TextBook Наприклад, історичне джерелознавство базується не тільки на документальних, але й на речових та інших свідоцтвах минулого. Зокрема К.І. Рудельсон зазначає, що "як явище матеріальної дійсності, будь-який предмет є джерелом інформації і навіть історичним джерелом, історичною пам'яткою. Проте поняття "джерело інформації" і "історичне джерело", які не є ідентичними, продовжує автор, за своїм змістом ширше, ніж поняття "документ" [26].
У культурології документ - це "будь-який створений людиною матеріальний об'єкт, у якому уречевилася людська думка, тобто будь-який матеріальний об'єкт "другої природи" (аркуш паперу, книга, колесо, паперовий ландшафт)" [20].
Археографія направлена на оприлюднення тієї частини джерел, що складають у своїй більшості текстові документи.
У джерелознавстві документи складають лише частину об'єктів, що досліджуються. У цьому відношенні термін "документ" є полісемічним.
У посібниках з соціальної комунікації "документ" подається як "стабільний речовинний об'єкт, призначений для використання в смисловій комунікації як завершене повідомлення".
У науках документно-інформаційного циклу також можна знайти різні визначення цього поняття. Так, в традиційному документознавстві, як зазначав у 1995 р. в своїй монографії проф. С.Г.Кулешов, "документ - це текст (як логічна послідовність мовних чи мовних та немовних знаків) зафіксований на речовому виробі, основною функцією якого є збереження, та розповсюдження інформації у просторі та часі" [18].
В архівознавстві стало відоме його найширше трактування - "матеріальний об'єкт, що містить у собі інформацію про розумову діяльність, незалежно від її походження (створений людиною чи природний об'єкт)" [34]. Це визначення дефініції дало можливість зараховувати до документів, наприклад, твори живописців і скульпторів, оскільки ці роботи теж досить вдало закріплюють інформацію про розумову діяльність людини.
В інформатиці можна зустріти таке визначення документа: "матеріальний носій, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлену встановленим чином і таку, що має відповідно до чинного законодавства правове значення" [23].
У бібліотечній справі документ - "це об'єкт, створений із метою передачі повідомлення способами, що гарантують його отримання завдяки своїй інформаційній природі" [20]. Для бібліографів документ останнім часом став узагальнюючим терміном для позначення всіх видів одиниць зберігання (творів друку, а також неопублікованих, аудіовізуальних та інших джерел інформації) й замінив для них застарілу назву - "книжково-журнальна продукція".
У суспільній практиці, як правило, уживання терміна "документ" асоціюється, по-перше, з паспортом, дипломом, свідоцтвом, посвідченням тощо, по-друге, вживаємо його, коли маємо справу з наказами, розпорядчими актами, стандартами, правилами, службовим листуванням, в третю чергу його застосовують для позначення історичного джерела та як свідчення чи доказ якоїсь дії, учинку. І лише в останню чергу, з певними попередніми поясненнями, зверненням до історичних аналогів, зазначає проф. Н.Б. Зінов'єва, як документ розглядають як книгу. Звідси й випливає основний термінологічний дисонанс в бібліографознавстві та документознавстві - двох гілках гуманітарної науки, які мають один об'єкт вивчення - документ [16].
Офіційні визначення поняття "документ"
За тривалий історичний період значення поняття "документ" постійно змінювалося. До сьогоднішнього часу застосовуються різні визначення, то надаючи йому найширше значення, то звужуючи його розуміння до одного конкретного виду документа.
