№ 2-ТП (водгосп) "Звіт про використання води" (квартальна, річна). Форму надають підприємства, організації, установи, їх філії й представництва незалежно від джерел водопостачання й приймачів зворотних вод. Звіт подають водокористувачі, що здійснюють склад зворотних вод безпосередньо у поверхневі, підземні водні об'єкти, а також на поля фільтрації, накопичувачі, рельєф місцевості тощо, незалежно від обсягів скиду; всі водокористувачі, що забирають з природних водних об'єктів 50 м3/добу і більше. Цей звіт включає об'єми води, забраної з природних джерел, використаної, втраченої при транспортуванні, кількісний склад стічних вод, ліміти водовідведення, технологічні параметри очисних споруд тощо. Визначається кількість води, що забирається з водних об'єктів чи з інших систем водопостачання, передається іншим водокористувачам чи скидається у водні об'єкти, відводиться на поля фільтрації, у накопичувачі, випаровувачі тощо, а також використовується у системах оборотного і повторно-послідовного водопостачання. Форма № ПОД-13 "Журнал обліку якості скидних стічних вод" застосовується на всіх підприємствах, що скидають стічні води в природні водні об'єкти, на поля фільтрації, а також на тих підприємствах, що передають воду в міську каналізацію.
№ 1 (небезпечні відходи) "Звіт про утворення, оброблення та утилізацію відходів І-IIІ класів небезпеки". Подають підприємства, організації' й установи, де утворюються, обробляються та утилізуються відходи І-ІII класів небезпеки. До зазначених об'єктів включають структурні підрозділи підприємства, які розташовані в різних населених пунктах чи районах міста, окремо від головного підприємства за місцем знаходження (головне підприємство в такому разі у формі інформацію щодо цього структурного підрозділу не відображає). У звіті відображаються утворення, знешкодження, складування тощо небезпечних речовин, уловлених у процесі очистки газів і стічних вод на відповідних спорудах і установках. Цей звіт складається на підставі даних первинного обліку (за відсутності такого заповнення форми проводиться на підставі розрахунків матеріального балансу, оцінок й інших даних). Визначення класу небезпеки відходів, що утворюються і використовуються на підприємстві, входить в обов'язок природокористувача.
№ 4-зем "Звіт про здійснення заходів по охороні земель" (річна), № 5-зем "Звіт органів по земельних ресурсах про державний контроль за використанням та охороною земель" (піврічна, річна). Форми подають районні відділи, міські управління земельних ресурсів; Держагенство АРК по земельних ресурсах, обласні, Київське і Севастопольське міські управління земельних ресурсів. № 2-ТП (рекультивація) "Звіт про рекультивацію земель, зняття та використання родючого шару грунту" (річна).
На підприємстві є значна кількість документів з природокористування й охорони довкілля, які, як правило, не зібрані в екологічній службі підприємства (еколога підприємства), а розпорошені у різних службах. У загальному "випадку документи поділяють на такі групи: загальні документи (статутні документи і загальні відомості про підприємство; організації, що здійснюють контроль за природоохоронною діяльністю підприємства; відомості про продукцію і технологію; документи на право володіння земельною ділянкою та її план з нанесеними будовами і спорудами, ситуаційна мапа-схема мікрорайону; технічні паспорти і документація на будівлі й споруди, основні й допоміжні виробничі процеси й устаткування); організаційні документи екологічної служби підприємства; документи результатів перевірок підприємства (приписи органів державного екологічного контролю про усунення порушень та плани заходів щодо усунення цих порушень); документи щодо забезпечення екологічної й промислової безпеки (декларація про безпеку промислового об'єкта; сертифікати відповідності продукції; плани заходів із попередження аварійних викидів та із ліквідації наслідків забруднення довкілля в результаті можливих аварій і катастроф); екологічний паспорт підприємства; дозвільні документи на вилучення природних ресурсів (на користування водними об'єктами і надрами); документи з контролю за роботою природоохоронного устаткування (паспорт очисних споруд, плани робіт з перевірки ефективності газоочисного устаткування та очисних споруд; графік поточного ремонту водних комунікацій і очисних споруд, документи з контролю пересувних джерел забруднення повітря на підприємстві, результати аналітичного контролю скидів, викидів і відходів, характеристика лабораторії підприємства з контролю впливів на довкілля, документи первинного обліку і статистична звітність, нормативи ГДС, ГДВ, ГДР і ГДЦ, результати інвентаризації джерел забруднення і місць розміщення відходів тощо).
