У переліку загроз національній безпеці, визначених Концепцією (основами державної політики) національної безпеки, найбільша кількість загроз, пов'язаних з державним управлінням, міститься у колі загроз політичної сфери, але вони стосуються й інших сфер національної безпеки, у тому числі економічної. Це порушення принципу розподілу влади; невиконання чи неналежне виконання законних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування; відсутність ефективних механізмів забезпечення законності, правопорядку, боротьби зі злочинністю.
Загрози національній безпеці в економічній сфері акцентують увагу на оцінці неефективності системи державного регулювання економічних відносин, що обумовило: наявність структурних диспропорцій, монополізму виробників, перешкод ринкових відносин; невирішеність проблем ресурсної, фінансової та технологічної залежності національної економіки від інших країн; економічну ізоляцію від світової економічної системи; неконтрольований відплив за межі України інтелектуальних, матеріальних та фінансових ресурсів; криміналізацію суспільства, діяльність тіньових структур. Суміжними з економічними загрозами, які накопичились через неефективність державного управління, визначені Концепцією національної безпеки в науково-технологічній сфері є: невизначеність державної науково-технологічної політики; відплив інтелектуального та наукового потенціалу за межі України; зниження рівня підготовки висококваліфікованих наукових та інженерно-технічних кадрів; науково-технологічне відставання від розвинених країн.
Практично всі вітчизняні фахівці з проблем економічної безпеки покладають надії на підвищення якості державного управління у забезпеченні економічної безпеки, визначаючи його недоліки та надаючи пропозиції з їх подолання. Зокрема, зазначається, що удосконалення управління економічними процесами в державі повинно відбуватися з вироблення чіткого порядку та механізмів визначення загроз у системі забезпечення економічної безпеки. Це надасть можливість забезпечити контрольованість розвитку соціально-економічної системи країни, об'єктивно визначити пріоритети у реформуванні економіки. Оцінюючи теперішній стан регулювання економіки, також вказується на те, що основна енергія виконавчої влади витрачається не на подолання причин, які провокують нелегітимні явища, а на боротьбу з їх наслідками. Це вимагає розроблення скерованої системи державного управління.
Перебудова системи державного управління економікою є необхідним елементом створення базисних умов для макроекономічної стабілізації, структурної адаптації народного господарства та його переходу до стійкого й ефективного економічного зростання. Приведення її у відповідність до принципів ринкової організації господарства є однією з найскладніших проблем економічної реформи. Причина економічної кризи вбачається насамперед у нездатності органів державної влади проводити цілеспрямовану політику, адекватну новим умовам.
У зв'язку з неефективністю державного управління, великої гостроти для забезпечення економічної безпеки України набувають такі пріоритетні напрями:
• спроможність державного управління вивести країну з економічної кризи, здатність його до ефективного управління державним сектором економіки;
• ефективність та гнучкість вітчизняного законодавства щодо управління економічною системою та забезпечення її сталості й безпеки;
• формування вітчизняної моделі розвитку, здатність її до перебудови та вдосконалення; забезпечення високопрофесійного рівня фахівців державного управління та ефективності управлінських рішень;
• ступінь самостійності та незалежності у прийнятті державних рішень в економічній сфері;
• здатність системи державного управління створювати та підтримувати на належному рівні державну інфраструктуру.
Ці напрями державного управління на сьогодні обумовлюють ступінь ефективності її функціонування та впливають на стан економічної безпеки держави.
Серед причин, які обумовлюють неефективність державного управління, виділяють:
• непослідовність і безсистемність у здійсненні економічних реформ, відсутність власної моделі перебудови національної економіки та її ідеологічного обґрунтування;
• корумпованість чиновників та низька компетентність управлінського апарату;
• нездатність державного управління вивести країну з економічної кризи;
• низький рівень кваліфікації осіб, які приймають рішення у сфері державних повноважень, та високий ступінь впливу лобістських угруповань на прийняття державних рішень;
• недосконалість державної та регіональної політики щодо забезпечення національної економічної безпеки тощо.
Практика державного управління характеризується неефективністю економічних відносин та валютно-фінансового регулювання. До зазначених недоліків відносять:
• неефективність податкової системи;
• несприятливі умови для розвитку внутрішніх інвестицій;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управління та економічна безпека“ на сторінці 3. Приємного читання.
