Економічна безпека є універсальною категорією, яка відбиває захищеність суб'єктів соціально-економічних відносин на всіх рівнях, починаючи з держави й закінчуючи кожним її громадянином.
Економічна безпека підприємств у СЗІ – це захищеність його діяльності від негативних впливів зовнішнього середовища, а також спроможність швидко усувати різноваріантні загрози або пристосуватися до існуючих умов, що позначаються негативно на його діяльності. Зміст цього поняття включає систему заходів, що забезпечують конкурентостійкість й економічну стабільність підприємства, а також сприяють підвищенню рівня добробуту працівників. У комплексі заходів, які підтримують економічну безпеку підприємства, повинні використовуватися й плаваючі ставки оподаткування прибутку.
Широкий спектр проблем, з якими пов'язана економічна безпека, вимагає їхньої системної класифікації за такими видами: технологічна, ресурсна, фінансова та соціальна безпека. Для кожної підсистеми є свої параметричні оцінки-індикатори.
Так, для технологічної безпеки це є: ступінь зносу основних виробничих фондів, завантаження спеціалізованого обладнання; доступ до "ноу-хау": частка витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НД, ДКР); уведення в дію основних виробничих фондів; середня зарплата наукового працівника за місяць.
Для ресурсної безпеки: забезпеченість виробництва основними видами ресурсів; коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними джерелами; можливість заміщення ресурсів; якість ресурсів.
Для фінансової безпеки: індекс обсягів виробництва; динаміка прибутку; розмір заборгованості; частка на ринку: частка державних інвестицій у ВВП; рентабельність; капіталовкладення; довгострокові кредити.
Для соціальної безпеки: розмір мінімальної заробітної плати; середня заробітна плата; чисельність працівників, заробітна плата яких нижче від прожиткового мінімуму; заборгованість по заробітній платі; частка заробітної плати в ціні; витрати сім'ї працівника на харчування; темпи скорочення персоналу; тривалість робочого тижня.
Найбільший вплив на формування економічної безпеки підприємства має держава. Використовуючи прямі та непрямі методи втручання, вона регулює економічний і соціальний розвиток країни. Інтереси підприємства та держави не завжди збігаються. їхнім спільним виміром є економічна безпека. Проблема полягає у тому, щоб, створюючи базу для економічної безпеки держави, не завдавати шкоди інтересам підприємства.
У сучасному економічному житті України можна спостерігати як позитивні, так і негативні прояви державного регулювання. До позитивних можна віднести:
• стимулювання різних форм власності;
• прагнення наповнити ринок товарами;
• лібералізацію експорту;
• прагнення наблизити український ринок до цивілізованого;
• початок податкової реформи.
З огляду на можливе втручання держави в економіку підприємства у СЗІ, підвищення нею економічної безпеки має включати такі аспекти:
• правову основу (закони, які регулюють правові відносини між державою та підприємством);
• кредитну й інвестиційну політику, яка б враховувала весь спектр потенціальних інвесторів;
• постійний розвиток ринку, в тому числі співвідношення монополій і дрібних виробників, конкурентів і партнерів;
• розвиток інфраструктури підприємства (банківської системи, аудиторської служби, інформаційної системи).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна діагностика» автора Яцкевич І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Напрями забезпечення економічної безпеки підприємства“ на сторінці 1. Приємного читання.
