Внутрішня цінність всіх живих істот однакова, а ось зовнішні цінності (корисність цієї живої істоти або виду для екосистеми, людини, інших живих істот) можуть бути різними. Тепер давайте детальніше зупинимося на різних цінностях природи (у цьому випадку природа є об'єктом – носієм цінностей, а людина – суб'єктом, що їх оцінює).
Внутрішня цінність. Внутрішня цінність або як її ще називають – абсолютна, автономна, справжня, вроджена, самостійна, самодостатня, невід'ємна, властива, самоцінність – одне з базових понять екологічної етики. Внутрішня цінність – це те, що цінується заради нього самого, безвідносно до її корисності в досягненні деякої мети ким-небудь іншим. Все, що має ознаки життя, а саме – здатність до живлення і росту, дихання і самозахисту, свідомих бажань і надій, прагнень і імпульсів, волю до життя, властивості і схильності, подібні цим, – має свої інтереси, права і володіє внутрішньою цінністю. Камінь, на відміну від горобини і білки, не має перерахованих ознак життя і тому не володіє внутрішньою цінністю, правами, не має інтересів.
Те, що володіє внутрішньою цінністю, цінне саме по собі й існує для своєї користі, незалежно від користі для інших. Природно, ні горобина, ні білка оцінити свою внутрішню цінність, так само як і свої права – не можуть. Ці категорії – суто людські конструкції. Поняття "внутрішня цінність" дуже важливе, оскільки дозволяє відмовитися від економічної оцінки живих істот або екосистем. Вже стає не важливо, корисний цей організм для людини чи ні. Наявність внутрішньої цінності природи – достатня підстава для охорони природи. Оцінка внутрішньої цінності відбувається не в доларах (як зовнішніх економічних цінностей), а в повазі.
Згідно з принципами екологічної етики той, хто має внутрішню цінність, володіє моральним статусом. Разом з тим не варто вважати, що люди і природа (тварини, рослини тощо) рівні у моральному статусі і правах. Люди мають більш вагомий моральний статус. Врятувати дитину важливіше, ніж кошеня.
Зовнішні (інструментальні) цінності дикої природи
1. Матеріальні (економічні) цінності
Господарська цінність. Є цінністю, корисною для господдарства людини. З цієї точки зору, наприклад, древній ліс цінується як склад лісоматеріалів.
Рекреаційна цінність. Пов'язана з туристичним, рекреаційним використанням природних територій.
Якщо раніше рекреаційна цінність належала до нематеріальних цінностей, то останнім часом, у зв'язку з масовим розвитком індустрії туризму і значною чітко підраховуваною економічною вигодою, рекреаційну цінність можна віднести до матеріальних цінностей природи.
2. Нематеріальні (неекономічні) цінності
Нематеріальні цінності дикої природи корисні і людині, оскільки "живлять високі ідеали, що звеличують долі народів", – писав відомий еколог Р. Парсон[3].
Історична цінність. Території дикої природи мають подвійну історичну цінність: природну і культурну. Природна історична цінність – це і види фауни і флори, що в живих збереглися з давніх часів, і інформація про походження видів і напрями еволюції. Культурна історична цінність – це архітектурні пам'ятки минулого, що знаходяться у дикій природі, об'єкти топонімії.
Цінність існування. Тривале існування дикої природи вже саме по собі є цінністю, підвищуючи нашу оцінку природного світу.
Патріотична цінність. Природа, як добре довели Джон Рескін і Ян Павликовський, сприяє появі любові до Батьківщини і патріотизму.
Політична цінність. Дика природа стає важливою в політичному житті держав, їх міжнародному значенні і престижі.
Релігійна цінність. Погляд на вільну природу піднімає нас до релігійних думок, які служать зв'язком між нею і нескінченним та міцно прив'язують до її чудес і краси. Тим самим дикі природні території стають чимось на зразок священних текстів, вони являють собою немов би церковну обстановку. Релігійна цінність – це відчуття дикої природи як святого простору, де виявляється свята сила.
Естетична цінність. Краса дикої природи – її вищий і найпрекрасніший дар. При відкритті естетичної цінності ділянки дикої природи дуже важливо відокремити її від корисності. Бо, за І. Кантом, найкрасивішим буває лише те, що не корисне.
Цінність "дикості" природи. "Дикість" – це особлива властивість, здатність первозданної природи залишатися у дикому стані. Чим більше на ділянці дикої природи свободи і буйної дикості, тим вона цінніше.
Цінність спадщини. Ділянки дикої природи є родовою спадщиною не лише людини, але і всього дикого життя.
Етична цінність. Природа є джерелом нашої до неї любові, поваги, а також смиренності і доброти. Етична цінність полягає у можливості транслювати на природу свою прихильність і турботу, відчуваючи таким чином етичну відповідальність за благополуччя природи, захищати природу ради неї самої.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна етика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОБҐРУНТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕТИКИ“ на сторінці 2. Приємного читання.
