Розділ «ГЛОСАРІЙ»

Бюрократична рента – вигоди матеріального і нематеріального характеру, що дістаються бюрократу завдяки його повноваженням та можливостям приймати рішення стосовно певних питань, які входять у коло діяльності державної установи.

Бюрократія – управлінський апарат і службовий персонал у системі державних установ, який впливає на прийняття рішень і стан справ.

Ваучер (voucher) – у західній практиці метод надання державою певних благ у натуральній формі (товарів або послуг), за допомогою якого індивіди- реципієнти одержують кошти в безготівковій формі на придбання саме цих благ.

Взаємні розрахунки – передання коштів з одного бюджету до іншого для відновлення збалансування цих бюджетів у зв'язку з перерозподілом між ними доходів або видатків після затвердження бюджету.

Видатки бюджету – 1) за сутністю – сукупність грошових відносин, пов'язаних з розподілом і цільовим спрямуванням коштів основного централізованого грошового фонду держави; 2) за змістом – кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених бюджетом.

Видатки розвитку (капітальні видатки) – фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема: фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансування структурної перебудови національної економіки; субсидії, субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням виробництва і соціальної сфери. До них належать видатки на придбання основного капіталу, створення державних запасів і резервів, придбання нематеріальних активів, капітальні трансферти.

Виконання бюджету – забезпечення повного та своєчасного надходження всіх передбачених у затвердженому бюджеті доходів і спрямування цих коштів на фінансування видатків, включених до бюджету.

Витрати бюджету – видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів.

Відомча структура класифікації видатків бюджету – групування видатків, що відображає розподіл бюджетних асигнувань між міністерствами і відомствами – безпосередніми отримувачами коштів із бюджету на заплановані заходи.

Власні доходи місцевих бюджетів – це доходи, які формуються в результаті дій і рішень, що приймають органи місцевого самоврядування. Власними є лише такі доходи місцевих бюджетів, які одночасно відповідають вимогам: вони є територіально локалізованими, безпосередньо залежними від діяльності місцевої влади, яка повністю їх контролює і використовує на власний розсуд.

Власні надходження бюджетних установ це кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.

Внутрішній державний борг – заборгованість держави юридичним і фізичним особам, яка утворилась у зв'язку із залученням їх коштів -на внутрішньому фінансовому ринку для фінансування видатків бюджету та виконання державних програм і замовлень.

Гарантійне зобов'язання – зобов'язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов'язання суб'єкта господарювання – резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб'єктом його зобов'язань за кредитом (позикою), залученим під державну чи місцеву гарантію..

Гарантований Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста борг – загальна сума боргових зобов'язань суб'єктів господарювання – резидентів України щодо отриманих і непогашених на звітну дату кредитів (позик), виконання яких забезпечено місцевими гарантіями.

Гарантований державою борг – загальна сума боргових зобов'язань суб'єктів господарювання – резидентів України щодо отриманих і непогашених на звітну дату кредитів (позик), виконання яких забезпечено державними

Головний розпорядник бюджетних коштів – бюджетна установа в особі його керівника, якому надане головне право розпоряджатися виділеними бюджетними асигнуваннями, а також направляти їх для використання за бюджетним призначенням.

Граничні величини державного боргу і фіскального дефіциту (Маастрихтські критерії) – гранично припустимі показники державного боргу (валового боргу сектору державного управління) – 60 % до ВВП і фіскального дефіциту (сектору державного управління) – 3 % до ВВП, які встановлені Маастрихтською угодою для країн – членів Європейського Союзу як критерій їх участі в Європейському валютному союзі.

Декрементальне бюджетування – складання і виконання бюджетів (кошторисів) з деяким зменшенням бюджетних призначень порівняно з попереднім періодом.

Депозитні суми – кошти, що не належать бюджетній установі, надходять у тимчасове її розпорядження і з настанням відповідних умов перераховуються за призначенням. Вони не належать до коштів спеціального фонду.

Державна дотація – кошти, що виділяються з бюджету підприємствам на покриття їхніх збитків.