Ефективність функціонування кожного підприємства залежить насамперед від того, відповідають чи не відповідають управлінські рішення реальному стану ринкового середовища господарювання (з урахуванням власного потенціалу підприємства). Базою для обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень має бути глибокий комплексний аналіз підприємства. У ході такого аналізу всі сфери діяльності підприємства оцінюються з позицій досягнення максимально можливого економічного результату за рахунок оптимально ефективного (у тому числі і з погляду ліквідності, уникнення ризику банкрутства) використання наявних ресурсів, передовсім фінансових.
Система економічної діагностики підприємства базується на використанні алгоритмів, технологій, методів і показників економічного аналізу, побудованих на інформаційній базі господарського обліку. З огляду на це, доцільно розглянути певні методологічні основи фінансово-економічного аналізу та господарського обліку, а потім сформувати комплексну систему діагностики діяльності підприємства. У даному разі під системою діагностики слід розуміти єдність концепції, підходів, принципів, механізмів, технологій та конкретних алгоритмів постійного простежування цільових точок соціально- економічної системи підприємства.
У процесі дослідження фінансово-економічної діяльності підприємства основним слід вважати спроможність аналітика логічно відновити господарські операції, відображені у бухгалтерській звітності, та здатність відтворити у зворотному порядку процеси нагромадження (обліку) інформації (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Загальна логіка роботи аналітика
Основне завдання аналітика – реконструювати реальність, яка є у звітності. Для цього необхідне знання методики бухгалтерського обліку, що використовується для фіксації господарських фактів.
Основний принцип аналітичного читання фінансових звітів – дедуктивний, тобто рух від загального до часткового. У ході такого аналізу ніби відтворюється історична і логічна послідовність господарських факторів і подій, напрями та інтенсивність їхнього впливу на результати господарської діяльності.
Практикою фінансового аналізу сформовано основні підходи до читання фінансових звітів. Серед них можна виділити такі:
• 1. Горизонтальний (часовий) аналіз – порівнювання кожної позиції звітності з попереднім періодом.
• 2. Вертикальний (структурний) аналіз – визначення структури підсумкових фінансових показників з оцінкою впливу кожної позиції на результати в цілому.
• 3. Трендовий аналіз – порівнювання кожної позиції звітності з низкою попередніх періодів і виявлення тренду, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від впливу випадкових факторів та індивідуальних особливостей окремих періодів. На основі тренду формують імовірнісні значення показників у майбутньому.
• 4. Аналіз коефіцієнтів – дослідження співвідношень між окремими позиціями певного звіту чи показниками з різних форм фінансової звітності, визначення щільності та характеру взаємозв'язку між ними.
• 5. Порівняльний (просторовий) аналіз, що включає два аспекти:
– внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими напрямами діяльності, за дочірніми фірмами й підрозділами;
– міжгосподарський аналіз показників даного підприємства в контексті конкурентного середовища, галузі народного господарства.
• 6. Факторний аналіз – дослідження спливу окремих факторів (причин) на підсумкові показники за допомогою детермінованих істохастичних прийомів аналізу.
Можна назвати такі завдання діагностики фінансово-економічної діяльності в загальній системі управління підприємством:
• вивчення характеру дії економічних законів, визначення закономірностей та тенденцій розвитку економічних систем мікрорівня;
• комплексне обгрунтування всіх бізнес-проектів і стратегій підприємства;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна діагностика» автора Яцкевич І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Роль аналізу в економічній діагностиці“ на сторінці 1. Приємного читання.
