Рекет, або здирство, - найпоширеніший вид злочинів проти бізнесменів. Кращий захист від здирства - злиденність. Але оскільки бізнесмен до жебраків не належить, розглянемо два види рекету:
1. Підприємця шантажують, погрожуючи розголосити або направити в "компетентні органи" якісь небезпечні для нього відомості. Наприклад, повідомити до податкової інспекції про те, що він приховав від неї вельми значну суму або купив крадений товар (варіанти: бракований, закінчився термін його придатності, некондиційний тощо).
У цьому разі треба передусім "тягнути" час, щоб з'ясувати, наскільки обізнаний шантажист із реальним станом ваших справ, і спробувати виявити його (за допомогою фахівців, звичайно). Наприклад, у розмові можна пристрасно й аргументовано доводити, що сума, яку він вимагає, немислимо велика, у вас таких грошей просто немає, принаймні зараз. Ви можете також зволікати з виплатою під цілком розумним і переконливим приводом перевірки серйозності документів, які є в шантажиста.
Цілком імовірно, що відомості ці не такі вже й страшні, а то й зовсім помилкові. В жодному разі не поспішайте радісно повідомляти анонімному ворогові про те, що його загрози вам не страшні. Використовуйте інформаційну перевагу в своїх інтересах. Бажано записати телефонні переговори на магнітофон. Сучасна техніка дає змогу із 100%-ю точністю ідентифікувати голоси людей, до яких би хитрувань вони не вдавалися для маскування.
Ще один хороший засіб захисту - дезінформація. Якщо у вас є хоч тінь підозри, що хтось полює за компрометуючими матеріалами, зробіть "мисливцеві" послугу: поширюйте відповідні чутки, зробіть фальшиві документи і все для того, щоб "охочі" змогли ознайомитися з ними. Цим ви швидше за все спровокуєте вимагача зробити перший крок і, отже, зможете визначити його особу і отримаєте "зброю" проти нього, нічим не ризикуючи. Шантажисти, як правило, перебувають серед найближчого оточення бізнесмена. Це можуть бути колишні співробітники, партнери у справах, сусіди, навіть родичі, незадоволені вами і своїми заробітками; службовці, допоміжний персонал.
2. Злочинці вимагають заплатити їм за те, щоб вони не вчинили щось погане бізнесменові, його близьким, його фірмі. Популярні варіанти в цьому разі - нав'язування "охорони" або пропозиція "взяти на роботу" з величезним окладом. У тому, що виникає подібна ситуація, іноді винен сам бізнесмен. Наприклад, коли він звертається до "крутих хлопців" з проханням вибити борги у злісних неплатників або просить залагодити справу, не зовсім нормальну з огляду на закон.
Якщо "наїжджає" велике злочинне угруповання, то воно насамперед обмежиться "накладенням данини"в розмірі 10-20% доходу підприємства. А невеликі банди ("беззаконня") прагнуть "вибити" максимальну суму, аж до повного розорення підприємця. Але в обох випадках слід мати на увазі, що виконання первинних вимог (часто досить поміркованих) - це лише спосіб підчепити вас на гачок. Потім вони вимагатимуть ще більше і ставитимуть нові умови.
Як їм протистояти? Передусім треба максимально тягнути час, щоб з'ясувати, хто на вас "наїжджає" і яким є ступінь реальної загрози. Обов'язково слід звернутися до фахівців з охоронної фірми або в міліцію. Найефективніший спосіб протидії рекетирам - зустрічний рекет. Проте він найскладніший і дорогий. Набагато простіше обмежитися рішучою відмовою, підкріпленою демонстрацією колективної сили: появою на горизонті міліції, охоронців, здійсненням комплексу заходів безпеки, виявленням джерел інформації, пошуком підслуховувачів, розробленням плану дій ваших рідних і співробітників у кризовій ситуації (захоплення заручників, викрадення дітей, акції залякування). Кризовий план допоможе максимально пом'якшити удар, якщо його все-таки буде завдано, уникнути паніки, непродуманих рішень. Якщо ж ваші справи зовсім кепські, то заспокойтеся хоча б на кілька хвилин і добре подумайте, що для вас дорожче: власне життя чи гроші?
