ВСТУП

Естетика

Основна мета нашої книги — розкрити важливість естетичної теорії для творчої організації людського життя: життя красою світу та красою, створеною людським генієм. Естетична теорія відкриває життя у його справжній цінності: виразній і доцільній красі природних форм, красі людських відносин та красі внутрішнього світу людини. Відтак вона вириває з буденності існування, налаштовуючи на досконалість, і тим самим змінює погляд на цінності життя.

Життя красою світу впродовж століть було визначальним у ставленні до нього. У сучасному світі, зорієнтованому на споживацтво, змінюється розуміння цінностей: не краса, а ринкова вартість речей стає ідолом сучасної людини, спричиняючи збіднення людських почуттів, інтелекту. Гуманістично зорієнтована культура прагне вирвати людський дух з небуття — зі сну розуму і сповнити його потребою активного життя красою. Людина, яка бачить світ сповненим виразної життєвості, активно освоює його, тому діяльно, творчо присутня у ньому. На шляху духовного життя вона осмислює закони краси і вчиться діяти згідно з ними, отримуючи насолоду від діяльності.

Отже, особистість діє вільно, її діяльність зумовлена духовною потребою, а предмет, що має втілювати творчі прагнення, усвідомлюється як самоцінний. Така діяльність і є творчою.

Особливо цінним джерелом формування духовного досвіду є мистецтво у тих його здобутках, що визначилися як класичні й упродовж століть хвилюють людську душу, надихають розум на осмислення таємниць художності. Наш розум і почуття не просто відгукуються на красу, а живляться нею, організуються її досконалістю, сповнюючись повноти буття в красі. Краса мистецтва, як і краса світу загалом, показує людині шлях до себе самої, щоб жити образами небайдужості та переживати своє переживання цих образів. Останнє означає, що ми прагнемо пізнати наші почуття, з'ясувати причини особливого ставлення до чуттєво сприйнятливих виявів світу, тобто вчимося жити не миттєвостями світу цього, а неминущими цінностями. Краса людських стосунків, краса предметності, краса побуту, краса у ставленні до навколишнього світу та до себе самих, творення мистецьких скарбів — ось предметне поле естетичної теорії. Відтак своїм змістом та метою вона вважає формування неповторної людської особистості. Тому естетика й основний її предмет — мистецтво — постають справжньою сферою вільного само-здійснення людини. Саме естетика та мистецтво спрямовані на актуалізацію творчих умінь, щоб допомогти людині сповнитися відчуття власних творчих можливостей, а отже, самоповаги, усвідомлення необхідності власного буття в цьому світі.

Естетика пропонує не втечу від реальності в умовний світ ідеальної досконалості, а відкриває можливості вдосконалення реального світу через удосконалення духовного світу особистості, що, як така, здатна формувати життя за законами краси, долати потворність та обмеженість. Оволодіння світом краси озброює нас критеріями ставлення до реальності.

Ми вже зазначали, що теорія естетики покликана відкрити людині шлях до себе самої, тобто формувати потребу та здатність жити доцільною у собі красою світу, багатющими здобутками культури, осмислюючи і переживаючи їх як світ власного буття. у вільному сприйнятті досконалості людина по-справжньому здійснює себе як вільна особистість та утверджується як творче начало світу.

Отже, видання має на меті, по-перше, показати історію розвитку естетичної теорії — невід'ємної складової філософського знання — та засвідчити широкий інтерес філософії до проблем естетики — важливої її складової. По-друге, розкрити естетичні засади логічного та чуттєвого начал людського духу як такі, що організовані логікою доцільного, розумно визначеного, інтелектуально й практично формуючого способу людського буття. По-третє, дослідити естетичну природу творчих здібностей і засоби їх об'єктивації у різних видах практичного та художнього формування, в тому числі у формах закріплення закономірного у відносинах людства зі світом, у системі понять прекрасного, піднесеного, трагічного, комічного на підставі критерію досконалості. По-четверте, розкрити закони художньої діяльності й історичного життя мистецтва в його закономірностях; відтак теорія естетики виявляє самоцінний характер художньо-творчої діяльності й утверджує творчу сутність людини. По-п'яте, показати багатство духовних скарбів у художньо досконалих творах мистецтва, створених упродовж історії людства з метою спонукати особистість до свідомого спілкування з його красою. Це шлях до творчого само-здійснення в красі людських відносин згідно з законами єдності доцільного та красивого. Зрештою, це передумова активізації творчих потенціалів до художньої діяльності, адже у кожної людини вони наявні більшою або меншою мірою. По-шосте, довести, що метою естетики постає людська особистість як суб'єкт творчості.

Навчальний посібник містить виклад класичної естетики, творчого доробку сучасної естетичної теорії, зокрема української, а також авторські напрацювання в галузі естетичної теорії у процесі викладання курсу естетики.

