Психофізіологічні небезпечні та шкідливі чинники середовища проживання, їх вплив на людину.

Безпека життєдіяльності

  – в) фаза зниження працездатності, розвитку втоми.

• 2. Для високої розумової працездатності необхідні ритм і об'ємність праці, тобто для кожної людини вимагається свій певний ритм, а також оптимальна кількість інформації (мала, як і велика кількість – також шкідливі). Ритм праці тісно пов'язаний з біоритмом особи. Слід акцентувати увагу на добовому, тижневому і місячному ритмах. Добовий ритм стосується біля 300 фізіологічних функцій організму.

Як відомо, активність організму, продуктивність праці тісно пов'язані з гормоном кори наднирників – адреналіном. Максимальна його концентрація в крові спостерігається вранці між 8-12 год. та ввечері між 16-22 год, мінімальна- між 12-16 і 22-8 год. Відповідно найбільша працездатність вранці і надвечір.

В залежності від періодів працездатності усіх людей поділяють на 3 групи: жайворонків, сов (люди переважно інтелектуальної праці) і голубів (45%).

Знання свого щодобового біоритму допомагає раціонально використовувати енергію власного організму.

В тижневому ритмі • працездатність відносно низька в понеділок, п'ятницю і суботу, зростає ж у вівторок, середу, четвер.

Стосовно місячного ритму розрізняють: фізичний, тривалістю – 23 дні, емоційний – 28 та інтелектуальний – 33 дні. У першій половині ритму фізична, емоційна та інтелектуальна активність зростають, а у другій – спадають.

• 3. Ще однією умовою високої працездатності є послідовність і систематичність роботи. Не слід братись за наступне, не засвоївши попереднього.

• 4. Четвертою умовою високої продуктивності праці є правильне чергування праці і відпочинку, як і інші складові гігієни праці, а саме, зовнішні фактори середовища, забезпечення вірної пози, режим харчування, відсутність шкідливих звичок, відповідний одяг, організація робочого місця. Дотримання режиму дня включає правильне чергування праці і відпочинку, правильну організацію харчування і сну.

Що стосується раціонального харчування, то суть його зводиться до 3-х основних принципів:

• а) Дотримання режиму харчування – для студента рекомендується 4-3 – разовий прийом їжі, причому в одні і ті ж години доби. Що стосується вечері, то вона повинна бути легкою, мати до 10-23% енергетичної цінності добового раціону, прийматись в районі 19 год., оскільки жири протягом дня окисляються, а їх синтез починається з 18 год. На ніч (за 1-1,3 год. до сну) рекомендується прийняти склянку кефіру або салат, овочі, які не викликають напруження травної системи.

• б) Дотримуватися рівноваги між енергією, що надходить, та енергетичними затратами на життєдіяльність індивіда. У молодому віці – це 2400-2800 ккал в день.

• в) Відповідність хімічного складу їжі фізіологічним потребам організму. Так, збалансованим співвідношення білків, жирів і вуглеводів є 1:1:4. В грамах – це приблизно 80:90:350 г.

Праця з повною віддачею сил повинна змінюватись відпочинком, до якого слід віднести: зміну виду розумових занять, 10-15 хвилинні перерви через кожні 50-60 хв. роботи, під час яких слід провітрити кімнату, зробити декілька фізичних вправ, самомасаж шийного і грудного відділів хребта, масаж правої руки.

Велика роль у нейтралізації втоми, укріпленні нервової системи належить руховій активності. Гігієнічна тижнева норма рухової активності становить для студентів 10-14 год. Щодня слід не менше 30 хв. потратити на ходьбу, не користуватись ліфтом, щоб виконати, як мінімум, добову норму рухової активності – 10 тис. кроків. Значний заряд бадьорості дає 10-25 хвилинна зарядка з наступними водними процедурами. При сидячій роботі слід часто міняти положення тіла, рухати руками і ногами.

Запам'ятайте

За 1 год. ходьби згорає 35 г жиру, що енерговитрати при ходьбі вверх збільшуються у 15-17 разів, а при ходьбі вниз – у 5 разів у порівнянні з ходьбою по рівній місцевості.

