Управління та економічна безпека

Економічна безпека

• нелегальний вивіз капіталу з України;

• низька ефективність використання зовнішніх кредитів, відсутність ефективної стратегії зовнішніх позик держави;

• високий рівень податкового навантаження на підприємства;

• масове ухилення від сплати податків тощо.

Загалом внутрішні економічні загрози та причини, що їх обумовлюють, мають високий ступінь взаємозалежності та взаємообумовленості. Так, низька ефективність державного управління може призвести до недоліків економічних відносин, занепаду виробництва, низької соціальної орієнтації економіки, зростання економічних злочинів, тіньової економіки та корупції тощо.

Отже, для забезпечення економічної безпеки, пом'якшення та скасування загроз економічній безпеці першочергового значення набуває підвищення рівня та ефективності державного управління, спрямованого на врахування вимог усіх сфер національної безпеки. Це обумовлює розв'язання проблеми виміру економічної безпеки та забезпечення прийняття на цій підставі якісних управлінських рішень.

Вітчизняні та закордонні дослідники приділяють багато уваги місцю і ролі держави в економіці. Одні говорять про мінімальну роль її впливу на економіку. Інші описують, в яких сферах і в яких масштабах присутність держави є необхідною. Такі підходи мають теоретичне обґрунтування і підкріплені прикладами практичної реалізації в тих або інших країнах. Більше того, вони мають і політичне підґрунтя.

Якщо навіть при правильно розрахованих граничних індикаторах економічної безпеки спостерігається падіння показників розвитку тих або інших сфер економіки нижче граничних значень, то основне завдання уряду і держави полягає в тому, щоб усіма наявними способами виправити ситуацію.

Індикатори економічної безпеки практично визначають частку участі держави в економіці.

Як свідчить практика державного регулювання в США (у 1933 р.) і в інших країнах, таке регулювання орієнтоване не на теорію, а на практичні результати, тобто на реальні шляхи виходу країни з кризи. Наприклад, під час кризи 1933 р. у США був прийнятий Закон "Про відновлення національної промисловості", що згодом був названий проявом державного соціалізму, а через два роки скасований Верховним Судом США. Однак закон виконав своє завдання, і промисловість було відновлено. За умов найжорстокішої кризи Рузвельт прийняв рішення про гарантії повернення внесків до 5 тис. дол.

Доречно нагадати про значну роль держави в регулюванні фінансово-банківського сектора економіки. Наприклад, у різних країнах використовуються різні механізми повернення внесків. У країнах з розвинутою ринковою економікою безпеку банківських вкладів забезпечують корпорації зі страхування депозитів. Банки передають невелику частку залучених коштів у спеціальний фонд, з якого у випадку банкрутства якого-небудь банку кошти виплачуються вкладникам. В одних країнах такі корпорації перебувають у приватному управлінні, в інших — у державному. У випадку приватного управління корпорації, як правило, тісно зв'язані з центральним банком. Наприклад, призначення голови корпорації відбувається за поданням центрального банку. При державному управлінні мова звичайно не йде про пряме бюджетне фінансування корпорації (держава дає їй право на одержання пільгових кредитів уряду і центрального банку). Винятком є Іспанія та Японія, де фонди корпорацій прямо поповнюються за рахунок коштів держави. У Франції грошові кошти заздалегідь не збираються, а у випадку банкрутства якого-небудь банку п'ять найбільших банків у короткий термін покривають його зобов'язання, після чого усі банки пропорційно своєму капіталові вносять грошові кошти для покриття витрат зазначених п'яти банків.

Централізоване регулювання економіки, його посилення або зниження повинне бути орієнтоване на одержання конкретних економічних результатів. Державне регулювання економіки знаходить своє відображення у здійснюваній економічній політиці.

На сьогодні у високорозвинених країнах спостерігаються дві тенденції:

• знижується частка державної власності, а також зменшуються інвестиції і підприємницька діяльність держави;

• зростає частка державних витрат у ВВП країни.

Наприкінці XIX ст. частка державних витрат у ВВП в середньому серед розвинених країн становила 8,3 % (у той час як у США — 4 %, а у Франції —12,6%). У 20-ті роки XX ст. вона зросла до 15,4, а у 60-х роках — до 27,9 %. На початку 1980-х років середня частка державних витрат у ВВП розвинених країн становила вже 42,6 %, причому в жодній з них вона не опустилася нижче 30 %. Так, у 1993 р. частка державних витрат у ВВП США була 38,7 %, Японії — 34,9, ФРН — 50,8, Франції — 54,2, Англії — 54,8 %. До 1994 р. зазначений середній показник досяг 47,2 % ВВП. Інакше кажучи, державна машина не просто перетворилася в могутній фактор економічного зростання, а стала гарантом стабільності і стійкості всього суспільного розвитку.

