Методичні стратегії проекологічної освіти сучасних дітей

Еко-око: дошкільник пізнає світ природи

• 3. Співпраця дітей з вихователькою: виконання завдань (розв'язання проблеми) відбувається у діяльності за умови участі в ній педагога і вихованців шляхом організації розмови, бесід, постановки запитань, коментарів за перебігом явищ і процесів, формулювання висновків і т.д.

Практичні заняття, скажімо – спостереження за рослинами, тваринами, явищами природи тощо, демонстрування зразків, складання оповідань і розповідей та описів, розв'язування і укладання загадок, які є дотичними до певної тематики і т.д. спрямовуються на опанування дітьми відповідним змістом знань. Водночас ми не повинні злегковажити в аналізі інших аспектів екологічного виховання його значенням – мету слід убачати і об'єктивно вона й полягає не лише в опануванні знаннями й навичками проекологічного змісту, а й у формуванні готовності дбати про своє здоров'я та здоров'я інших, стан самопочуття; вихованні естетичної сприйнятливості й здатності до естетичного задоволення під впливом краси довкілля, умінні висловлювати (виявляти) обурення з приводу негативної поведінки дорослих і однолітків у природі.

Екологічну освіту, таким чином, слід трактувати відповідно до індивідуальних можливостей її суб'єкта – дитини (людини) як процес її буття, який унаслідок опанування кожним з нас різноманітними знаннями й набуття досвіду моделює картину Світу і самовиражає свій внутрішній потенціал упродовж усього життя, розпочинаючи вже з дошкільного віку. Навчання й виховання слід організовувати в найрізноманітніших життєвих ситуаціях і обставинах, коли педагог може використати їх екологічний зміст; вони повинні якомога ширше орієнтувати дитину в екопроблематиці й активізувати всі особистісні сфери дитини, долаючи кордони традиційних форм і методів роботи в дитячому садку й обмеженість більшості чинних програм з екопроблематики. Отож, для досягнення очікуваних результатів з екологічної освіти дітей, вихователі не лише повинні бути позитивно налаштовані на означену проблематику, а й володіти необхідними вміннями їх реалізовувати в стилі новітніх освітніх технологій. Очевидним дидактичним ресурсом в означеному напрямі мають стати засоби масової інформації, тобто якомога активніше донесення до широких кіл громадськості відомостей про стан повітря, води, ґрунтів у певному регіоні країни, рослинного і тваринного світу, використання ресурсів земних корисних копалин та ін. Повідомлення на проекологічну тематику повинні вирізнятися не лише змістом, а й якомога активніше впливати на почуття, сумління, поведінку і самооцінку кожного з нас.

Можемо сподіватись на те, що коли засоби масової інформації бодай частково зацікавлюють батьків дітей дошкільного віку екологічною ситуацією в найближчому довкіллі, вони же ж належать до чинників екологічної освіти. Стимулюючи почуття відповідальності за його мешканців, мас-медіа дають чимало відповідей на запитання дітей, заохочують до участі у спільних святах (Свято зустрічі (проводів) птахів; Свято Ялинки (чи будь-якого іншого дерева, яке є окрасою околиці, майданчика чи подвір'я); Свято Землі; Свято Води; Свято “Знай, люби, бережи” (охорона рідкісних рослин і тварин, та ін.), акціях (“Чисті узбіччя”, “Птахи просять про допомогу”, “Про що співає струмок?”, “Чому хворіє наша річка?” та ін.), конкурсах (“За найкрасивіший балкон”, “Мамі на свято!”, “Бабусині тюльпани” та ін.) тощо. Цілком очевидно, що очікуваний результат – сформоване почуття відповідальності за стан природного довкілля стає цілком досяжним, якщо до розв'язання завдань екологічної освіти підійти комплексно і у такий спосіб досягати окреслених цілей:

• пізнавальних, що уможливлюють ознайомлення, розуміння і запам'ятовування основної інформації про об'єкти і явища природи із найближчого довкілля, а також досяжних для безпосереднього (в окремих ситуаціях – опосередкованого) пізнання;

