Причиною ототожнення понять "промислове шпигунство" та "економічна розвідка" є неправильне розуміння самого терміна "промислове шпигунство ". Вважається, що воно неодмінно пов'язане з промисловістю і виробництвом. А оскільки більшість сучасних бізнесменів пов'язують свій бізнес з перепродажем та наданням послуг, вони сподіваються, що їхні інтереси залишатимуться недоторканими.
Деякі автори поєднують поняття економічної, промислової, комерційної розвідки з промисловим шпигунством і дають визначення поняттю "розвідка". Зокрема, Євген Смолин вибрав прямолінійний підхід до трактування економічної розвідки, обмеживши її діями за межами держави, які свідчать про наявність спеціальної організації, основна діяльність якої опосередковано або безпосередньо спрямована на добування розвідувальних даних і підрив економічної безпеки держави або конкретного суб'єкта. Одночасно автор подає основні засоби здійснення розвідувальної діяльності, а саме:
* крадіжка креслень, зразків, документів чи інших інформаційних носіїв;
* переманювання в свою фірму службовців конкурента;
* фіктивні переговори з метою заволодіння важкодоступною інформацією;
* вербування агентів;
* впровадження своїх людей у "потрібні організації".
Г. Г. Агафонов, С. А. Буришев, СЯ. Прохоров у тритомнику "Концепція безпеки" також ототожнюють економічну розвідку з промисловим або комерційним шпигунством, зазначаючи, що термін економічна, промислова, комерційна, науково-технічна розвідка (шпигунство) означає активні дії, спрямовані на збирання, крадіжку, накопичення та оброблення цінної інформації, закритої для доступу сторонніх осіб, які ведуться недержавними організаціями і приватними особами. Ці автори стверджують, що промислове шпигунство стало невід'ємною складовою економічної розвідки і має на меті заволодіння ринками збуту, підроблення товарів, дискредитацію або усунення конкурентів, зрив переговорів за контрактами, перепродаж бізнес-таємниць фірм, шантаж посадових осіб, створення умов для підготовки терористичних і диверсійних актів.
Забезпечення успішної комерційної діяльності підприємців, розвиток цивілізованої конкуренції, створення безпечних умов ведення бізнесу примушують власників підприємств використовувати розвідувальні можливості, а розвідка розглядається як діяльність, призначена для отримання стратегічної (тактичної або конкурентної) переваги над супротивником, виявлення можливих ризиків і управління ними.
Зрозуміло, інформація, яку використовують бізнес-розвідники. надходить від сторонніх джерел, а не від самої компанії - об'єкта дослідження (як це часто відбувається у роботі рейтингових агентств). Крім того, інформацію потрібно перевіряти за кількома джерелами, адже вона є основою для ухвалення найважливіших стратегічних рішень (рис. 5.1).
Рис. 5.1. Класифікація джерел інформації
Якщо різні джерела дають приблизно однакову інформацію, то це гарантує високий ступінь її достовірності. А коли отримана з різних джерел інформація не збігається, її потрібно аналізувати з урахуванням цього факту. (До речі, це хороший спосіб перевірити професіоналізм "розвідувальної"" компанії, до якої ви звернулися: вона завжди повинна оцінювати частку достовірності тої або іншої інформації (50,80 або 100%). Тому якщо вам говорять, що вся зібрана інформація достовірна на 100%, то, швидше за все, вас обдурюють.
Зарубіжні детективні та "competitive" агентства проводять діяльність, в основі якої лежить легітимність розвідки, а саме: добування інформації законними та етичними методами. В нашій державі розвідка практично використовується лише в службах безпеки акціонерних товариств, корпорацій, банків та в спеціалізованих агентствах. Тому актуальним є трактування Г. Лемке, що розвідка є діяльністю, що спрямована на забезпечення стратегії та комерційного успіху підприємства і здійснюється з метою придбання стратегічної (тактичної або конкурентної) переваги над супротивником (конкурентом), виявлення можливих ризиків і нових можливостей для підприємства та управління ними.
Економічним підґрунтям розвідки є економія коштів, засобів та часу, бо інакше така розвідка не має майбутнього і нікому не буде потрібною. Враховуючи, що поняття "дешево" і "дорого" дуже суб'єктивні, розвідка - це завжди дешево, не в абсолютних показниках, а порівняно з отриманим результатом.
Основою інформаційної війни є заволодіння інформацією, яка повинна відповідати таким вимогам: бути достовірною, повною, своєчасною і мати обмежений доступ. Недаремно інформаційний ресурс країни вже сьогодні визначається ступенем захищеності власної інформації та повнотою володіння чужою.
Незважаючи на низку прийнятих законів, їх повноту і справедливість, завжди існує спокуса обійти їх. Таку ситуацію характеризують вислови, що вже стали афоризмами: "спецслужби прикриваються гаслами "ми захищаємо демократію від демократії", а бізнес-шпигуни - словами "переможців не судять"".
Перш ніж розглядати ділову корпоративну розвідку, з'ясуємо суть ринкової складової корпоративної безпеки та основні фактори впливу на неї.
Ринкова складова корпоративної безпеки - це механізм захисту від неефективно обраної моделі поведінки підприємства на ринку, можливих помилок у веденні постачально-збутової і цінової політики та стратегії, виготовлення неконкурентоспроможної продукції чи надання послуг.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека підприємств, організацій та установ» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Специфіка трактування ділової (корпоративної) розвідки та її відмінність від промислового (комерційного) шпигунства“ на сторінці 1. Приємного читання.