Наведемо в хронологічному порядку деякі з офіційних визначень поняття документ, що можна зустріти в словниках та навчально-довідковій літературі, в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5. Визначення поняття "документ"
| № | Визначення поняття | Джерело | |||
| 1 | 2 | 3 | |||
| 1. | Матеріальний об'єкт, що містить інформацію в зафіксованому вигляді | Терминологический словарь по теории и практике научной информации. - М., 1964. | |||
| 2. | Матеріальний об'єкт, що містить закріплену інформацію, спеціально призначений для її передачі в просторі та часі, і такий, що використовується в суспільній практиці | Основы информатики / А. И.Миха йлов, А.И.Черный, P.C. Гиляревский. - 2-е изд., перераб. и доп. - М., І968.-С.46. | |||
| 3. | Матеріальний об'єкт, що містить інформацію в заданому вигляді й спеціально призначений для її розповсюдження в просторі й часі | Документ//БСЭ. - 3-е изд. - М.: Сов. Энциклопедия, 1972.-Т. 98.-С.46. | |||
| 4. | Матеріальний об'єкт, що містить закріплену інформацію й спеціально призначений для її передачі та використання | Терми нологически й словарь по информатике / МЦНТИ.-М., 1975.-С.122. | |||
| 5. | Інформація, що зафіксована на матеріальному носії | Документ // УРЕ. - 2-вид. -К., 1979.-Т. 8.-С.428. | |||
| 6. | Результат закріплення інформації про об'єктивну дійсність і розумову діяльність людини засобами письма, графіки, фотографії, звукозапису або іншим способом на будь-якому носії | Словник сучасної архівної термінології соціалістичних країн, -Вип. 1. - М., 1982. | |||
| 7. | Матеріальний об'єкт, у якому міститься та чи інша інформація | Документ // УРЕС. -2-вид. -К., 1986. -Т.1.-С.538. | |||
| 8. | Соціальна інформація, зафіксована на будь-якому матеріальному носії з метою її збереження, розповсюдження та використання | Толковый словарь по основам информационной деятельности,-К., 1995.- C.II. | |||
| 9. | Матеріальний об'єкт із зафіксованою на ньому інформацією у вигляді тексту, звукозапису чи зображення, призначений для передачі в часі та просторі з метою збереження та суспільного використання | Терминологический словарь по библиотечному делу и смежным отраслям знаний. - М-, -1995.- С.58. | |||
| 10. | Комбінація носія й записаної на ньому інформації, яка може мати доказову або довідкову цінність | Довідник архівної термінології Міжнародної Ради в справах архівів, 1996р. | |||
| 11. | Все те, що може бути використане як свідоцтво. Будь-яке джерело інформації здатне для пересилання, вивчення та(або) те, що має юридичну силу | Міжнародний інститут інтелектуального співробітництва, 1997р. | |||
| 12 | Запис інформації на матеріальному носії, основна функція якого - збереження і передавання інформації в просторі та часі | Архівістика: термінологічний словник: К.- 1998. -С.26. | (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({}); | ||
| 13 | Матеріальний носій із зафіксованою інформацією, призначений для її зберігання та передавання в часі та просторі, придатний для використання в документаційних процесах | Справочник библиографа -2-е изд. Перераб. и доп. -СПб.; профессия, - 2003.-С.28. | |||
| 14 | Діловий папір, що посвідчує певний юридичний факт, підтверджує право на що-небудь. Все те, що підтверджує що-небудь | Великий тлумачний словник української мови. К.:2001.С236. | |||
Таке розмаїття визначень призвело до певних термінологічних дискусій з приводу самого поняття "документ" та сфери його застосування.
Погляди на визначення цього поняття у свій час висловлювали й продовжують висловлювати відомі російські та українські науковці-дослідники: В.М. Автократов, В.Д. Банасюкевич, К.Б. Гельман-Виноградов, О.М. Зусьман, О.В. Єлпатьєвский, М.П. Ілюшенко, Т.В. Кузнецова, С.Г. Кулешов, Н.М.Кушнаренко, Н.С. Ларьков, Е.А. Плешкевич, А.М. Сокова, А.В. Соколов, Ю.М. Столяров, М.С. Слободяник, ЕЛ. Хан-Піра, Г.М. Швецова-Водка.
Так, для розуміння обсягів зазначеного поняття проф. Т.В. Кузнецова пропонувала розглядати його в трьох площинах:
- як документ в цілому;
- як службовий документ;
- як документ відповідної галузі використання [17]. Російський науковець проф. Ю.М. Столяров вважає за
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загальне документознавство» автора Ю.І.Палеха на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „6. Визначення терміна "документ"“ на сторінці 3. Приємного читання.