єктивно оцінити фінансовий стан будь-якого об'єкта контролю будь-якої форми власності, забезпечити достовірність інформації про його фінансово-господарську діяльність.
Основними завданнями проведення Інвентаризації є:
• а) виявлення фактичної наявності основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;
• б) встановлення надлишку або нестачі цінностей і грошових коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;
• в) виявлення товарно-матеріальних цінностей, що частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також невикористаних матеріальних цінностей і нематеріальних активів;
• д) перевірка дотримання умов і порядку зберігання матеріальних цінностей, а також правил утримання й експлуатації основних фондів;
• е) перевірка справжності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень; сум грошей у касах, на розрахункових, валютних та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі; дебіторської та кредиторської заборгованості; незавершеного виробництва; витрат майбутніх періодів; резервів майбутніх витрат і платежів.
Під формою фінансово-господарського контролю слід розуміти конкретну організацію контрольних дій, спрямованих на здійснення функцій контролю. У цьому аспекті виділяють такі форми контролю: попередній, поточний (оперативний) і заключний (ретроспективний).
Попередній контроль здійснюється перед виконанням господарських і фінансових операцій з метою запобігання незаконним діям і нераціональним витратам. Такий контроль здійснюють усі органи державного, муніципального та господарського управління, а також власники або їх уповноважені особи. Функціональні служби суб'єктів господарювання попередньо перевіряють законність господарських операцій шляхом накладання віз на договори, кошториси, документи про витрачання товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів. Власники підприємств на стадії проектування перевіряють розрахунки щодо конкурентоспроможності продукції, яка буде випускатися, та ефективність маркетингової стратегії, а державні контролюючі органи – фінансову та економічну захищеність проектів.
Поточний (оперативний) контроль здійснюється в процесі виконання господарських операцій з метою виявлення відхилень для оперативного усунення негативних чинників. Найбільш повно відповідає вимогам оперативного (поточного) контролю нормативний облік витрат і чітка нормативно-правова регламентація виконання всіх господарських та фінансових операцій. Особливістю поточного контролю є регулярний аналіз витрат за чинними нормами, бази оподаткування – за нарахованими сумами податків та оперативне виявлення відхилень від норм.
Найбільш повним і глибоким підходом до вивчення виробничої та фінансової діяльності підприємства відзначається ретроспективний (остаточний) контроль, завдяки якому можна виявити та усунути недоліки попереднього і поточного контролю.
Ретроспективний контроль за глибиною та охопленням сфер діяльності підприємств, установ та організацій можна розділити на рахункові перевірки звітності (камеральні перевірки), тематичні перевірки та ревізії (інспектування).
Рахункова перевірка – це сукупність спеціальних методів контролю за достовірністю податкової, фінансової звітності та балансів підприємства. Можна виділити три основні етапи контролю в процесі проведення рахункової перевірки:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Реформування фінансового контролю в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Фінансово-господарський контроль: роль і значення у забезпеченні фінансової безпеки держави“ на сторінці 8. Приємного читання.
