Розділ 5 ЕНЕРГЕТИЧНА КРИЗА В УКРАЇНІ ТА ЇЇ ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ

Сучасний стан енергетичної безпеки в Україні незадовільний. Однією з головних причин цього є низька ефективність виробництва, транспортування та споживання паливно-енергетичних ресурсів, брак активної політики енергозбереження в країні. Вплив заходів щодо енергоефективності на енергетичну безпеку багатоплановий та значний, що відображається на стані енергетичної безпеки.

Складна екологічна ситуація в Україні, зумовлена значною мірою шкідливими викидами підприємств традиційної енергетики, також потребує впровадження енергозберігаючих заходів. Є певна залежність між послідовним проведенням політики, спрямованої на збільшення енергоефективності (шляхом реалізації енергозберігаючих заходів) у всіх сферах національного господарства, та охороною навколишнього середовища (шляхом позитивного впливу на довкілля). Ефективне енергоспоживання в галузях економіки та населенням зменшить загальне використання енергоресурсів, що відповідно зумовить зменшення забруднення навколишнього середовища, зокрема, скорочення викидів в атмосферу газів, що виникають у промислових процесах виробництва енергоносіїв. Покращенню екологічного стану довкілля також сприятимуть упровадження енергоефективних технологій, устаткування, обладнання, побутових енергетичних пристроїв; використання нетрадиційних відновлюваних джерел енергії, альтернативних видів палива, що забезпечать економію або заміщення енергоресурсів, технології видобутку, виробництво та використання яких є екологічно неприйнятними. Тому під час планування і проведення політики енергозбереження та підвищення енергоефективності виробництва в Україні потрібно поєднувати ці питання з проблемами екології в єдину державну політику розвитку економіки держави. Заходи щодо енергозберігання повинні мати позитивний екологічний вплив на довкілля і, навпаки, у процесі оцінювання витрат на зменшення шкідливих викидів варто враховувати економічні вигоди від енергозбереження, тобто окупність цих витрат.

Для оцінювання екологічної прийнятності енергетичного виробництва використано показники, що враховують рівень викидів у відносному вигляді, порівняно з викидами у 1990 р. (прийнятими Україною за Кіотською угодою), та вартість ліквідації наслідків від впливу основних забруднювачів (SО2, NO2, золи і парникових газів). Результати розрахунків свідчать, що рівень екологічної прийнятності зменшується для всіх варіантів, окрім того випадку, коли рівень енергоємності ВВП поступово наближається до рівня енергоємності розвинутих країн. Для базового варіанта економічного розвитку, прийнятого у проекті Енергетичної стратегії до 2030 p., це зниження є незначним — на ≈ 5 % у 2020 p., а для варіанта, де енергоємність ВВП залишається такою самою, як у 2000 p., — дуже значним, що пояснюється як темпами збільшення виробництва і споживання електроенергії, так і темпами введення обладнання для уловлювання забруднювачів. Розвиток економіки сприяє збільшенню можливостей для оновлення обладнання електростанцій та впровадженню технологій очищення шкідливих викидів, таких як SО2, NО2 та зола.

20 грудня 2005 р. на прес-конференції в Києві Президент України Віктор Ющенко звернув увагу на рішення, прийняте Радою національної безпеки та оборони (РНБО) України, щодо нової концепції енергетичної безпеки України за шістьма напрямами. До них, зокрема, належать: проведення власної активної політики видобування енергоресурсів, досягнення зі світовими і національними компаніями домовленостей про реалізацію з початку 2006 р. кількох проектів реанімації енерговидобутку на старих родовищах. За словами Президента, за допомогою цих проектів протягом п'яти років виробництво нафти в Україні може збільшитися в 1,5 рази. Україна також має перспективи національного газовидобутку і видобутку уранової руди.

31 грудня 2005 р. Президент України підписав Указ "Про утворення Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів" № 1900/2005. У цьому документі зазначається:

"З метою підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері використання енергетичних ресурсів та енергозбереження, відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 106 Конституції України постановляю:

1. Утворити Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. У зв'язку з цим внести зміну до Схеми організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади, затвердженої Указом Президента України "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" від 15 грудня 1999 р. № 1573 (у редакції указу від 19 грудня 2005 р. № 1784 зі змінами, внесеними указом від 30 грудня 2005 р. № 1873), доповнивши розділ III після абзацу 20 новим абзацом такого змісту: "Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів".

2. Установити, що основними завданнями Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів є:

— проведення єдиної державної політики у сфері використання енергетичних ресурсів та енергозбереження;

— забезпечення збільшення частки нетрадиційних та альтернативних видів палива у балансі попиту та пропонування енергоносіїв;

— створення державної системи моніторингу виробництва, споживання, експорту та імпорту енергоносіїв, удосконалення системи обліку та контролю за споживанням енергетичних ресурсів;

— забезпечення функціонування єдиної системи нормування питомих витрат енергетичних ресурсів у суспільному виробництві.

3. Кабінету Міністрів України здійснити заходи, пов'язані з утворенням Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, зокрема:

— затвердити граничну чисельність працівників Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів;

— вирішити питання матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, у тому числі щодо його розміщення;

— подати в місячний термін пропозиції стосовно внесення до актів Президента України змін, що випливають із цього указу;

— привести нормативно-правові акти у відповідність до цього указу;

— забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади їх актів у відповідність до цього указу.

23 березня 2006 р. у Києві відбулася презентація Енергетичної стратегії України на період до 2030 р. та подальшу перспективу. Новим пріоритетом визнано використання таких паливних ресурсів, як вугілля та уран, яких в країні вистачає на власні потреби. Тобто акценти зміщуються на поліпшення потужності й побудову нових ядерних і теплових електростанцій. Кінцевою метою цієї стратегії є інтеграція Об'єднаної енергосистеми України до єдиної енергосистеми Європи з послідовним збільшенням експорту електроенергії, зміцнення позицій України як транзитної держави нафти і газу.

Енергетичну стратегію України до 2030 р. доопрацювала робоча група, утворена Міненерго України, на основі проекту "Енергетичної стратегії України до 2030 р. та подальшу перспективу, розробленого Інститутом загальної енергетики НАН України з коригуванням вихідних даних за підсумками 2004 та 2005 pp. Під час доопрацювання стратегії враховано доручення Президента та Уряду України, результати Парламентських слухань, громадських обговорень, пропозиції депутатів Верховної Ради України, енергетичних компаній.