Захист мовної інформації є одним із найважливіших у загальному комплексі заходів технічного захисту інформації (ТЗІ). Несанкціоноване ознайомлення із мовною інформацією з метою її подальшого використання є можливим шляхом перехоплення її зловмисниками. Для цього зловмисник може використовувати широкий арсенал портативних засобів акустичної мовної розвідки, які дають змогу перехоплювати мовну інформацію акустичним, віброакустичним, електроакустичним та оптикоакустичним каналами.
Основні з таких засобів:
• o малогабаритні диктофони, магнітофони та пристрої запису на основі цифрової схемотехніки;
• o спрямовані мікрофони;
• o електронні стетоскопи;
• o електронні пристрої перехоплення мовної інформації (закладні пристрої) з датчиками мікрофонного й контактного типів з передаванням перехопленої інформації по радіо, оптичному (в інфрачервоному діапазоні хвиль) та ультразвуковому каналах, мережі електроживлення, по телефонних лініях зв'язку, з'єднувальних лініях допоміжних технічних засобів або спеціально прокладених лініях;
• o оптико-електронні (лазерні) акустичні системи та ін.
Портативна апаратура звукозапису та закладні пристрої із датчиками мікрофонного типу (перетворювачі акустичних сигналів, що поширюються в повітряному та газовому середовищах) можуть бути встановлені під час неконтрольованого перебування фізичних осіб ("агентів") безпосередньо у виділених приміщеннях. Ця апаратура забезпечує реєстрацію розмови середньої гучності на відстані 10-15 м від її джерела.
Електронні стетоскопи та закладні пристрої з датчиками контактного типу дають змогу перехоплювати мовну інформацію без фізичного доступу "агентів" до захищуваного приміщення. При цьому датчики закладних пристроїв установлюються переважно біля місць можливих витоків такої інформації:
• o мікрофонного типу (біля виходів кондиціонерів та вентиляційних каналів);
• o контактного типу (перетворювачі віброакустичних сигналів, що поширюються по будівельних конструкціях споруд, інженерних комунікаціях та ін.) на зовнішніх поверхнях будівель, у віконних проймах та рамах, у суміжних (службових і технічних) приміщеннях за дверними проймами, на перегородках, трубах систем опалення та водопроводу, коробах вентиляційних та інших систем.
Відомо, що за допомогою таких засобів розвідки можна перехоплювати мовну інформацію в залізобетонних будівлях через 1-2 поверхи, по трубопроводах через 2-3 поверхи і по вентиляційних системах 20-30 м завдовжки.
Застосування для ведення розвідки спрямованих мікрофонів і оптико-електронних (лазерних) акустичних систем не потребує проникнення "агентів" не тільки у виділені (захищувані) приміщення та суміжні з ними, а й на охоронну територію об'єкта. Розвідку можна вести із сусідніх будівель чи автомобілів, що перебувають на автостоянках біля будівлі.
За допомогою спрямованих мікрофонів можна перехоплювати розмову із виділених приміщень за наявності в них вікон в умовах міста (на фоні транспортних шумів) на відстані близько 50 м.
Максимальна відстань ведення розвідки з використанням оптико-електронних (лазерних) акустичних систем, які знімають інформацію з внутрішнього скла, сягає 150-200 м в умовах міста (наявність інтенсивних акустичних перешкод, запиленість повітря).
Захисту мовної інформації можна досягти проектно-архітектурними рішеннями, проведенням організаційних і технічних заходів, а також виявленням електронних пристроїв перехоплення інформації. Канали витоку мовної інформації можна виявити на об'єкті, знайшовши підслуховувальні пристрої й системи.
Аналіз ризиків дає можливість виявити всі реальні загрози інформаційній безпеці об'єкта, які класифікують за кількома критеріями: за імовірністю прояву, за можливими збитками та ін. На цьому перший етап створення системи захисту інформації об'єкта завершується.
Створюють чи аналізують систему захисту мовної інформації у такій послідовності.
• 1. Вивчення об'єкта захисту (особливості конструкції будівлі, обстановка навколо об'єкта, опис приміщень та наявних технічних засобів). При цьому виявляють найнебезпечніші місця. В описі приміщення фіксують повну інформацію про приміщення та устаткування, яке в ньому розміщене, щоб у разі потреби можна було виявити можливі канали витоку інформації. Для більш повного виявлення таких каналів (природних і штучних) проводять інструментальну перевірку. Виявлення природних каналів полягає у визначенні потенційної можливості перехоплення мовної інформації із приміщень об'єкта. Природні канали існують на будь-якому об'єкті і зумовлені процесами оброблення та передавання інформації. Виявлення штучних (спеціальних) каналів витоку інформації зводиться до виявлення на об'єкті підслуховувальних пристроїв і систем. Інструментальну перевірку можуть проводити організації, що мають відповідну ліцензію на це.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека підприємств, організацій та установ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Канали витоку інформації“ на сторінці 1. Приємного читання.
