Що зойкає із блазенської маски,
Спинаючись облудними мостами слів,
Барвистими веселками
Під вигаданим небом,
Над вигаданим світом,
Блукаючи і швендяючи скрізь,—
Авжеж, лиш — блазень! Так, лише поет!
Ти — наречений істини? Чому ж не став
Холодною скульптурою з граніту,
Суворим обеліском перед храмом,
Господнім стражем?
Ні! Ти зневажив істини стовпи!
Тобі миліше в хащах, ніж у храмі.
Ти жваво, наче кіт,
Стрибаєш через вікна.
Бабах! Кожнісіньку пригоду
Нюшкуєш в пралісі,
Нюшкуєш ласо й хтиво,
Щоби у пралісі
Між хижих звірів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Так казав Заратустра. Жадання влади» автора Фрідріх Ніцше на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина четверта і остання“ на сторінці 41. Приємного читання.