Сон, забезпечуючи відпочинок, має велике значення для відновлення працездатності. Він повинен тривати 7-8 год., а у вихідні – на 1-2год більше в умовах виключення дії шуму і сильного освітлення; повітря в спальні повинно бути чисте і свіже. Важливим є дотримання часу відходу до сну і пробудження. Сприяють засипанню півгодинні прогулянки перед сном, миття ніг, теплі ванни.

Для прискорення пробудження слід 1-2 хв. попрацювати китицями, стискаючи і розтискаючи пальці, зробити пару глибоких вдихів і видихів.

До зовнішніх факторів приміщень, що сприяють розумовій діяльності слід віднести: температуру (18-20° С), відносну вологість – 50-70%, постійну вентиляцію, відсутність шуму, невисоку концентрацію вуглекислого газу (в атмосферному повітрі – 0,03%).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Федик С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психофізіологічні небезпечні та шкідливі чинники середовища проживання, їх вплив на людину.“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вимоги до знань та вмінь студентів економічного спрямування

  • Теоретичні основи безпеки життєдіяльності: основні поняття та визначення.

  • Види безпеки: основні теоретичні положення.

  • Політична безпека

  • Цікава інформація

  • Соціальні небезпеки: види та характеристики.

  • Залежність від азартних ігор.

  • Біотероризм

  • Ризик як фактор небезпеки: поняття про допустимий ризик.

  • Концепція допустимого ризику

  • Соціально-економічні аспекти, що формують здоров'я людини.

  • Здоровий спосіб життя: складові та загальна характеристика умов його формування.

  • Раціональне харчування: закони та принципи.

  • Оздоровчий біг – як складова здорового способу життя.

  • Соціальні детермінанти формування та збереження репродуктивного здоров'я.

  • Організація, структура та завдання служби планування сім'ї в Україні.

  • Аборт і його наслідки.

  • Планування статевих стосунків: теоретичні основи контрацепції.

  • Вагітність: ознаки, гігієна та поведінка вагітної жінки.

  • Особиста гігієна вагітних

  • Природне середовище та його основні компоненти: основні теоретичні положення.

  • Вплив фізичних небезпечних і шкідливих чинників середовища проживання на організм людини.

  • Іонізуюче випромінювання: основні теоретичні положення.

  • Профілактика радіаційних уражень та їх наслідків

  • Хімічні небезпечні та шкідливі чинники середовища проживання, їх вплив на організм людини.

  • Гострі та хронічні отруєння нітратам та нітритами.

  • Отруєння пестицидами та агрохімікатами, що застосовуються в сільському господарстві.

  • Вплив на організм людини забруднювачів повітря приміщень.

  • Наркоманія, токсикоманія: причини виникнення та наслідки.

  • Вплив куріння на організм людини: причини та наслідки.

  • Вплив куріння на організм людини

  • Біологічні-небезпечні та шкідливі чинники середовища проживання, їх вплив на організм людини.

  • Характеристика основних груп інфекційних захворювань.

  • Інфекції дихальних шляхів.

  • Інфекції зовнішніх покровів.

  • Захворювання, які передаються статевим шляхом: основні теоретичні положення.

  • Інфекційні хвороби крові.

  • Психофізіологічні небезпечні та шкідливі чинники середовища проживання, їх вплив на людину.
  • Синдром хронічної втоми.

  • Стрес: основні теоретичні положення.

  • Конфлікти: причини їх виникнення та методи розв'язання конфліктних ситуацій.

  • Виробничий, побутовий та дорожньо-транспортний травматизм.

  • Відкриті ушкодження: ознаки та домедична допомога.

  • Дорожньо-транспортний травматизм: причини, ознаки, домедична допомога.

  • Електробезпека.

  • Захист людини від шкідливого впливу електричного струму.

  • Пожежна безпека.

  • Пожежі: причини виникнення та шляхи розповсюдження.

  • Протипожежні вимоги до улаштування устаткування і технологічних процесів

  • Пожежний зв'язок і сигналізація: види та принципи дії.

  • Методи гасіння пожеж та основні вогнегасні речовини.

  • Організація пожежної охорони підприємств і пожежний нагляд.

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК