Відтак, можна погодитись з твердженням таких вчених, як Білуха Μ. Т., Куркін М. В., Лушкін В. А., Соловйов Г. А., що основним видом контролю, спрямованим на виявлення й усунення негативних факторів розвитку продуктивних сил та фінансових відносин з метою їх цілеспрямованого регулювання у цілях забезпечення фінансової безпеки держави, є фінансово-господарський (економічний) контроль [24; 92; 104, 163].
Широка сфера застосування фінансово-господарського контролю дозволяє суттєво та ефективно впливати на всі економічні процеси, стежити за: дотриманням фінансової безпеки держави; збалансованістю державного та місцевих бюджетів; досягненням фінансової самостійності окремих регіонів, секторів і галузей народного господарства; забезпеченням фінансової стійкості суб'єктів підприємницької діяльності, установ та організацій; захищеністю фінансово-економічних інтересів громадян і суспільства.
Фінансово-господарський контроль є однією з необхідних умов успіху економічних реформ, що запроваджені в Україні, та розвитку ринкових засад нашої економіки.
Треба зауважити, що фінансово-господарський контроль стає об'єктивним та дієвим лише тоді, коли суб'єкт контролю є зовнішньою структурою відносно до підконтрольного об'єкта, а в адміністративному підпорядкуванні займає вищу сходинку, ніж об'єкт, що контролюється. Саме тому більшість органів фінансово-господарського контролю є центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується як безпосередньо Кабінетом Міністрів України (Державна фіскальна служба України), так і відповідними членами Кабінету Міністрів. Наприклад, діяльність Державної казначейської служби, Державної служби фінансового моніторингу та Державної фінансової інспекції спрямовується Міністром фінансів України [138].
Утім не можна не звернути увагу і на позицію П. Нікіфорова та С. Івасюка [122], які стверджують, що в ринковій економіці, де немає єдиного монопольного власника, відносини між державним бюджетом і підприємствами різних форм власності не можуть бути віднесені до категорії лише фінансових відносин. У такій системі, на думку цих авторів, поняття "фінансово-господарський контроль" за своїм змістом є більш об'ємнішим, ніж поняття "державний контроль". Цю тезу вони аргументують тим, що в цьому випадку йдеться не про формальну зміну термінів, а про зміну економічного змісту. У цих умовах фінансово- господарський контроль може активно використовувати інструменти, що перебувають за межами державної влади (проведення незалежного та внутрішнього аудиту, корпоративний контроль і контроль власника, громадський контроль). А відтак, вони наголошують на потребі економічній науці у переосмисленні всієї системи поглядів на фінансово-господарський контроль. Тому, на погляд авторів, правильною є думка, що за сучасних умов вагомого значення набуває нова гілка фінансово-господарського контролю – забезпечення фінансової безпеки України. Для виконання цієї функції система фінансово-господарського контролю повинна застосовувати нові, сучасні форми діяльності: моніторинг, аналіз, прогнозування, інформаційну та психологічну підтримку виконання рішень.
На сучасному етапі реформування економіки України система фінансово-господарського контролю повинна бути сконцентрована на вирішенні таких завдань з контролю:
за суб'єктами підприємницької діяльності, об'єднаннями і організаціями будь-яких організаційно-правових форм, форм власності та видів діяльності щодо дотримання ними нормативно-правових актів, що регулюють відносини, які виникають у процесі їх фінансово-господарської підприємницької діяльності, включаючи організацію систем внутрішньогосподарського планування, регулювання, обліку, аналізу, контролю (аудиту); виконанням установлених платежів до державного та місцевих бюджетів; достовірністю фінансової та податкової звітності;
бюджетних установ, державних підприємств, організацій з державною участю чи особливо пов'язаних із діяльністю держави (що використовують
у своїй діяльності державну власність; виконують державні замовлення та державні завдання, щодо яких надані державні гарантії та інші забезпечення; використовують надані державою фінансові та матеріальні ресурси; мають надані органами державної влади податкові, митні та інші пільги та преференції) щодо ефективності та доцільності їх діяльності як взагалі, так і за окремими напрямами та сегментами;
за виконанням планових завдань з надання державних послуг і дотриманням нормативів фінансових витрат;
за станом використання державного майна, нематеріальних об'єктів, запасів та резервів; за своєчасністю та повнотою розрахунків за виконання державних замовлень;
за законністю та правильністю квотування (уведення кількісних і вартісних обмежень за певними товарами, роботами, послугами) і дотримання експортних та інших квот;
за правильністю надання та використання податкових та інших фінансових пільг і преференцій суб'єктам господарювання;
за дотриманням установленого законодавством порядку обігу державних коштів у кредитній системі, включаючи розрахунково-касове обслуговування, депозити, розміщення цінних паперів, кредитування банками під гарантії державних органів тощо;
за забезпеченням надходжень до доходної частини державного бюджету податкових, митних та інших платежів;
за повнотою та своєчасністю виконання банківською системою відповідних операцій з перерахування бюджетних коштів;
за доцільністю залучення державою, підприємствами й організаціями та цільовим спрямуванням й ефективністю використання зовнішніх і внутрішніх позик;
за станом обслуговування та погашення зовнішнього та внутрішнього боргів, за своєчасністю, повнотою та порядком погашення іноземними державами, їх юридичними особами, міжнародними організаціями та міждержавними утвореннями своїх заборгованостей перед Україною;
за законністю і економічно-обґрунтованим розподілом усіх видів платежів та асигнувань затвердженого бюджету; правильністю й обґрунтованістю розрахунків кошторисних призначень; повнотою, своєчасністю та структурною відповідністю цільовим призначенням дохідних і видаткових статей бюджету та кошторисів позабюджетних фондів держави;
за дотриманням головними розпорядниками й отримувачами бюджетних коштів умов їх виділення, розподілу, отримання та за використанням отриманих фінансових ресурсів;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Реформування фінансового контролю в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Фінансово-господарський контроль: роль і значення у забезпеченні фінансової безпеки держави“ на сторінці 3. Приємного читання.
