Визначення та обґрунтування сукупності факторів та критеріїв, які визначають рівень конкурентоспроможності ПЗ та послуг, які він виробляє, дозволяє перейти до наступного етапу – кількісної оцінки цього рівня.
Виконання цього етапу дозволяє суб'єкта управління визначити реальний стан конкурентоспроможності ПЗ та його послуг на конкретному ринку та порівняти його з бажаним станом і, у разі невідповідності між ними, вжити заходи, спрямовані на подолання цієї невідповідності.
Для оцінки рівня конкурентоспроможності застосовується певний методичний інструментарій, який складає сукупність методичних підходів і прийомів. Сучасний стан розробки цього інструментарію характеризується значною різноманітністю методів, що застосовуються для оцінки рівня конкурентоспроможності об'єктів різного рівня. Ці методи суттєво відрізняються критеріями конкурентоспроможності, що використовуються для оцінки рівня конкурентоспроможності, показниками, що характеризують критерії конкурентоспроможності, формою надання результатів розрахунків рівня конкурентоспроможності тощо.
При виборі та обґрунтуванні методів оцінки рівня конкурентоспроможності слід спиратися на загальнометодичні вимоги до цих методів. Вони полягають у тому, що методика оцінки рівня конкурентоспроможності повинна забезпечувати урахування усіх найважливіших критеріїв конкурентоспроможності при дотриманні умов відносної простоти практичних розрахунків, наочності, свідомості та однозначності тлумачення отриманих результатів. Крім цього, динамізм зміни факторів, що впливають на конкурентоспроможність, вимагає щоб основні методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності передбачали можливість урахування як зміни вагомості впливу на рівень конкурентоспроможності одного чи групи факторів, так і появи нових факторів.
Для визначення рівня конкурентоспроможності ПЗ та послуг зв'язку та інформатизації найбільшою мірою сформульованих вище загальнометодичним вимогам відповідає методика, яка передбачає використання інтегрального показника, що дозволяє поєднувати окремі критерії для визначення узагальнюючого показника рівня конкурентоспроможності.
Метою розрахунку інтегрального показника рівня конкурентоспроможності є отримання комплексної характеристики, яка дозволяє здійснювати оцінку його конкурентних позицій, та на цій основі розробляти стратегію управління конкурентоспроможністю. Тобто, цей метод покликаний реалізувати комплексний підхід до оцінки конкурентоспроможності.
Одночасно, слід відзначити, що у разі обґрунтованого вибору критеріїв конкурентоспроможності, значення та вага кожного з них, як складових інтегральної оцінки, дозволяють визначити напрями та шляхи підвищення рівня конкурентоспроможності.
Найбільш розповсюдженим виразом, який використовується для розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності (К), є наступне:
де – значення критеріїв конкурентоспроможності, кількість яких дорівнює
;
– вагомість окремих критеріїв конкурентоспроможності
.
У свою чергу, окремі критерії конкурентоспроможності можуть включати низку показників та визначаються з такого виразу:
де – показники, що характеризують критерії конкурентоспроможності, кількість яких дорівнює тi,
– вагомість окремих показників, що характеризують критерії конкурентоспроможності
.
До безперечних переваг такого підходу щодо отримання узагальнюючого показника рівня конкурентоспроможності є його відносна простота, а також можливість однозначної інтерпретації отриманих результатів в умовах використання значної кількості критеріїв конкурентоспроможності.
Нижче наведено моделі визначення рівня конкурентоспроможності телекомунікаційних послуг, а також конкурентоспроможності телекомунікаційних операторів, які відповідають наведеним вище вимогам та умовам.
Інтегральний показник рівня конкурентоспроможності телекомунікаційних послуг (К) визначається з наступного виразу:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна діагностика» автора Яцкевич І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств у сфері зв'язку та інформатизації та їх послуг“ на сторінці 1. Приємного читання.