Не можна називати ефективною економічну політику навіть при зростанні більшості макроекономічних показників, якщо значення багатьох показників соціально-економічного розвитку перебувають нижче граничних. Структура приросту ВВП говорить про те, що країна має характер сировинного придатку і ніяк не може бути віднесена до розвинених країн. За такими показниками, як рівень бідності населення, конкурентоздатності продукції, інноваційна й інвестиційна активність, зовнішній борг, виробничий потенціал, спрацьованість основних фондів, економіка перебуває нижче граничних індикаторів економічної безпеки.

Не менш складною проблемою, ніж пояснення причин криз, є розроблення ефективної антикризової економічної політики. Ядром такої політики може бути прийняття грамотних індикаторів економічної безпеки. Ці індикатори повинні бути не запозичені, а розроблені й обґрунтовані для вітчизняних умов.

Вважається, що проведена адміністрацією Рузвельта економічна політика в 1933—1940 pp., що увійшла в історію за назвою "Новий курс", запозичена з відомої роботи Дж. Кейнса "Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей". Проведені перетворення були близькі ідеям Кейнса, але тільки в загальному руслі державного регулювання. Необхідно відзначити, що багато ідей "Нового курсу" не запозичені, а розвинулися усередині американського суспільства. В американському суспільстві складалася нова світоглядна позиція, зароджувалася критика американського індивідуалізму, все більшої підтримки набувало твердження, що державне втручання в процес виробництва і суспільства не повинні розцінюватися як порушення природних законів.

Президент компанії "Дженерал електрик" Дж. Своуп і глава Торговельної палати Г. Гарріман виступили з пропозиціями про необхідність складання правил конкуренції.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управління та економічна безпека“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Роль економічної безпеки в системі національної безпеки

  • Принципи економічної безпеки, її структура та рівні

  • Національні економічні інтереси та загрози економічній безпеці України

  • Критерій та індикатори економічної безпеки

  • РЕАЛЬНИЙ СЕКТОР -ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Промисловість — вирішальний чинник економічної безпеки

  • Агропромисловий комплекс та економічна безпека країни

  • Управління та економічна безпека
  • Захист прав інтелектуальної власності в системі економічної безпеки держави

  • Основні поняття

  • ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА

  • Теоретичні основи формування системи фінансової безпеки

  • Оцінювання безпеки грошового обігу

  • Оцінювання безпеки інфляційних процесів

  • Валютна складова фінансової безпеки

  • Індикатори фінансової безпеки суспільства

  • Основні поняття в системі фінансової безпеки

  • Небезпека правопорушень у кредитно-фінансовій сфері

  • ІНФОРМАЦІЯ -ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Поняття та класифікація загроз безпеки інформації

  • Поняття та класифікація інформації з обмеженим доступом

  • ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА

  • Експортна безпека як важлива складова зовнішньоекономічної безпеки

  • Імпортна безпека як важлива складова зовнішньоекономічної безпеки

  • "Відтік капіталу" як одна з істотних загроз економічній безпеці

  • КРИМІНАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ТА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

  • Економічна злочинність

  • Корупція та наслідки її впливу на економіку України

  • Відмивання коштів у системі загроз економічній безпеці

  • ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИНАМ У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ

  • Основні напрями діяльності правоохоронних органів щодо забезпечення економічної безпеки

  • Правоохоронні органи у системі державної влади в Україні та їх участь у протидії економічним злочинам (МВС, СБУ, Митний комітет, податкова міліція)

  • Загальні положення діяльності підрозділів МВС для забезпечення економічної безпеки

  • Організація діяльності ДСБЕЗ щодо протидії економічній злочинності

  • Діяльність підрозділів ГУБОЗ у боротьбі з економічними злочинами

  • Діяльність слідчих органів з розслідування економічних злочинів

  • Основні напрями діяльності Служби безпеки України щодо забезпечення економічної безпеки

  • Податкова міліція та її місце у боротьбі з економічними злочинами

  • Митна служба як суб'єкт забезпечення економічної безпеки

  • Взаємодія державних правоохоронних органів з виявлення, запобігання та розслідування економічних злочинів

  • Недержавні суб'єкти правоохоронної діяльності та їх місце у забезпеченні економічної безпеки

  • Основні поняття

  • ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Ризик та його вплив на економічну безпеку підприємства

  • Управління економічними ризиками підприємства

  • Основні напрями забезпечення економічної безпеки підприємства

  • БІБЛІОГРАФІЯ