Наступний розділ:

ВСТУП ДО ЕСТЕТИКИ


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Естетика» автора Мовчан В.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВСТУП“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП
  • ВСТУП ДО ЕСТЕТИКИ

  • Історія становлення предмета естетики

  • Проблематика й основні завдання естетики як науки

  • Естетика — філософська теорія виховання

  • Розділ І. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЕСТЕТИЧНОЇ ТЕОРІЇ

  • Становлення історії естетики та її основні проблеми

  • Естетичні елементи в культурі первісної доби

  • Естетичні уявлення народів Давнього Сходу

  • Праукраїнці про красу світу: ґенеза уявлень

  • Тема 3. АНТИЧНА ЕСТЕТИКА: ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ, ОСНОВНІ ІДЕЇ

  • Основні закономірності розвитку естетичної теорії

  • Ідеї естетики античних натурфілософів

  • Естетика софістів і Сократа

  • Естетика Платона

  • Естетика Арістотеля

  • Естетика доби еллінізму

  • Естетика неоплатонізму

  • Тема 4. ЕСТЕТИКА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

  • Естетичні ідеї у філософській патристиці

  • Естетика раннього західноєвропейського Середньовіччя

  • Західноєвропейська естетика пізнього Середньовіччя

  • Візантійська естетика

  • Естетика Київської Русі

  • Тема 5. ЕСТЕТИКА ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ

  • Естетичні ідеї раннього гуманізму

  • Естетика ренесансного неоплатонізму

  • Естетика митців Високого Відродження

  • Естетичні ідеї ренесансної натурфілософії

  • Естетика маньєризму

  • Естетичні ідеї українського Передвідродження

  • Список літератури

  • Тема 6. ЕСТЕТИКА ДОБИ РАЦІОНАЛІЗМУ ТА ПРОСВІТНИЦТВА В ЄВРОПІ

  • Естетика бароко

  • Естетика класицизму

  • Естетика англійського Просвітництва

  • Естетика Просвітництва у Франції

  • Естетика Просвітництва в Німеччині: виокремлення в самостійну науку

  • Естетичні ідеї в культурі України XVII—XVIII ст.

  • Список літератури

  • Тема 7. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ЕСТЕТИКА

  • Естетика І. Канта

  • Естетика Ф. Шіллера

  • Естетика Й. Фіхте

  • Естетика німецького романтизму

  • Естетика Ф. Шеллінга

  • Естетика Г. Гегеля

  • Тема 8. ЕСТЕТИКА ХІХ-ХХІ CT.: ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ

  • Естетика класичного реалізму

  • Естетика ірраціоналізму

  • Естетика позитивізму

  • Естетика XX ст.: загальні закономірності

  • Естетика радянського періоду

  • Естетика постмодернізму

  • Список літератури

  • Розділ II. ТЕОРІЯ ЕСТЕТИКИ

  • Генеза естетичної здатності

  • Символічно-образна природа естетичного

  • Типи символів та рівні естетичної свідомості

  • Евристичний потенціал естетичного

  • Метакатегоріальний статус поняття "естетичне"

  • Тема 10. ЕСТЕТИЧНА СВІДОМІСТЬ: ЗАКОНОМІРНОСТІ СТАНОВЛЕННЯ, ФОРМИ ВИЯВЛЕННЯ

  • Естетична свідомість як специфічна форма свідомості

  • Естетичні почуття: генеза, закономірності виявлення

  • Естетичний смак: типи смаків, закономірності виявлення

  • Естетичний ідеал: сутність, своєрідність форм виявлення

  • Естетична теорія: закономірності становлення

  • Тема 11. ЕСТЕТИЧНЕ ПІЗНАННЯ. КАТЕГОРІЇ ЕСТЕТИЧНОГО ВІДНОШЕННЯ

  • Категорія "прекрасне": генеза, сутність, діалектика реальності та ідеалу

  • Категорія "піднесене": сутність, закономірності становлення

  • Категорія "трагічне": історія становлення. Діалектика трагічного і героїчного

  • Категорія "комічне": сутність, змістовність форм. Естетична міра комічного

  • Список літератури

  • Тема 12. МИСТЕЦТВО ЯК ВИД ЕСТЕТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ФОРМА СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

  • Мистецтво у системі естетичної діяльності

  • Закономірності мистецтва як духовної діяльності

  • Генеза мистецтва

  • Мистецтво — форма суспільної свідомості

  • Мистецтво — специфічний вид духовного досвіду

  • Тема 13. ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНА МОВА МИСТЕЦТВА

  • Предмет і матеріал мистецтва

  • Природа та сутність художнього образу

  • Символічний характер художньої образності

  • Типізована та індивідуалізована образність мистецтва

  • Діалектика форми і змісту в мистецтві

  • Тема 14. ВИДОВЕ БАГАТСТВО МИСТЕЦТВА

  • Принципи класифікації мистецтва

  • Образотворчі мистецтва

  • Виражальні мистецтва

  • Синтетичні мистецтва

  • Естетичне призначення мистецтва

  • Тема 15. МИТЕЦЬ — СУБ'ЄКТ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ

  • Природа художньо-формуючої здатності: талант і геніальність

  • Особистість митця

  • Митець і художня школа

  • Митець і суспільство

  • Тема 16. ЗАКОНОМІРНОСТІ ІСТОРИЧНОГО ЖИТТЯ МИСТЕЦТВА

  • Художні стилі — найзагальніше поняття системи "мистецтво"

  • Художні напрями та течії: закономірності становлення та вияву

  • Методи у мистецтві. Реалізм як художній метод

  • Поняття прогресу мистецтва

  • Тема 17. СУСПІЛЬСТВО, МИСТЕЦТВО, ДУХОВНИЙ СВІТ ОСОБИ

  • Мистецтво та суспільне життя

  • Мистецтво і моральне виховання

  • Список літератури