Сучасні умови господарювання в нашій державі значною мірою характеризуються кризовими явищами в економіці. Наслідки світової економічної кризи, поглиблення внутрішньодержавних проблем в економіці та зовнішній політиці, зменшення ринків збуту продукції, певна втрата конкурентоспроможності зумовили необхідність більш ретельного ставлення до аналізу результатів фінансово-господарської діяльності основних суб'єктів господарювання та відображення їх у фінансовій звітності.
Особливу увагу слід приділяти проблемам здійснення господарської діяльності, які не є об'єктивно обумовленими, призводять до значних втрат суб'єктів господарювання як фінансових, так і нематеріальних. Небезпечнішими з них є втрата ділової репутації та рівня довіри до підприємства в майбутньому, що поглиблює наслідки впливу кризових явищ. Одним з таких проблемних питань виступає можливість корпоративного шахрайства на підприємствах. На сьогодні даною проблемою займається значна кількість вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, серед яких слід виділити таких: Дж. Уеллс [179], С. Єфімов [71], І. Лебедев [211], У. Сулейманов [171], В. Дьомін [56], В. Вареня [38], С. Єлисєєв, В. Панкратьев та інші.
Так, наразі існує певна кількість підходів до тлумачення сутності поняття "корпоративне шахрайство". Однак єдиної думки на сьогодні не існує, що значно ускладнює розуміння механізмів його здійснення, отже, і шляхів його запобігання. Крім того, недостатньо розробленою на теоретичному рівні та невизначеною в практичному аспекті залишається побудова системи внутрішнього контролю корпоративного шахрайства на підприємстві, особливо в частині моніторингу ризиків і загроз підприємству від можливих фактів корпоративного шахрайства. Саме це виступає об'єктом даного дослідження.
Метою дослідження є розробка рекомендацій щодо моніторингу загроз корпоративного шахрайства в діяльності підприємства з метою його превентивного запобігання в майбутньому.
Світові кризові явища в економіці змусили суб'єктів господарювання приділяти значну увагу достовірності й об'єктивності фінансової інформації про результати Їх діяльності. Рівень довіри до показників фінансової звітності залежить насамперед від ступеня ефективності системи внутрішнього контролю на підприємстві, яка має на меті запобігання помилкам і викривленням облікової інформації. На практиці доведено, що підприємства внаслідок різноманітних видів шахрайств втрачають значні кошти, ділову репутацію, довіру та конкурентне становище на ринку, а інколи і весь бізнес. Неефективна система внутрішнього контролю – це головна передумова виникнення ризиків і загроз від корпоративного шахрайства.
Дослідники цієї галузі відзначають, що кожна друга компанія була об'єктом суттєвого шахрайства протягом останнього часу та зазнала прямих фінансових збитків, втрати репутації, управлінського часу, моральних втрат, втрат довіри тощо.
Дослідження сучасних умов ведення бізнесу свідчать про те, що одним з важливих ресурсів підприємства виступає його ділова репутація – уявлення про підприємство у суб'єктів зовнішнього середовища за наслідками минулих подій, яке дозволяє отримати довгострокові конкурентні переваги для подальшого стабільного функціонування підприємства, його розвитку в умовах мінливого зовнішнього середовища.
Безумовно, спід погодитися з Соломанідіною Т. К., що ділова репутація компанії, яка працює в умовах інформаційного розвитку бізнесу, є її головним нематеріальним активом, який має значну вартість і формується за рахунок таких активів, як репутація, імідж і фінансова сталість компанії [225]. У свою чергу, репутація будь-якої компанії складається з шести компонентів, які беруться до уваги під час складання про компанію певної думки: емоційна привабливість, якість продукції, відносини з партнерами, репутація керівництва, соціальна відповідальність, фінансові показники [193].
Випадки корпоративного шахрайства негативно впливають на фінансовий стан підприємства та підривають довіру до облікової інформації, а отже, й його ділової репутації. Проте в законодавчих та нормативно- правових актах, які регулюють питання боротьби із шахрайськими діями, немає чітких вказівок щодо правильного функціонування системи внутрішнього контролю у відповідній галузі економіки.
Одним з найбільш відомих та масштабних досліджень корпоративного шахрайства є дослідження, проведене агентством судових розслідувань Surveilligence й аудиторською фірмою ТРА Horwath у 2009 році, яке дає змогу розглянути структуру можливого корпоративного шахрайства на промислових підприємствах.
Аналізуючи результати цього дослідження, можна зазначити таке: майже половина представників опитаних компаній стверджували, що в їх компанії неможливе шахрайство. Водночас лише 35 % цих представників прийшли до висновку, що ніякого шахрайства не відбувалось в їх організації за останні два роки. Це свідчить про цілком слушну певність, що на підприємствах, де шахрайство мало місце, воно не може повторитися в майбутньому. Але можна припустити, що з великою вірогідністю без ретельного подальшого опитування менеджери не зізнаються, можливо навіть самим собі, в повному масштабі шахрайства в своїх компаніях.
Водночас дане дослідження дало змогу досить детально оцінити структуру можливого шахрайства на підприємствах (рис. 6.1,6.2).
Рис. 6.1. Структура корпоративного шахрайства за суб'єктами здійснення [232]
Це, безперечно, свідчить про слабкі механізми внутрішньої боротьби з шахрайством, що на думку авторів, пов'язано з низьким рівнем ефективності системи внутрішнього контролю. Так, згідно з дослідженням, 22 % підприємств, на яких мало місце шахрайство, не прийняли подальших дій для проведення розслідування. Тільки 19 % компаній повністю розв'язали понад три чверті випадків шахрайства. Викриття шахрайства відбувалось переважно за інформацією від працівників. Крім того, дослідники дійшли висновку, що лише 26 % підприємств мають ефективну систему боротьби з корпоративним шахрайством [233].
Рис. 6.2. Структура корпоративного шахрайства за його видами
Серед інших видів шахрайства розрізняють крадіжку інформації, зловживання інформацією чи хабарництво. У результаті здійснення такого роду шахрайських дій 47 % досліджених підприємств зазнали збитків у розмірі до 100 000 євро та 12 % – від 100 000 до 250 000 євро [234].
Згідно з офіційною статистикою питаннями низької ефективності системи боротьби з корпоративним шахрайством переймаються керівництва компаній країн, поданих на рис. 6.3.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Реформування фінансового контролю в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 6. Організація внутрішнього контролю на підприємстві для забезпечення боротьби з корпоративним шахрайством“ на сторінці 1. Приємного читання.
