Розділ 5 ЕНЕРГЕТИЧНА КРИЗА В УКРАЇНІ ТА ЇЇ ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ

Енергозбереження в енергетичному секторі спрямоване на модернізацію застарілого енергогенеруючого і розподільного обладнання, скорочення споживання палива у процесі виробництва електричної й теплової енергії, а також зменшення втрат під час передачі електричної й теплової енергії. Ці цілі можна досягти шляхом реалізації таких заходів, як:

— модернізація та заміна зношеного енергообладнання;

— поліпшення ефективності за допомогою впровадження сучасних систем енергопостачання;

— установлення сучасних автоматизованих вимірювальних систем з метою ефективнішого обліку споживання палива, електрики і теплової енергії;

— упровадження нових ефективних технологій виробництва електроенергії (наприклад, паротурбінних і газотурбінних енергоблоків, теплових енергоблоків з циркулювальним псевдозрідженим шаром, що дають змогу використовувати низькоякісне паливо);

— будівництво так званих маневрених (таких, що легко включаються і виключаються) теплових енергоблоків, щоб довести їхню частку в загальному обсязі енергогенеруючих потужностей України до 18—20 %;

— упровадження когенераційних технологій із продуктивністю 80—90%;

— оптимізація централізованої та місцевої систем теплопостачання;

— уведення системи контролю за споживанням енергії, яка б стимулювала до зменшення в години пікових навантажень і підвищення споживання енергії вночі;

— реконструкція малих гідроелектростанцій;

— ширше використання альтернативних джерел енергії.

У стратегії розвитку енергетики України особлива увага приділяється когенераційним технологіям, що зумовлено такими причинами:

— надто висока енергоефективність когенераційних технологій з урахуванням дефіциту викопного палива в Україні;

— зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу без додаткових витрат у результаті вищої енергоефективності;

— потреба створення нового електро- і теплогенеруючого обладнання;

— наявність вітчизняних машинобудівних підприємств для виробництва когенераційного обладнання (парових і газових турбін);

— попит на когенераційне обладнання малої потужності;

— поліпшення ефективності систем централізованого теплопостачання шляхом зменшення втрат тепла у процесі передачі за допомогою використання труб із теплоізоляцією та модернізації систем вимірювання і контролю за споживанням теплової енергії.

Когенераційні установки, які є в Україні, поділяються на три групи:

1) великі й відносно сучасні ТЕЦ. Вони потребують незначної модернізації, що може продовжити термін їх експлуатації на 10—20 років;