У 2006 році ВР України був прийнятий ЗУ "Про захист тварин від жорстокого поводження"[52], проект якого був розроблений Благодійним фондом Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр"[53] і Товариством захисту тварин "SOS"[54].
Остання вимога щодо викладання навчального курсу "Екологічна етика" відображена у відомчому нормативному акті. Так, відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 23.06.2010 р. за № 1/9-450 (додаток 1), на виконання ст. 6 ЗУ "Про захист тварин від жорстокого поводження" і Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.07.2009 р за № 3/238[55] щодо впровадження у вищу та середню освіту України дисципліни "Екологічна етика" Міністерство освіти і науки України рекомендує включити до переліку вибіркових дисциплін навчальних планів вищих навчальних закладів дисципліну "Екологічна етика" в обсязі одного кредиту ECTS (36 год.)[56].
У 2010 році Міністерство освіти і науки України рекомендувало вишам країни включити у перелік вибіркових дисциплін навчальних планів вищих навчальних закладів дисципліну "Екологічна етика". Окрім цього, в 2010 році Міністерство освіти і науки України затвердило вибірковий курс для 8-х (9-х) класів загальноосвітніх навчальних закладів "Екологічна етика і гуманне ставлення до тварин і рослин" (автори В.Є. Борейко і Б.М. Васильківський). Цього ж року доцентом Харківського національного університету внутрішніх справ О.М. Шумілом було розроблено та видано методичне забезпечення "Екологічної етики"[57][58] як навчальної дисципліни для юридичних вишів, її викладання забезпечується кафедрою правового забезпечення господарської діяльності факультету права та масових комунікацій.
У 2011 році ЗУ "Про тваринний світ" був доповнений ст. 52-1 "Заборонені знаряддя добування об'єктів тваринного світу". Нею визначалося, що для добування об'єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом. Забороняються також знаряддя добування об'єктів тваринного світу, що призводять до калічення диких тварин, їх страждань та масового безконтрольного знищення.
Наступна стаття Закону ввела заборону ввезення в Україну електроловильних систем (електровудок), монониткових (волосінних) сіток, мисливських капканів та інших засобів добування об'єктів тваринного світу, заборонених законодавством[59].
ВР України не завжди підтримує вимоги природоохоронців. Так, нею не були підтримані рішення щодо введення "сезонів тиші", а саме в травні – червні у місцях масового розмноження тварин та вирощування ними потомства, місцевими органами влади та самоврядування, за узгодженням із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, оголошуються "сезони тиші" з обмеженням господарської діяльності та відвідування цих місць населенням[60].
У січні 2010 році група російських діячів культури – О. Камбурова, С. Юрський, І. Чурікова, В. Гафт, А. Макаревич – після незаконного масового відстрілу собак у Москві звернулася до керівництва Росії з пропозицією про введення посади Уповноваженого з прав тварин.
У серпні 2012 році в Україні, зусиллями Благодійного фонду Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр", були прийняті поправки до ЗУ "Про Червону книгу України"[61], згідно з якими право рідкісних видів на існування тепер забезпечувалося не тільки тваринам і рослинам, але і мікроорганізмам (найдрібнішим водоростям, грибам і бактеріям), тобто всім живим істотам.
Історія екологічної етики за кордоном
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна етика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВВЕДЕННЯ В ЕКОЛОГІЧНУ ЕТИКУ“ на сторінці 4. Приємного читання.