Вибухи в офісі, в під'їзді, автомобілі, магазині стають частиною повсякденного життя наших міст. Наприклад, у Києві у 2003 р. сталося понад 100 вибухів гранат, мін, вибухових пристроїв. Результат-десятки вбитих і поранених людей, значні матеріальні збитки.
Арсенал у злочинців досить різноманітний: від саморобних вибухових пристроїв до гранат Ф-1, РГД-5, протипіхотних і протитанкових мін. Ось два приклади: 1) фанату Ф-1 (або зв'язку гранат РГД-5) прикріплюють до автомобіля, що стоїть у гаражі чи на відкритій стоянці. У кільце чеки гранати протягують волосінь, кінець якої прикріплений до нерухомого предмета за автомобілем. Машина починає рух, чека висмикується - і граната вибухає; 2) пляшку з-під вина заповнюють високооктановим бензином і закупорюють корком, покритим речовиною, чутливою до тертя. Під час витягування корку виникає займання, потім вибух, і той, хто це робив, гине від опіку. Відомі випадки, коли злочинці підривали керовані по радіо міни. Чим складніший спосіб вибуху, тим більше потрібно часу на його підготовку, тим він дорожчий і тим вища вірогідність невдачі через технічні неполадки.
Здебільшого об'єктом підриву є особистий або службовий автомобіль бізнесмена. Основні місця для мінування в машині - сидіння водія, днище під передніми сидіннями, бензобак, капот. Зрідка заряд вибухівки вкладають у багажник, під заднім сидінням, у "бардачок" та інші місця. Крім того, міну великої потужності можуть установити недалеко від автомобіля або в машині, що стоїть поряд. Але в цьому разі потрібне керування нею ззовні по радіо або підрив за допомогою електричного дроту. Тобто злочинець повинен перебувати недалеко від місця злочину і спостерігати, що завжди вважається небажаним.
Мають насторожувати такі ознаки:
• o поява якоїсь нової деталі всередині або зовні автомобіля;
• o залишки пакувальних матеріалів, ізоляційної стрічки, обрізки дротів недалеко від автомобіля або всередині салону;
• o натягнута волосінь, дріт, шнур, мотузка, прикріплені до будь-якої частини автомобіля;
• o чужа сумка, коробка, валіза, пакет, згорток усередині салону або поряд з машиною.
Залишаючи машину на тривалий час без нагляду (на ніч, на час роботи, на дачі та ін.), навіть у "надійному" гаражі або на автостоянці, що охороняється, використовуйте так звані "контрольки" - вузькі смужки липкої стрічки (ізоляційної, лейкопластиря, паперової і т.ін.) під колір поверхні між крилами і капотом, на дверцях салону, кришці бензобака, між сидінням і рамою. Замість стрічок іноді приклеюють волоски, уламки сірників. Якщо ця "сигналізація" виявиться порушеною, не заводьте машину, нічого не відкривайте в ній (наприклад, не намагайтеся підняти подушку сидіння) до моменту, поки не проведете ретельний візуальний огляд. У разі виникнення підозр звертайтеся до фахівця-сапера.
Краще, щоб машину обстежував, відкривав, заводив, розігрівав і рушав з місця хтось інший, а не ви (ваш водій, охоронець, службовець автостоянки або кооперативного гаража, сусід по будинку).
Із сучасних вибухових речовин (на зразок радянського пластиту, чехословацького семтексу) і засобів підривання "фахівці", що мають армійську підготовку, конструюють найрізноманітніші мініатюрні міни-пастки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека підприємств, організацій та установ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Заходи протидії рекету, замахам, захопленню заручників. Правила поведінки особи під час її захоплення як заручника“ на сторінці 1. Приємного читання.
