TextBook Тоді згадай, згадай, гаряче серце,
Як спрагло ти жадало.
Жадало безнадійно, марно
Небесних сліз, краплиночки роси.
А надвечірнє люте сонце,
Йдучи по жовтих травах,
Дивилося крізь чорні крони
Сліпучо і злорадно.
«Ти? Наречений істини? — знущались,—
Ні, ти лише поет!
Лукавий, хижий звір-плазун,
Брехати змушений.
Свідомо, власною охотою брехати
І жертви прагнути.
У хитрій масці,
У масці сам перед собою
І сам для себе здобич,—
Невже це наречений істини?
О ні — то блазень! Ні — лише поет!
Барвистомовний,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Так казав Заратустра. Жадання влади» автора Фрідріх Ніцше на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина четверта і остання“ на сторінці 40. Приємного читання.