• навчальних (дидактичних), які спрямовані на формування:

  – а) практичних умінь і навичок послуговування доступними знаряддями праці, необхідними для догляду рослин і тварин;

  – б) позитивного ставлення до об'єктів і явищ, які доступні для сприйняття дітей;

  – в) навичок програмування (передбачення) результатів діяльності в природному довкілля та визначення їхньої корисності для дорослих і дітей;

  – г) навичок самооцінки свого впливу на природне довкілля та оцінки впливу своїх однолітків і дорослих;

  – д) готовності до практичної діяльності в природному довкіллі задля його раціонального використання, а також охорони й примноження не лише матеріальних цінностей, а й естетичної привабливості.

Слід звернути увагу вихователів дошкільних навчальних закладів і на наступний елемент, що зумовлює успішну реалізацію завдань екологічної освіти та досягнення її цілей – налагодження безпосереднього контактування дітей з об'єктами живої та неживої природи, раціоналізація пізнання її процесів, безпечних для здоров'я і життя вихованців. Саме безпосередні контакти, пізнання природи в її натуральному самовираженні уможливлюють донесення до усвідомлення дітьми тієї шкоди, якої завдає рослинам, тваринам, а також усім іншим природним факторам, безвідповідальна і жорстока поведінка дорослих. Враження дітей під впливом бездумного нищення природних об'єктів позитивно впливають на формування їхньої зацікавленості їхнім станом, стимулюють допитливість, спонукають до практичних природоохоронних дій. Дошкільники досить вимогливі до відповідей дорослих на свої: “Чому?”, “Де?”, “Звідкіля?”, “А що ж буде?” та ін.

Спостережливість, допитливість, вимогливість і кмітливість дітей дошкільного віку варто розглядати за стрижнеутворюючі особистісні риси, які чітко виявляються і скеровують стратегію природопізнавальної та природоохоронної діяльності вже на цьому віковому етапі. До її визначальних особливостей належить:

• проблемність (вихователь організовує і моделює ситуації, забезпечує умови, які уможливлюють самостійне опанування дітьми інформацією шляхом вирішення теоретичних і практичних проблем природничого змісту);

• операційність (дії в природі стимулюють не лише інтелект, а й практичні вміння та навички);

• емоційність (пізнання і діяльність у природі позитивно впливають на емоції та почуття дітей),

Саме такі особливості стратегічних проекологічних ситуацій чи окремих видів природоохоронної діяльності спонукають дітей до самостійності, критичного осмислення перебігу подій, оригінального розв'язування завдань, кмітливості, що загалом і формує першооснови екологічної поведінки в природі.

Організація екологічної освіти дітей дошкільного віку в руслі означеної стратегії передбачає використання низки методів, які ефективно активізують діяльність у природі. В аналізі та доборі методів радимо надавати перевагу пошуково-дослідницьким. Саме вони створюють проблемні ситуації, які максимально наближені до реальних природних умов функціонування природи. У таких ситуаціях діти пізнають не лише об'єкти і явища, а й низку взаємозалежностей, що функціонують у натуральному довкіллі: часові, послідовні, причинно-наслідкові. Щодо спеціальних ситуацій, які створює вихователь, радимо практикувати й досліди, що максимально наближені за своїм перебігом до лабораторних, до прикладу – перетворення води у різні стани: рідкий, твердий, газоподібний і т.д.

Водночас слід використовувати метод спостереження в усіх його різновидах. У контексті добору методів слід звернути особливу увагу саме на ті, які дозволяють дітям пізнавати безпосередньо і опосередковано, переживати задоволення від одержаних результатів, досліджувати і перетворювати (видозмінювати) об'єкти живої та неживої природи, створювати явища і процеси за допомогою спеціального обладнання і дидактичних матеріалів, скажімо – веселку. Діти простежують увесь процес – етап за етапом, залежно від його тривалості в натуральних умовах, і в такий спосіб вихованці опановують усім циклом розвитку; увиразнюються причини розвитку, які впливають на його швидкість, ознаки, прояви, взаємодія його етапів. Для наочної демонстрації прихованих від безпосереднього сприйняття механізмів (детермінант) розвитку радимо використовувати фільми, які досить позитивно сприймаються дітьми, формуючи їхні чіткі уявлення і поняття.

