Розділ 5 ЕНЕРГЕТИЧНА КРИЗА В УКРАЇНІ ТА ЇЇ ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ

Стратегію розробляли згідно з Концепцією розвитку паливно-енергетичного комплексу України на 2006—2030 pp. Прогнозне оцінювання обсягів і структури споживання енергетичних продуктів ґрунтуються на статистичних даних 2004 р. та оперативних показниках за 2005 р. з урахуванням тенденцій геополітичного, макроекономічного, соціального і науково-технічного розвитків країни і має певні ризики щодо визначення цих факторів. Тому варто забезпечити постійний моніторинг енергетичної стратегії та періодичне уточнення передбачених стратегією обсягів і термінів виконання робіт з урахуванням динаміки цін на паливно-енергетичні ресурси у світі й країні, державних програм розвитку економіки, досягнень науково-технічного прогресу та інших чинників.

Отже, необхідність сталого енергопостачання населення й економіки країни, зменшення рівня енергетичної залежності, зниження техногенного навантаження на довкілля, зменшення соціальної напруги у сфері енергетики, загальне підвищення рівня енергетичної безпеки України потребують розв'язання проблем, пов'язаних із низькою енергетичною ефективністю економіки країни, значними витратами суспільства на енергозабезпечення. Тобто реалізація заходів енергетичної ефективності, за допомогою яких забезпечиться реалізація головних завдань енергетичної стратегії держави, є переважним фактором підвищення рівня енергетичної безпеки та енергетичної незалежності України.

Реалізація енергетичної стратегії України для умов базового сценарію розвитку економіки гарантує виконання завдань та вирішення питань паливно-енергетичного комплексу, основними з яких е:

1. Забезпечення в потрібних обсягах надійного та якісного постачання економіки та населення країни енергетичними продуктами, підвищення економічної ефективності та поліпшення екологічної безпеки шляхом упровадження новітніх технологій під час модернізації, реконструкції та нового будівництва енергооб'єктів.

2. Зменшення енергоємності ВВП з 0,5 кг у. п./грн у 2005 р. до 0,24 кг у. п./грн у 2030 р. (тобто у 2,1 рази) шляхом структурного та технологічного енергозбереження.

3. Оптимізація структури виробництва електроенергії за видами палива з забезпеченням співвідношення між АБС — 52,1 %; ТЕС, ТЕЦ, блок-станціями — 42,9 %; іншими типами генерації — 5,0 %. Таке співвідношення виробництва забезпечує економічну роботу електростанцій та створює умови регулювання і стабільної роботи Об'єднаної енергосистеми України,

4. Забезпечення енергетичної безпеки шляхом:

— зменшення рівня енергетичної залежності країни від зовнішніх поставок палива (природний газ, нафта, уран) з 54,8 % у 2005 р. до 11,7 % у 2030 р., у тому числі за допомогою збільшення використання власного вугілля, урану, газу, нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії;

— зростання обсягів виробництва електроенергії на власному паливі з 38,1 % у 2005 р. до 91,7% у 2030 p.;

— диверсифікації джерел і маршрутів постачання природного газу та нафти шляхом участі України в міжнародних енергетичних проектах, зокрема, розширення участі країни у розробленні нафтогазових родовищ та розвитку нафтогазової інфраструктури за кордоном;

— створення в країні стратегічного резерву нафти та природного газу з метою використання у надзвичайних ситуаціях та ринкового регулювання цін;

— участі в розробленні та реалізації міжнародних енергетичних проектів.

Інтеграція української енергосистеми до європейської — складова стратегічної мети України про входження до ЄС На відміну від країн нової хвилі розширення ЄС, Україна має досить потужні газо-, нафтотранспортні та електричні мережі, поєднані 8 транспортними мережами ЄС і країн СНД, що дає змогу їй брати участь у формуванні Європейської енергетичної політики та спільного енергетичного ринку, відігравати важливу роль в енергетичній співпраці країн СНД і ЄС Реалізація енергетичної стратегії має забезпечити перетворення України на впливового та активного учасника міжнародних відносин у сфері енергетики, зокрема, шляхом участі у міжнародних і міждержавних утвореннях та енергетичних проектах. 8 цією метою уряд повинен створювати умови для діяльності відповідних суб'єктів у таких напрямах: імпорт-експорт енергопродуктів; реалізація та розвиток транзитного потенціалу; участь у розробленні енергетичних ресурсів та спорудженні енергетичних об'єктів за межами України тощо.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Назвіть основні складові та головні напрями сучасної екологічної проблеми.

2. Охарактеризуйте еволюцію джерел енергії протягом усієї історії людства.

3. У чому полягає сутність енергетичної кризи?

4. Назвіть чотири основних напрями використання енергії.

5. З'ясуйте, як наслідки аварії на Чорнобильській АБС відобразилися на екологічній ситуації та стані здоров'я людей в Україні та Європі загалом.

6. Визначте переваги та недоліки ядерної енергетики.