Історичні аспекти створення інформаційного суспільства
Для сучасного етапу розвитку світової цивілізації характерний перехід від індустріального суспільства до інформаційного, формування якого пов'язують з інформаційною революцією, розвитком інформаційних технологій, що радикально змінюють суспільне життя. Цей перехід відбувається нерівномірно, що зумовлено як національною специфікою, так і станом розвитку світового співтовариства.
Поняття "інформаційне суспільство" нині використовують для визначення суспільства, в якому економіка, політика й культура залежать від створення, збереження та доступності інформації в національному і світовому масштабах. Є різноманітні підходи до становлення й розвитку інформаційного суспільства, навіть у розвинених країнах світу. Теоретичне обґрунтування розвитку інформаційного устрою значно відстає від практичних потреб, що зростають досить швидкими темпами.
Нині поняття "інформаційне суспільство" для України практично є популярним терміном європейських декларацій, ніж реальним явищем з чітким змістом. Однак зауважимо, що "інформаційний істеблішмент" зарубіжних країн - авторів поняття "інформаційне суспільство" донині не дійшов згоди стосовно форми й наповнення такого суспільства.
Як запевняють науковці, інформаційне суспільство в нашій країні буде створене не раніш як через чверть століття. Незважаючи на те, що насправді електронний простір, цифрова цивілізація людства ще "сплять", навколишній світ набуває дедалі більше ознак інформаційного суспільства. Тому про переваги й можливості інформаційної цивілізації ми можемо лише мріяти та прогнозувати, що вона буде чудовою, й чекати перетворення мрій на реальність.
Людство очікує, поки "прокинеться" потенціал, який накопичують комп'ютерні мережі світу від часу своєї появи. Ми можемо лише здогадуватись і прогнозувати, що чекає на інформаційне суспільство, так само, як і чого нам очікувати від нього. Теоретики соціології, політології, економіки, культури напророкували щодо його майбутнього чимало. Одні обіцяють радісну й безхмарну феєрію, інші малюють картину геть інфернальну, повертаючи терміни періоду рабовласництва. Отже, час дати відповіді на сьогоднішні запитання.
Вперше в достатньо чіткому вигляді ідея інформаційного суспільства була сформульована наприкінці 60-х - початку 70-х років XX ст. Винахід самого терміна "інформаційне суспільство" приписується Ю.Хаяші, професорові Токійського технологічного інституту. Японський уряд уже тоді вважав дуже важливим для країни, зокрема для її економіки, з'ясування перспективи поширення комп'ютерних технологій. Тож доповіді з цієї проблеми готували одразу кілька груп дослідників. Проте наголос на економічних наслідках зумовив певну обмеженість і прикладний характер продукту роботи японських учених.
"Інформаційне суспільство" так і залишилося б просто японською локальною моделлю розвитку, якби паралельно в таборі її економічних суперників - американців не з'явилася ще одна концепція нового суспільства. Це був постіндустріалізм соціолога Деніела Белла.
Цей термін він запропонував ще 1962 р. А в 1974 р. з'явилася його основна праця - "Прихід постіндустріального суспільства". За Бел-лом, нове, постіндустріальне суспільство ґрунтується на теоретичному знанні, яке є його визначальним принципом, джерелом інновації та формування політики. В економіці це призводить до поступового занепаду виробництва товарів як основної форми економічної діяльності й заміни його виробництвом послуг. З'являється новий, домінуючий клас - клас професіоналів. У всіх сферах - економічній, політичній і соціальній - основний вплив на прийняття рішень чинять нові інтелектуальні технології і новий інтелектуальний клас.
І в 70-ті роки XX ст. відбувається конвергенція цих двох ідеологій, що виникли майже одночасно. Продукт схрещення ідей Хаяші та Белла залишив за собою назву та прикладну частину від винаходу японської команди технологів та економістів. Але решту - власне ідеологію, соціальний, психологічний, культурний аспекти, все те, що і становило основу майбутньої цивілізації третьої хвилі, - він взяв від соціологічного підходу Белла. Ідеологія постіндустріалізму мала досить солідну теоретичну основу й універсалістську орієнтацію для виконання функції фундаментальної соціальної концепції.
Інформаційне суспільство - соціологічна концепція, що визначає головним фактором розвитку суспільства виробництво й використання науково-технічної та іншої інформації. Концепція інформаційного суспільства є різновидом теорії постіндустріального суспільства, засновниками якої були З. Бжезінський, О. Белл, О. Тоффлер.
Розглянемо насамперед, що, на думку теоретиків і практиків, являє собою новий етап розвитку цивілізації, який, до речі, так і не має остаточної назви: Lifelong Learning Society (суспільство дожиттєвого навчання); Digital Society (цифрове суспільство); Net-Intellect Society (суспільство мережевого інтелекту); Global Society (глобальне суспільство); Information Society (інформаційне суспільство); Silicon Society (кремнієве /піскове суспільство).
Після виголошеної Мартіном Бангеманном у 1994 р. доповіді почали вживати термін "інформаційне суспільство".
Для довідки: Група на чолі з доктором права, віце-президентом Єврокомісії М.Бамгеманном сформована на вимогу Єврокомісії 1993 р. з метою дослідження розповсюдження інформаційних технологій та з'ясування проблем, що виникають у цьому процесі.
Ця доповідь і поклала початок європейському інформаційному суспільству, дала основні його визначення, характеристики й ознаки в Європі. Назва "інформаційне суспільство" походить від назви основного ресурсу - інформації. Але так само правильним є й інші визначення, оскільки ґрунтуються на основних ознаках нової суспільної формації.
Це суспільство насправді є: цифровим і глобальним, бо воно характеризується дожиттєвим навчанням; мережевим, бо побудоване за мережевим інтелектом; піщаним і кремнієвим, адже пов'язане з "піщаною" технологією чіпів.
Для довідки: За гіпотезою американських фахівців з інформаційних технологій, основою мікропроцесорного виробництва с кремній (той же пісок на пляжі).
Відомим є визначення, яке називають Гейтсовою "цифровою нервовою системою". Білл Гейтс визначає її як суму персональних комп'ютерів, засобів електронної пошти та підключення до мережі Інтернет. Вимога така, що основні складові частини мають бути стандартними і спільними для урядових структур, громадян і комерційних підприємств, аби уможливити глобальну інтеграцію локальних місцевих або національних мереж. Тому "цифрова нервова система" може виступати одним зі складників інформаційного суспільства. Як бачимо, одностайної думки щодо назви немає.
Насправді як науковців, так і пересічних громадян цікавить, що ж нас чекає у невизначеному загадковому, так званому інформаційному суспільстві? Для цього ми маємо першочергово з'ясувати, де ми перебуваємо сьогодні і що діється навколо нас.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека підприємств, організацій та установ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інформаційна безпека як складова економічної безпеки підприємства“ на сторінці 1. Приємного читання.
