Друга форма — класична. її особливістю є "вільне адекватне втілення ідеї в образі, що уже належить їй відповідно до її поняття" [5, с. 83]. На думку Г. Гегеля, саме у цій формі мистецтва існує повна відповідність ідеї та образу, що визначає завершеність ідеалу і дає змогу його споглядати як досягнутий. Класична форма мистецтва постає справжнім уособленням прекрасного. Тобто у класичній формі мистецтва має місце та єдність, коли духовне є справді внутрішнім. Носієм ідеї духовності, причому не абстрактної, а індивідуально визначеної, постає людський образ. Уперше саме так сформулював розуміння ідеалу прекрасного в мистецтві І. Кант. Г. Гегель розгорнув і поглибив розуміння зв'язку ідеї й образу в класичному мистецтві. Відчутний також вплив романтизму, що вбачав у класичному мистецтві взірець художньої досконалості, визначений ідеалом особистості доби античності. Духовність цілком виявляє себе в античному мистецтві в одиничному людському образі.
Третя форма мистецтва — романтичне мистецтво — знімає завершену єдність ідеї та її реальності й знову повертається, хоча й на вищому рівні, до відмінності та протилежності цих сторін [5, с. 84]. Особливістю романтичного мистецтва є втілення всезагального — внутрішнього духовного життя в такий спосіб і такими засобами, що воно постає основним матеріалом мистецтва. Розглядаючи романтичне мистецтво як "піднесення мистецтва над самим собою", Г. Гегель наголошує, що воно зберігає себе як мистецтво, перебуває всередині сфери власне мистецтва, але переходить на вищий щабель адекватності втілення духу як власне духу. "...На цьому щаблі предмет мистецтва становить свобідна конкретна духовність, що в сенсі духовності повинна постати в явищі внутрішньому духовному оку" [5, с. 86]. Однак насправді, зауважує філософ, ідея й образ у романтичному мистецтві розмежувалися і постають неспівмірними саме тому, що ідея як дух та душевне життя має набувати завершеності всередині себе, а тому не піддається адекватному втіленню в матерію образу. На цьому етапі дух, здійснивши себе в чуттєвих формах, об'єктивно переходить до наступної вищої сходинки — релігії, а згодом — до філософії.
У межах кожної з історичних форм здійснення духом себе в діалектиці ідеї та образу Г. Гегель розгортає також аналіз багатства художніх форм через видову специфіку мистецтва. Мистецтва розглядаються з огляду ґенези їх видових особливостей та своєрідності вияву назовні, а також особливостей твору мистецтва як художнього цілого і под.
Естетика Гегеля — найвище досягнення естетичної теорії. Вона не лише підсумовує здобутки попередніх етапів у розвитку естетичного знання, а й містить цілісну історію художнього розвитку людства як історію становлення чуттєвої культури, що постає необхідним етапом духовного самостановлення людства.
Список літератури
• 1. Берковский Н. Я. О романтизме и его первоосновах // Проблемы романтизма: Сб. ст. — М.: Искусство, 1971.
• 2. Габитова Р. М. Философия немецкого романтизма. — М.: Наука, 1978.
• 3. Гегель Г. В. Ф. Работы разных лет: В 2 т. — М.: Мысль, 1970.
• 4. Гегель Г. В. Ф. Феноменологія духу. — К.: Основи, 2004.
• 5. Гегель Г. В. Ф. Эстетика: В 4 т. — М.: Искусство, 1969—1971. — Т. 1.
• 6. Гердер И.-Г. Идеи к философии истории человечества. — М.: Наука, 1977.
• 7. Жирмунский В. Теория литературы. Поэтика. Стилистика. — Л.: Наука, 1977.
• 8. История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли: В 5 т. — М.: Изд-во Академии художеств, 1962. — Т. 3.
• 9. Кант И. Критика способности суждения // И. Кант. Основы метафизики нравственности. — М.: Мысль, 1999.
• 10. Кант И. Критика чистого разума // Соч.: В 6 т. — М.: Мысль, 1964. — Т. 3.
• 11. Лекции по истории эстетики / Под ред. проф. М. С. Кагана: В 4 кн. — Л.: ЛГУ, 1974. — Кн. 2.
• 12. Мислителі німецького романтизму / Упоряд. Л. Рудницький та О. Фе-шовець. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003.
• 13. Наливайко И. М. Романтизм// Всемирная энциклопедия. Философия. — М.: ACT; Мн.: Харвест, 2001.
• 14. Рассел Б. Історія західної філософії. — К.: Основи, 1995.
• 15. Шеллинг Ф. Дедукция произведения искусства вообще // Литературная теория немецкого романтизма. — Л.: Изд-во писателей в Ленинграде, 1934.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Естетика» автора Мовчан В.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Естетика Г. Гегеля“ на сторінці 2. Приємного читання.