Для інтелектуального розвитку дітей в руслі екологічної освіти надзвичайно важливо формувати сенсомоторні функції, як от: дотик, зір, нюх, слух, баричні й термічні відчуття та ін.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Еко-око: дошкільник пізнає світ природи» автора Лисенко Н.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методичні стратегії проекологічної освіти сучасних дітей“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВІД АВТОРА

  • ВІД ЕКОЛОГІЇ – ДО ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ З РАННЬОГО ВІКУ

  • Методичні стратегії проекологічної освіти сучасних дітей
  • Орієнтовний перелік об'єктів для спостереження під час цільових прогулянок у природу

  • Смак

  • Вода

  • Природа рідного краю

  • Сезонні явища у світі рослин

  • Весна

  • Літо

  • Невже діти різних країн п'ють різне молоко?

  • Що треба пити, аби швидше бігати?

  • Як молоко потрапляє на стіл?

  • Хто любить пити айран на сніданок?

  • Як же правильно приготувати чай?

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ПРОЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ У ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

  • Життєвий простір дитини дошкільного віку: екологічний вимір

  • Проекологічний зміст, різних видів діяльності дітей у ДНЗ

  • ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ

  • Програма організації проекологічного виховання дітей у ВНЗ

  • В. Екологічна програма харчування дітей

  • Д. Проекологічна співпраця з батьками вихованців ДНЗ

  • Програмне забезпечення проекологічної освіти в дошкільному навчальному закладі

  • В. Діяльність, яка стимулює розвиток творчої активності й естетичного сприйняття природи

  • Б. Діяльність, яка стимулює інтелектуальний розвиток дітей

  • Чотирьохрічні діти

  • Б. Діяльність, яка стимулює інтелектуальний розвиток дітей

  • Програма діяльності з дітьми п'ятирічного віку

  • Б. Діяльність, яка стимулює інтелектуальний розвиток дітей

  • Ліс

  • Програма діяльності з дітьми шестирічного віку

  • Б. Діяльність, яка стимулює інтелектуальний розвиток дітей

  • Рослини

  • Основні форми проекологічної освіти дітей від трьох до шести років

  • Зміст комплексних і тематичних видів діяльності для дітей п'ятирічного віку

  • Зміст комплексних і тематичних видів діяльності для дітей шестирічного віку

  • ВИКОРИСТАННЯ ТАЄМНИЦЬ ПРИРОДИ В ПРОЕКОЛОГІЧНІЙ ОСВІТІ ДІТЕЙ

  • Рекомендації для педагогів

  • Взаємозв'язки організму з місцем свого буття (існування)

  • Розділ 1. Ключі до природи

  • Тема 2. Вчіться шкодувати і берегти!

  • Тема 3. Не втомлюйтеся дивуватися!

  • Тема 4. У гостях у зеленого друга

  • Знай, люби і бережи природу

  • Тема 2. Погодуйте птахів узимку!

  • Тема 3. Де живуть мешканці природи?

  • Тема 4. Зелена аптека, або якщо подивитися на природу поглядом лікаря

  • У дружбі й злагоді з природою

  • Тема 2. Рослини під нашим захистом

  • Тема 3. Про що співають птахи?

  • Тема 4. Бесіда про те, як не можна ставитись до братів наших менших!

  • Ми вчимося у природи

  • Тема 2. Подорож у світ краси...

  • Тема 3. Земля – наш спільний дім!

  • Тема 4. Заповіді юних захисників природи, або бесіда про те, як потрібно поводитися в природному довкіллі