До напрямів англо-американської філософської естетики XX ст. належать також теорія "естетичного досвіду", окреслена засновником філософії прагматизму Дж. Дьюї; концепція естетичного функціоналізму Т. Манро, естетика неопозитивізму — Ч. Огден, А. Річардс, Л. Вітгенштейн. Окреслені напрями розвитку англо-американської естетики можна характеризувати як сцієнтистські, оскільки в аналізі проблем естетики вони ґрунтуються на методах точних наук, а також на лінгвістиці, семіотиці, емпіричній психології.
Великої популярності в англо-американській естетиці першої половини XX ст. набула психоаналітична теорія мистецтва. Відомим представником цього напрямку був Г. Рід. Його психоаналітична теорія мистецтва зосереджена навколо аналізу таких проблем: творчої особистості; творчого процесу; твору мистецтва та його суспільних функцій; процесу сприймання мистецтва. Мистецтво розглядається з допомогою поняття "форма". Здатність знайти форму, щоби відобразити стійкі структури навколишнього світу й внутрішні духовні структури — це і є справжнє призначення мистецтва. Форма в мистецтві є символом, а мистецтво — універсальною діяльністю породження символів. Психоаналітичний підхід до тлумачення мистецтва виявляє себе у розумінні сутності художнього символу. Символи слугують для позначення предмета бажання, утримання його в пам'яті та створення послідовності в діях.
Окремий напрям в англо-американській естетиці утворює позитивістсько-психологічний підхід до розуміння мистецтва, пов'язаний з експериментально-емпіричним методом аналізу. Це метод, що зосереджував дослідницьку увагу на цілісності художнього твору як умові його естетично-художньої виразності. Так визначилося "кодове" поняття "гештальт" — єдність цілісного образу свідомості й естетичного об'єкта як цілісної структури. Широке застосування ідей гештальту в естетиці характерне для праць Р. Арнхейма "До психології мистецтва" (1966), "Візуальне мислення" (1970), "Ентропія і мистецтво. Нариси про порядок і хаос у мистецтві" (1971) та ін. Заслуга гештальтпсихології у подоланні "поелементного" підходу до сприймання й розуміння естетичного сприймання як бачення світу в усій його повноті [3, с. 47—48]. Недоліком гештальт-підходу є відмова визнати психічний образ як відображення реальності й ототожнення його з фізіологічними процесами в мозку.
Соціологічний напрям в англо-американській естетиці розглядає функціонування мистецтва на різних рівнях: емпіричному (вивчення орієтацій, установок, реакції глядацької аудиторії); вивчення груп (міжгрупових і внутрішньо групових відносин) в аспекті відносин усередині виконавчого колективу тощо; інституціональний рівень — дослідження мистецтва як соціального інституту в системі інших інституцій тощо. У дослідженнях соціології мистецтва приділяється увага питанню "художник — середовище". За цією ознакою вирізняють декілька типів художників. По-перше, це художник-авангардист, прихильних "чистих" формальних методів. Другий тип сполучає творчий пошук в естетичній сфері з роботою в дизайні, у комерційному або поп-мистецтві. Третій тип — художник-прикладник, який заперечує самоцінну роль мистецтва і вважає, що воно має набути практичного спрямування.
Основне призначення мистецтва вбачається в "компенсаторській" його функції— давати змогу особі в уяві програвати ті проблемні ситуації та соціальні ролі, котрих вона не переживає в реальності, з тим, щоби здобувати ілюзію свободи.
Отже, в XX ст. естетична проблематика розвивається за чотирма напрямами, визначеними в естетиці XIX ст.: філософським, психологічним, мистецтвознавчим, культурологічним. Причому, з одного боку, простежується прагнення наблизити названі напрями досліджень для творення цілісної естетичної теорії. З іншого — тенденція наближення теорії до безпосередньої художньої практики з метою з'ясування функцій мистецтва та його місця у соціумі. Особливим відгалуженням в естетиці XX — початку XXI ст. була естетика та художня практика постмодернізму, аналіз основних ідей якого буде здійснено у подальшому.
Естетика радянського періоду
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Естетика» автора Мовчан В.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Естетика XX ст.: загальні закономірності“ на сторінці 2. Приємного читання.
