підконтрольності та підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади;
рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;
гарантування прав суб'єкту господарювання;
об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю);
наявності підстав, визначених законом, для здійснення державного нагляду (контролю);
відкритості, прозорості, плановості та системності державного нагляду (контролю);
неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю);
невтручання органу державного нагляду (контролю) у статутну діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;
відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства;
дотримання умов міжнародних договорів України;
незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян.
Контроль як соціальна функція існує в системі державного управління незалежно від суспільно-політичного устрою та типу економічних відносин. Однак зміст і місце контролю в системі управління зумовлюються характером суспільно-економічних відносин і політичною організацією держави.
Специфікою державного контролю є те, що він охоплює всі сторони діяльності суспільства, але здійснюється від імені та виключно в інтересах держави. Слід приділити увагу основним чинникам, які зумовлюють розвиток державного контролю на сучасному етапі становлення нашої країни. По-перше, це глобалізація проблем, вирішення яких полягає у застосуванні науково-обґрунтованих підходів, що базуються на достовірній інформації, отриманій з використанням системи надійного контролю. По-друге, розвиток сучасних ринкових відносин в економіці в напрямі підвищення виробництва й якості продукції вимагає розвитку контролю. По-третє, необхідність підвищення якості контролю пов'язане з реформуванням усієї системи державного управління, що потребує удосконалення методики контрольної діяльності, розвитку різноманітних прийомів і техніки контролю.
Однак сутність контролю не може бути всебічно розкрита поза сферою управління, яку він обслуговує, тому що не існує контролю взагалі, а є контроль конкретного змісту та конкретних форм. Залежно від сфери управління, яку він охоплює, виділяють такі галузі контролю: адміністративний, технічний, фіто-санітарний, екологічний та інші.
Однією з основних складових системи державного контролю є фінансово-господарський (економічний) контроль, призначений забезпечувати сталий розвиток господарського комплексу країни, стабільну діяльність її фінансової системи та, відповідно, надійне функціонування інших систем управління, безпосередньо або опосередковано пов'язаних з економічними та фінансовими відносинами. Предметом застосування фінансово- господарського контролю є комплекс господарських процесів і фінансових відносин у сфері матеріального виробництва та невиробничої сфери. Таким чином, під предметом фінансово-господарського контролю слід розуміти господарські процеси та фінансові операції суб'єктів господарювання, юридичних і фізичних осіб, спеціальних суб'єктів фінансової діяльності, органів державної влади та місцевого самоврядування, які розглядаються з позицій законності, доцільності та економічної ефективності забезпечення збереження власності, правильності формування та використання фондів грошових коштів, достовірності обліку та звітності, їх повноти та відповідності встановленим стандартам.
Значення фінансово-господарського (економічного) контролю у забезпеченні сталого розвитку нашої держави дедалі зростає. Про підвищення значущості контрольної діяльності зазначено в Лімській декларації керівних принципів аудиту державних фінансів [106], перша стаття якої проголошує, що "запровадження контролю є невід'ємною складовою управління громадськими фінансовими ресурсами".
Фінансово-господарський контроль є одним з найважливіших видів контролю, що здійснюється в Україні. Однак його тлумачення в економічній літературі акцентується, як правило, лише на окремих аспектах його прояву.
Деякі автори поділяють фінансово-господарський контроль на окремі уособлені сегменти: фінансовий контроль і господарський контроль. Інші фахівці взагалі розглядають фінансовий контроль лише як один з етапів бюджетного процесу [170]. Таку ж думку поділяють і автори Науково- практичного коментаря до Бюджетного кодексу України [88], де сутність фінансового контролю розглядається з позиції виконання ним функцій забезпечення стабільного бюджетного процесу на всіх його стадіях.
Л. Фещенко визначає фінансовий контроль як систему нагляду за фінансово-господарською діяльністю підприємств, установ та організацій [181], тобто покладає функції фінансово-господарського контролю на органи фінансового контролю. Цікавою в цьому сенсі є позиція Калюги Є. В., яка лише у першому параграфі монографії "Фінансово-господарський контроль у системі управління" [79] розглядає питання системи державного фінансового контролю, а інші розділи та параграфи книги присвячені проблемі вдосконалення господарського контролю. Більш того, вона зазначає, що господарський контроль посідає особливе місце в системі фінансового контролю [79, с. 21], тобто поєднує функції фінансового та господарського контролю.
Окремі автори наголошують, що фінансовий контроль є результатом практичного використання контрольної функції фінансів, тобто слугує засобом контролю за виробництвом, розподілом і використанням сукупного суспільного продукту та національного доходу. На думку І. Іванової, це дуже вузьке бачення сутності фінансового контролю. Вона вважає, що фінансовий контроль є важливим елементом системи управління державними, природними і трудовими ресурсами та майном [78, с. 12]. Отже, І. Іванова значно розширює сферу застосування фінансового контролю.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Реформування фінансового контролю в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Фінансово-господарський контроль: роль і значення у забезпеченні фінансової безпеки держави“ на сторінці 2. Приємного читання.
