Розділ 3. Фінансово-господарський контроль: роль і значення у забезпеченні фінансової безпеки держави

Реформування фінансового контролю в Україні

за законністю, доцільністю й ефективністю проведення змін форм власності;

за забезпеченням фінансової політики держави.

Також до завдань фінансово-господарського контролю відносять:

надання органам, які призначили контрольні дії, інформації про результати проведеного контролю;

проведення профілактичної роботи з метою підвищення фінансової дисципліни;

співробітництво й обмін досвідом з контролюючими органами іноземних держав і міжнародними організаціями, що займаються питаннями економічного контролю;

підготовка та підвищення кваліфікації кадрів у сфері фінансово- господарського контролю.

Усі ці завдання контролю повинні реалізовуватися з дотриманням певних принципів. Принципи контролю можна визначити як загальновизнані правила дій посадових осіб контролюючих органів під час проведення контрольних процедур. Такі принципи встановлюють суворі вимоги, згідно з якими втілюються основні економічні та соціальні закономірності сфери контролю.

Основними міжнародними керівними принципами фінансово-господарського контролю є;

Незалежність, яка полягає в тому, що органи контролю можуть виконувати свої завдання об'єктивно й ефективно лише за умови незалежності від підконтрольних їм органів і захищеності від зовнішнього впливу. Рішення контрольного органу не можуть відкликатися. Вони можуть оскаржуватися лише в установленому правовому порядку. Безперечно, незалежними мають бути керівники органів контролю, і така незалежність повинна бути гарантована законодавчо. Окрім того, моральна та правова незалежність має підкріплюватись фінансовою незалежністю органів контролю, тобто ці органи повинні бути забезпечені фінансовими ресурсами, необхідними для виконання покладених на них завдань.

Законність полягає в тому, що кожний контролюючий орган повинен здійснювати свою діяльність на підставі конкретних законодавчих актів, головним з яких є Конституція України.

Об'єктивність базується безпосередньо на принципах законності та незалежності. Усі виявлені порушення законодавства повинні бути обов'язково підтверджені посиланням на конкретні нормативно-правові акти, положення яких були порушені. Не припускається вплив на прийняття рішень про виявлені факти порушень законодавства міжособистісних стосунків із працівниками об'єкта, що перевіряється. Якщо працівник контролюючого органу не впевнений в об'єктивності власної оцінки господарської діяльності об'єкта, що перевіряється, він має право просити замінити його на час перевірки іншим працівником.

Безперервність означає, що процес контролю має носити характер сталості та безперервності. Таке систематичне виконання контрольних функцій зумовлюється безперервним характером господарських і фінансових процесів.

Науковість і компетентність означає використання останніх досягнень науки та техніки, передового досвіду в процесі проведення контролю. У сучасних умовах науково-технічного прогресу контрольний процес повинні здійснювати висококваліфіковані фахівці, які мають глибоку професійну підготовку та спеціальні дозволи (ліцензії) на проведення окремих видів контролю.

Плановість означає, що необхідно завчасно опрацювати план контрольних заходів і суворо дотримуватися його реалізації в рамках відведеного на це часу. Контрольні заходи повинні проводитися згідно із затвердженою завчасно програмою, а також на підставі опрацьованого правового документу про порядок здійснення контрольних функцій.

Ефективність та економічність – один із найбільш значущих принципів, оскільки слід чітко оцінювати витрати, пов'язані з проведенням контрольних заходів, ефективністю відволікання людей від поточної роботи, величиною і тяжкістю виявлених порушень законодавства, у тому числі перевірку виправлення раніше виявлених порушень. Тобто треба передбачати здійснення контролю з якнайменшими витратами та мінімальною кількістю працівників, які мають навички контрольної роботи. Оскільки чим нижчі грошові витрати та чим вищий результат контрольних заходів, тим вища ефективність контролю.

Важливим моментом під час здійснення фінансово-господарського контролю є коректне дотримання принципів конфіденційності та гласності.

Із метою забезпечення законних прав та інтересів господарюючих суб'єктів, особливо недержавних форм власності, чинне законодавство

України, зокрема стаття 232 Кримінального кодексу [214], передбачає кримінальну відповідальність за розголошення комерційної таємниці для осіб, яким така інформація стала відома у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю, в тому числі під час здійснення контролю. Чинним законодавством комерційна таємниця визначається як відомості, пов'язані з виробництвом, управлінням, фінансами, які не є державною таємницею, але розголошення (передавання) яких може зашкодити інтересам цього підприємства. Перелік і зміст відомостей, що складають комерційну таємницю, і порядок їх захисту встановлює керівник підприємства.

Але своєю постановою Кабінет Міністрів України [215] визначив і відомості, які не можуть відноситися до комерційної таємниці, зокрема: установчі документи, що дозволяють займатися підприємницькою або господарською діяльністю чи окремими її видами;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Реформування фінансового контролю в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Фінансово-господарський контроль: роль і значення у забезпеченні фінансової безпеки держави“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Державний фінансовий контроль як форма практичної реалізації контрольної функції фінансів

  • Розділ 2. Оцінка факторів впливу на державний фінансовий контроль суб'єктів господарювання

  • Розділ 3. Фінансово-господарський контроль: роль і значення у забезпеченні фінансової безпеки держави
  • Розділ 4. Державний фінансовий аудит в Україні: теоретико-методичні засади оцінки якості

  • Розділ 5. Теоретичні підходи до визначення сутності та змісту внутрішнього контролю як складової державного внутрішнього фінансового контролю

  • Розділ 6. Організація внутрішнього контролю на підприємстві для забезпечення боротьби з корпоративним шахрайством

  • Розділ 7. Державний внутрішній контроль бюджетних установ в умовах реформування фінансового контролю в Україні

  • Розділ 8. Стан і тенденції розвитку державного внутрішнього аудиту в Україні

  • Розділ 9. Оцінка стану внутрішнього аудиту бюджетних установ

  • Розділ 10. Аудиторські докази в робочих документах аудитора: досвід відображення та напрями удосконалення