Необхідність постійного дотримання економічної безпеки обумовлена наявним для кожного суб'єкта господарювання завданням забезпечення стабільності функціонування та досягнення поставлених цілей. Система управління на підприємстві повинна перебувати у стані постійного очікування сигналів загрози з боку зовнішнього і внутрішнього середовищ та адекватного реагування на них. Саме тому в умовах нестабільної економіки України необхідна системна методика діагностики економічної безпеки підприємства. Віддаючи належне науковим напрацюванням вітчизняних та зарубіжних вчених, вважаємо за необхідне зробити уточнення щодо поняття економічної безпеки підприємства та запропонувати єдиний методичний підхід до його діагностики.
Економічна безпека є складним економічним поняттям, що характеризує фінансову спроможність підприємства продовжити свою діяльність на ринку. На цей момент у світовій практиці існують три головні моделі визначення перспектив діяльності підприємства: визначення фінансової стійкості, оцінка ймовірності банкрутства та складання матриці фінансової стратегії.
Діагностика фінансової стійкості – заснована на визначенні надлишку чи нестачі коштів для формування запасів і витрат підприємства. Фактично, ця методика дозволяє визначати можливість забезпечення підприємства для початку наступного виробничого циклу.
Діагностика фінансової стійкості розраховується за станом на початок або кінець року. Виділяють чотири основних типи фінансової стійкості:
1) Абсолютна стійкість підприємства характеризується тим, що підприємство своєчасно виконує всі розрахунки, водночас у підприємства залишаються кошти для закупівлі необхідних ресурсів і початку наступного виробничого циклу. При цьому виробничі запаси (Зал) є менше суми чистого оборотного капіталу (ЧОК) і короткострокових кредитів банку (КК):
2) Нормальна стійкість характеризує можливість своєчасно розрахуватися із кредиторами, проте такому підприємству може не вистачити коштів на придбання всіх необхідних ресурсів для продовження виробництва. Такі підприємства змушені залучати кредити (товарні або банківські) для закупівлі сировини. При цьому виробничі запаси (3ап) дорівнюють сумі чистого оборотного капіталу (ЧОК) і короткострокових кредитів банку (КК):
3) Нестійкий фінансовий стан пов'язаний з порушенням платоспроможності. Для нього характерне залучення джерел тимчасово вільних коштів (Дтм) в оборот:
У зв'язку з причинами виникнення такого стану виділяють два види фінансової нестійкості:
• а) Нормальна фінансова нестійкість. Для підприємства з нормальною фінансовою нестійкістю характерна тенденція до зниження всіх фінансових показників діяльності підприємства. Для виходу з такого становища слід здійснювати додаткову емісію або залучати зовнішні інвестиції.
• б) Ненормальна фінансова нестійкість характерна для підприємств, які не можуть знайти свою ринкову нішу. У них спостерігається неузгоджена динаміка показників: частина показників має позитивну динаміку, а частина – негативну. Можливими варіантами виходу з такої ситуації є:
– диверсифікація виробництва (перепрофілювання);
– скорочення непрофільних чи збиткових підрозділів;
– виробництво продукції, на яку є достатній попит на ринку;
– активна рекламна діяльність;
– додаткове вивчення цільових споживачів.
Як правило, розв'язання проблем для таких підприємств зосереджено перш за все не у фінансовій, а у маркетинговій сфері діяльності.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна діагностика» автора Яцкевич І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діагностика економічної безпеки підприємства“ на сторінці 1. Приємного читання.