Еколого-економічний аналіз (ЕЕА) господарської діяльності однин з головних інструментів оцінки екологічно стійкого розвитку територій, галузей, підприємств (передує прийняттю оптимальних управлінських рішень у сфері природокористування й охорони довкілля), що містить екологічну експертизу, діагностику, ситуаційний аналіз, маркетинговий аналіз, аудит. Екологічна експертиза дозволяє забезпечити перевірку екобезпечності об'єктів, технологій, матеріалів, техніки, планів, програм, проектів і прогнозів. До недоліків ЕЕ відносяться: її відносна обмеженість з точки зору впливу проекту чи рішення на складові довкілля; обмеження процедури експертизи простим порівнянням впливів проекту з установленими нормативами і вимогами; відсутність ринково-господарських принципів. Еколого-економічна діагностика (ЕЕД) – аналітична діяльність, спрямована на встановлення, аналіз і оцінку екологічних проблем розвитку та підвищення соціально- економічної й екологічної ефективності виробництва і природокористування. Діагностика – перший етап процесу вдосконалення екологічної діяльності підприємств, у результаті чого визначаються і формулюються першочергові завдання для виконання. Вона також безпосередньо орієнтована на визначення характеру різних порушень при відхиленні виробничого процесу від соціально-екологічних нормативів з точки зору можливого виникнення проблемних ситуацій у майбутньому, а також на оцінку диспропорцій між виробництвом продукції, послуг і екологічно значущими проблемами охорони довкілля для підприємства і регіону. ЕЕД вимагає відповідного порівняння системи натуральних і вартісних показників, що дозволяє виділити найбільш істотні чинники у відтворювальних процесах і оцінити їх вплив на довкілля, зробити раціональний вибір природоохоронних заходів чи внести зміни в сам виробничий процес. Еколого-економічний ситуаційний аналіз екологічної діяльності підприємства спрямований на виявлення можливості її регулювання і передбачає дослідження інформації з метою з'ясувати, де виникли порушення у сфері такої діяльності й на якому виробничому рівні вони перебувають.
Екологічний маркетинг на рівні підприємства не можна розглядати ізольовано від системи маркетингу підприємства. Екологічний маркетинговий аналіз на підприємстві передбачає: аналіз екологічно орієнтованої кон'юнктури ринку (ринкових сегментів, ніш, потенційного попиту); оцінку можливості побудови екологічно орієнтованої моделі господарського розвитку виробничої системи (зокрема, механізму ціноутворення з урахуванням екологічних чинників тощо); аналіз виробництва, просування та реалізації екологічно орієнтованих товарів і послуг. За допомогою екоаудиту в стратегію бізнесу і в основні параметри виробничого процесу впроваджуються екологічні вимоги; систематично перевіряються внутрішньо-фірмовий екологічний потенціал, екологічні ризики і шанси підприємства; систематично обстежується й оцінюється природоохоронна діяльність підприємства і ступінь впливу виробничої діяльності на довкілля з метою забезпечення впровадження екологічно найкращих технологій виробництв. Організаційно-технічний рівень екологічної діяльності, еколого- економічний рівень використання виробничих і природних ресурсів та впливу підприємства на навколишнє середовище й ефективність виробничих витрат, рівень фінансової забезпеченості й платоспроможності екологічної діяльності, а також ступінь впливу виробництва на довкілля у взаємозв'язку з кінцевими його результатами (прибуток, рентабельність, собівартість) характеризує система показників еколого-економічного рівня виробництва (ЕЕРВ). Тому цю систему показників використовують з метою: дослідження впливу екологічного чинника на кінцеві виробничі, економічні й фінансові результати виробничо-господарської діяльності; загальної, комплексної й деталізованої характеристики ЕЕРВ підприємств у часі; регулювання природокористування на основі врахування екологічного чинника при ціноутворенні, маркетингових дослідженнях, розробленні бізнес-планів тощо. Під комплексною оцінкою ЕЕРВ розуміють висновок про рівень екологічності господарської діяльності з урахуванням чинника техногенної безпеки у взаємозв'язку з виробничими ресурсами, умовами і фінансово-економічними результатами господарської діяльності. Ця комплексна оцінка на основі системи показників має елемент порівняння. Тобто, вона перетворюється у порівняльну комплексну (рейтингову) оцінку. Оцінюють складові ЕЕРВ за допомогою індексів (від 0 до 1), які характеризують наближення того чи іншого показника до оптимального. Ранжування підприємств на основі рейтингової оцінки їх ЕЕРВ для певної сукупності об'єктів екологічного регулювання дозволяє обґрунтувати послідовність реалізації економічних важелів, основними з яких є: субсидування середовищезахисних заходів; субсидування відсоткових ставок, гарантії з банківських позик; пільги з екологічних податків і платежів за природокористування; надання режиму прискореної амортизації очисного устаткування й іншої екотехніки; регламентація прав на викиди і торгівля ними; регулювання обсягу виробництва екологічно небезпечних видів продукції.
Процедури екологічного супроводу планованої господарської діяльності
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна оцінка та екологічна експертиза» автора Бобровський А.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управління охороною навколишнього середовища на підприємствах“ на сторінці 2. Приємного читання.
