ОБҐРУНТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕТИКИ

Екологічна етика

• 1. Цінності природи, конфлікти цінностей і природоохоронні мотивації.

• 2. Моральні агенти і моральні партнери.

• 3. Права природи.

• 4. Екологоетичні принципи при обговоренні прав тварин.

• 5. Потреби (інтереси) людини.

• 6. Екоцентризм і біоцентризм як напрями екологічної етики.

Цінності природи, конфлікти цінностей і природоохоронні мотивації

Стрімкість пантери ще залишається пізнати і терпіння павука ще залишається збагнути.

Вислів індіанців США

Кореневою причиною екологічної кризи є не збільшення населення, не розвиток промисловості, не наші економічні або політичні системи, а людські стосунки і цінності, що мотивують людські рішення.

Цінність природи – це суб'єктивна оцінка її значення, що мотивує поведінку людини.

Цінність, на думку відомого соціолога П. Сорокіна, служить основою і фундаментом усякої культури. Цінності формуються через синтез функцій норми або звичаю, але і включають потребу та інтерес, обов'язок та ідеал, спонуки та мотивацію. Цінність, як більш складний регулятор поведінки, має на увазі вибір, полярність рішень, що свідчить про подвійну природу цінності. Враховуючи зміст однієї і тієї ж цінності, можна відкидати або приймати подію, давати позитивну або негативну оцінку[1]. Будь-який вибір залежить від цінностей, яким надається перевага.

Захисники природи не можуть не враховувати у своїй діяльності різні цінності природи і природоохоронні мотивації населення. Як справедливо пише російський еколог О. Кожара: "Всяка суспільна група потребує свого підходу, свого набору методів, своєї мови спілкування – чи хочемо ми просто вплинути в потрібну сторону на її поведінку або залучити у повномірну територіальну програму розвитку.

Ціннісні стереотипи, що детермінують поведінку людей, існували у всі часи, а не тільки у нинішньому суспільстві споживання. И існуватимуть. Необхідно аналізувати ціннісний "профіль" конкретної цільової групи і готувати для кожної з них своє аргументування, свої позитивні пропозиції і, що особливо важливо, створювати привабливий власний образ, вигідно позиціонуючи свою діяльність у їх системі цінностей. Все, що пишуть соціологи про різноманітність мотивів захисту природи і необхідність їх інтегрувати та використовувати у своїх програмах – глибоко правильно"[2].

Як вважає петербурзький філософ М.С. Каган, російська філософія довгий час не знала теорії цінності. До початку XVIII століття російська думка перебувала під сильним впливом богослов'я, що визнає лише одну цінність – божественну. Потім був у моді нігілізм (пригадаємо тургенєвського Базарова), що взагалі заперечував всі цінності. Не потрапив термін "цінність" і в таке відоме видання як Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона (скорочено ЕСБЄ). З 1917 року дійсною цінністю стала цінність політична, а потім ще й економічна. Релігійна, духовна, етична, естетична й інші цінності надовго були віддані забуттю. Зараз перед людством постала екологічна проблема, яка не має технічних рішень. Цю проблему зрештою можна розв'язати лише за допомогою фундаментальних змін у людських цінностях.

Природа стає предметом етичних роздумів, натхнення, любові і захисту тільки тоді, коли відбувається якесь складне зрушення у сприйнятті суб'єкта і його цінності.

Природу врятувати, за великим рахунком, зможе тільки створення нової ціннісної системи, основаної на високому оцінюванні внутрішньої і нематеріальних зовнішніх (інструментальних) цінностей природи, використання якої не несе загибелі природі. Не можна цінність диких тварин, рослин, екосистем зводити тільки до корисності для людей. Не можна щастя вимірювати кількістю товару, всі цінності зводити до грошей, а природу розглядати виключно як сировину.

Всі цінності природи діляться на два основні типи: цінності зовнішні (інструментальні), корисні для когось, окрім самої природи (наприклад, для людини), і цінність внутрішню, що несе корисність для самої природи і некорисна для людини.

Зовнішні цінності, у свою чергу, діляться на матеріальні (економічні), тобто ті цінності, економічну вартість яких можна підрахувати, і нематеріальні (неекономічні), економічну вартість яких важко або неможливо підрахувати. До матеріальних можна віднести господарську і рекреаційну цінності, до нематеріальних – етичну, естетичну, релігійну, наукову тощо.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна етика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОБҐРУНТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕТИКИ“ на сторінці 1. Приємного читання.