Суб'єктами правоохоронної діяльності взагалі є: держава через свої представницькі, виконавчі, судові органи та прокуратуру громадські організації та об'єднання; окремі громадяни, яким надано певні повноваження з урахуванням відповідного розподілу між ними компетенції, форм і засобів здійснення.
При цьому функції державних та недержавних суб'єктів правоохоронної діяльності мають бути розмежовані. Виконувати такі правоохоронні завдання, як розслідування кримінальних справ, проведення оперативно-розшукових заходів, боротьба з організованою та економічною злочинністю, виконання судових вироків, охорона стратегічно важливих об'єктів, повинні професіонали з числа атестованих працівників органів внутрішніх справ, які мають відповідну освіту. А такі завдання, як: охорона об'єктів; патрулювання окремих районів і кварталів у населених пунктах; підтримка належного порядку під час масових видовищних заходів; перевезення та охорона цінних вантажів; обслуговування контрольно-пропускних систем забезпечення особистого захисту політичних діячів, бізнесменів та інших громадян; захист від шантажу, домагань, анонімних погроз; розшук безвісно зниклих; збирання та подання здобутих доказів у кримінальних і цивільних справах; проведення розслідування злочинів, пов'язаних із страховою діяльністю та фінансовими фальсифікаціями; збирання економічної інформації та проведення економічних аналізів про перспективу розвитку господарських об'єднань закордонних промислових і фінансових угруповань, про доцільність придбання цінних паперів та інші — можуть виконувати члени громадських формувань, вивільнивши значну кількість працівник правоохоронних органів для виконання більш важливих правоохоронних функцій, наприклад, з розкриття тяжких і резонансних злочинів.
Структурно до системи правоохоронної діяльності входять такі напрями:
• діяльність державних органів із забезпечення правосуддя;
• діяльність органів прокуратури;
• діяльність з виявлення, запобігання та розслідування злочинів;
• діяльність із захисту державної безпеки, державного кордону та охорони правопорядку. Отже, правоохоронна діяльність — це зумовлений потребами людини особливий вид соціальної діяльності, яка визначена законами та об'єктивною необхідністю впливу на суспільні відносини для забезпечення їхньої відповідності правовим приписам, метою якої є захист конституційного ладу, прав і свобод людини, законності та правопорядку, та яка здійснюється в межах встановленого законом порядку державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями (організаціями) і громадянами.
Кожен напрям правоохоронної діяльності має істотні особливості. Цим пояснюється існування правозахисних та "силових" структур державних органів, певні організаційні зв'язки між ними, автономне, тобто незалежне один від одного, відомче регулювання діяльності.
В Україні за чинним законодавством можлива лише державна правоохоронна діяльність. Недержавна правоохоронна діяльність не передбачена, хоча участь громадян в охороні правопорядку та державного кордону є досить розвиненою та регламентованою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИНАМ У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ“ на сторінці 4. Приємного читання.
