СИСТЕМА ПРАВИЛ І СТАНДАРТІВ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕТИКИ

Екологічна етика

• 1. Екоетичне ставлення до природи: принципи, правила, мотиви та обов'язки.

• 2. Екологічна етика і держава.

• 3. Екологічна етика і законодавство.

Екоетичне ставлення до природи: принципи, правила, мотиви та обов'язки

Принципи і правила екоетичного ставлення до природи. Необхідною умовою функціонування будь-якої нормативної системи є здатність вирішувати етичні конфлікти. Чим менше залишається нерозв'язаних проблем, тим більшою пояснювальною силою володіє така нормативна система. Для розв'язання етичних проблем в екологічній етиці розроблені принципи і правила.

Ці принципи і правила визначають, які спільні види дій ми морально зобов'язані здійснити або утриматися від їх здійснення. Вони передбачають, що людство бере на себе зобов'язання вчинити або не чинити конкретні дії цього виду за умови, якщо немає іншого, протилежного обов'язку, ще важливішого, а тому такого, що перевершує цей. Проте за відсутності такого протилежного обов'язку екоетичне правило або принцип чітко визначає, як ми морально зобов'язані діяти або не діяти у цих конкретних обставинах.

"Якщо до цієї ситуації застосовні декілька протилежних правил, – пише П. Тейлор, – то ми стикаємося з конфліктом зобов'язань. Слідуючи одному правилу, ми порушуємо інші (...). Для того щоб вирішити, яку ж дію ми повинні вчинити у цих обставинах, нам потрібно з'ясувати, яка із відкритих для нас альтернатив має під собою найвагоміші моральні підстави, тобто ми повинні знати, яке із зобов'язань у цьому випадку, що суперечать одне одному, має вищий пріоритет порівняно зі всіма іншими (...). Той факт, що наш обов'язок – не завдавати збитку тваринам або рослинам у природних екосистемах, не означає, що з урахуванням усіх умов, що склалися, ми взагалі ніколи, ні за яких обставин не повинні скоювати подібного. Він означає тільки, що порушувати принципи і правила екологічної етики ми можемо за наявності вагомої моральної причини. Така причина може витікати з принципів пріоритетності всередині системи екологічної етики або з пріоритету вищих принципів, що перевершують екологічну етику"[1].

Принципи екологічної етики, на відміну від правил, мають більш загальний характер і вказують, які дії ми зобов'язані здійснити або утримуватися від них.

П'ять екоетичних принципів

І. ПРИНЦИП НЕШКІДНИЦТВА – НЕСПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ АБО ЗБИТКУ НІЯКІЙ ІСТОТІ В ОТОЧУЮЧОМУ НАС ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩІ АБО ЕКОСИСТЕМІ (НЕ ЗРОБИ ШКОДИ)

Принцип "Не зроби шкоди" оснований на тому, що наше незнання стосовно природи набагато перевищує наші знання.

Він включає обов'язок не вбивати жоден організм, не губити популяції живих видів, біотичні співтовариства, екосистеми в цілому, а також обов'язок утримуватися від будь-яких дій, що можуть виявитися для них згубними, у тому числі лайок і слів, що можуть завдати біль тваринам. Найбільш тяжким злом, на думку П. Тейлора, потрібно вважати нанесення шкоди тому, хто (або що) не шкодить нам.

Цей принцип забороняє шкідливі або руйнівні дії з боку людини. Але він не стосується поведінки тварин або інших живих істот, що завдають шкоди іншим живим істотам. Мохноногий канюк атакував польову мишу та убив її. Нічого аморального не трапилося. Канюк не порушує жодних зобов'язань, оскільки він їх не має.

II. ПРИНЦИП НЕВТРУЧАННЯ (НЕ ВТРУЧАЙСЯ)

Під цей принцип підпадають два типи зобов'язань: перше вимагає утримуватися від будь-яких обмежень свободи окремих організмів, друге торкається загальної стратегії "руки геть" у ставленні до цілих екосистем і біотичних співтовариств.

Свобода це відсутність обмежень, де обмеженням є будь-яка умова, що перешкоджає нормальній життєдіяльності і здоровому розвитку живої істоти або екосистеми. Жива істота вільна тоді, коли в її життєвій обстановці і діяльності немає жодного з чотирьох видів обмежень, що можуть ослабити, погіршити або зруйнувати її здатність успішно пристосовуватися до навколишнього середовища. Бути вільним – означає бути вільним від цих обмежень і вільно добиватися власного блага (добра) згідно із законами своєї власної природи.

Чотири види обмежень з боку людини:

• а) прямі зовнішні обмеження (клітки, пастки);

• б) непрямі зовнішні обмеження (відсутність води, їжі);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна етика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СИСТЕМА ПРАВИЛ І СТАНДАРТІВ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕТИКИ“ на сторінці 1. Приємного читання.