Оцінити ефективність системи управління ПЗ досить складно. Проблеми оцінки породжено необхідністю всеохоплюючого та детального аналізу непрямих показників діяльності ПЗ. Певні фахівці у сфері реформування підприємств узагалі вважають позитивним результатом уже навіть сам початок процесу перепідготовки і навчання персоналу підприємства.
Від ефективності системи управління залежить якість управління поточними активами в короткостроковому періоді та необоротними – в довгостроковому.
Відокремлювання підрозділів (філіалів, дирекцій) ПЗ у самостійні підприємства буде економічно доцільним у тому разі, коли техніко-економічні характеристики кожного зі знову створених структурних підрозділів (філіалів, дирекцій), а також великого ПЗ в цілому (якщо воно продовжує існувати), поліпшуються якщо порівняти з колишнім функціонуванням у єдиній організаційній структурі.
Ефективність системи управління підприємством (ПЗ) – це результативність функціонування системи і процесу управління як взаємодії керуючої і керованої систем, що забезпечують досягнення цілей підприємства; які визначається співвідношенням ефекту від реалізації різноманітних інвестицій (витрат) у систему управління підприємством з розміром витрат, необхідних для їх впровадження.
Отже, забезпечення ефективності управління вимагає концентрації уваги керівників підприємств як на внутрішньому стані справ, так і на змінах, що відбуваються у навколишньому середовищі. Для забезпечення урахування можливостей та погроз підприємства повинні використовувати концепцію стратегічного управління.
Основні показники оцінки ефективності управління на ПЗ надано у додатку Б.
У загальноприйнятому розумінні ефективність управління найчастіше визначається як досягнення висунутих перед системою управління цілей із найкращими економічними результатами. При цьому результативність системи управління в багатьох випадках намагаються пов'язати з витратами на утримання апарату управління. Згідно з цією думкою, найефективнішою слід вважати систему менеджменту, функціонування якої забезпечує оптимальне співвідношення між витратами на утримання управляючого суб'єкта та досягнення об'єктом управління (зазвичай виробництвом та збутом продукції) позитивних економічних показників.
Діагностика антикризового управління підприємством
Категорія антикризового управління установлює понятійну демаркацію одного типу управління від іншого. Багатозначність економічного, особливо управлінського, розуміння цієї категорії обумовлюється двоїстою природою кризи, що одночасно творить і руйнує, тобто формує передумови і створює передумови для подальшого розвитку і звільняє від колишньої стратегії бізнесу.
Відповідно до цієї теорії, що акцентує увагу на руйнівній функції кризи, кризу пропонують сприймати як ситуацію, що загрожує існуванню підприємства. Кризова ситуація в такому випадку вимагає негайного подолання, локалізації наслідків методами антикризового управління, щоб зберегти матеріальну основу для продовження господарсько-економічної діяльності при гострому дефіциті оборотних коштів.
Своєчасне розпізнання ознак і природи кризи, її локалізація, використання елементів дослідження як міри превентивної санації і відновлення платоспроможності складають сутність цілей діагностики в антикризовому управлінні.
Тим часом проблема діагностики в антикризовому управлінні відноситься до числа мало досліджених у вітчизняній економічній і управлінській науці. Це пояснюється тривалим пануванням в економіці, що виключає кризи. Природно, такий підхід вихолостив у теорії і практиці управління всю специфічну проблематику антикризового управління, включаючи антикризову діагностику.
Управління складними системами апріорі є антикризовим на всіх етапах функціонування і розвитку, а уміння передбачити, розпізнати кризу повинне визначати ефективність управлінських рішень. Таким чином, антикризове управління можна визначити як систему управлінських заходів і рішень з діагностики, попередження, нейтралізації і здолання кризових явиш та їхніх причин на всіх рівнях економіки. Воно повинно охоплювати всі стадії розвитку кризового процесу, у тому числі і його профілактику, попередження.
Однією із суттєвих особливостей кризи і, відповідно, суб'єктивної реакції є фактор часу. Час, як відомо, завжди має економічну ціну, особливо значну в період кризи. Наприклад, оцінка вартості підприємницької діяльності, обумовлена за допомогою дисконтування грошового потоку, на базі стохастичних моделей для діагностики кризи, її етапів, і оцінка вартості діючого підприємства включає фактор часу.
Антикризове управління актуалізує функціональні аспекти з виявлення причин, що перешкоджають оздоровленню підприємства, і радикалізації заходів, що відновлюють його платоспроможність. Для підприємств, що досягли стадії розвитку і підйому у своєму життєвому циклі, економічна сторона кризи, а відтак і необхідність діагностики, виражається в дефіциті коштів, необхідних для здійснення виробництва і розрахунків з кредиторами.
Індивідуальність соціально-економічної системи вимагає об'єднання діагностики фінансово-економічного стану підприємства зі здійсненням заходів превентивної санації і проведенням превентивних досліджень. У цьому відношенні деталізація поняття "криза" пояснює процесуальну сторону антикризового управління, оскільки фази кризи і стадії розвитку кризових ситуацій обумовлюють стадії антикризових заходів, але не навпаки.
Перша стадія кризи, часто прихована, – це падіння граничної ефективності капіталу, показників ділової активності підприємства, зниження рентабельності й обсягів прибутку. Унаслідок цього погіршується фінансовий стан підприємства, скорочуються джерела і резерви розвитку.
Антикризове рішення цих проблем може лежати як в області перегляду стратегії і реструктуризації підприємства, так і її тактики, що веде до зниження витрат, скорочення штатів управлінського апарату і робочих місць, підвищення продуктивності праці тощо. Проте масштаб і складність проблем можна визначити і попередити тільки на стадії діагностики, установивши мету і методи діагностування, властиві даному етапу.
Друга стадія кризи – поява збитковості виробництва. Дана проблема вирішується засобами стратегічного управління і реалізується за допомогою добровільної реструктуризації підприємства. Застосовувані в цьому випадку способи розпізнавання відмінні від інших своєю спрямованістю, методами і вимогами до вихідної інформації.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна діагностика» автора Яцкевич І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка ефективності системи управління підприємством у сфері зв'язку та інформатизації“ на сторінці 1. Приємного читання.
