З п'ятого тижня захворювання починається загоєння виразок. Дно їх укривається молодою грануляційною тканиною, а потім епітелієм, що розростається з країв виразки. Загоєння виразок і відновлення цілості слизової оболонки кишечника відповідає стадії одужання хворого.
При черевному тифі нерідко виникають ускладнення. Особливо небезпечними вони можуть бути в стадії утворення виразок: можливий прорив дна виразки. При цьому вміст кишечника проникає в черевну порожнину і розвивається перитоніт. Виразки можуть супроводжуватися кровотечами зі зруйнованих судин. Іноді такі кровотечі бувають дуже сильними і навіть смертельними. При черевному тифі нерідко виникає пневмонія. Вона може бути викликана як черевнотифозною, так і банальною інфекцією, що приєдналася. Смерть при черевному тифі може настати від загальної інтоксикації або ускладнень (кровотеча з виразок, перитоніт, пневмонія).
Серед харчових токсикоінфекцій за тяжкістю перебігу виділяється ботулізм, що виникає при отруєнні м'ясними консервами або ковбасою, в яких під впливом Bact. Botulinus утворюються отруйні речовини. Важкість перебігу ботулізму пов'язана з розвитком нервових розладів.
Дизентерія – це інфекційне захворювання, за якого уражається кишечник. Один з основних проявів дизентерії – кривавий пронос.
Дизентерію можуть викликати кілька різновидів бактерій, з яких у нашій країні практичне значення мають бактерії Флекснера і Зонне. При бактеріальній дизентерії, на відміну від черевного тифу і паратифів, основні зміни розвиваються в низхідному відділі товстої кишки, сигмоподібної і прямої.
Унаслідок різкого запального процесу випорожнення зазвичай містять значну домішку слизу, крові і нерідко обривки відмерлих пластів слизової оболонки. Пронос при дизентерії іноді змінюється запором, що пов'язано з розслабленням кишечника (атонія), що виникає в результаті поразки нервового апарату.
На 10-20-й день хвороби на місці некрозів слизової оболонки утворюються виразки. Розмір і глибина їх обумовлені ступенем поширення некрозів. При одужанні великі виразки рубцюються, дрібні гояться майже безслідно шляхом регенерації слизової оболонки.
Перебіг дизентерії дуже різноманітний і залежить від багатьох причин. У дітей, особливо грудних, дизентерія протікає більш важко. Часто при відносно невеликих анатомічних змінах кишечнику настає важка інтоксикація (токсична форма). У ослаблених виснажених, голодуючих дітей регенерація слизової оболонки відбувається дуже повільно і процес може набувати хронічного перебігу.
Лікування може змінювати перебіг дизентерії і сприяти швидкому одужанню, але через неправильне лікування, що проводиться без лікарського контролю, гостра дизентерія нерідко переходить у хронічну. Хронічна дизентерія характеризується розвитком виразок, які довго не загоюються. Процес іноді може затихати, але в подальшому за несприятливих умов виникає спалах – рецидив хвороби. При тривалому перебігу хронічна дизентерія супроводжується загальним виснаженням, анемією.
Ускладнення при дизентерії бувають не часто. До них відносяться: прорив виразок і розвиток перитоніту, кровотеча, токсичне запалення суглобів, у дітей – пневмонії, отити.
Смерть може настати в гострому періоді у зв'язку з інтоксикацією, рідше – в результаті ускладнень або виснаження при хронічній дизентерії.
Холера – гостре інфекційне захворювання, що відноситься до групи особливо небезпечних інфекцій.
Збудник холери – холерний вібріон. Розрізняють декілька різновидів збудника холери. Найбільше значення мають збудники "класичної" холери і менш патогенний – Ель-Тор (Ель-Top – назва місцевості, де вперше було виділено цей різновид збудника). Джерелом інфекції є хвора людина і бактеріоносій – їх випорожнення та блювотні маси містять величезну кількість вібріонів. Холерні вібріони, потрапляючи у воду або на харчові продукти, зберігаються місяцями. Особливо невибагливий до змін зовнішнього середовища вібріон Ель-Top, унаслідок чого він набув більшого поширення ніж збудник класичної холери.
При всіх формах у першій фазі хвороби розвивається гострий ентерит. При легких формах на цьому хвороба може закінчитися. В інших випадках процес переходить у більш важку форму (холодний період), за якої на перше місце висувається зневоднення. Загальна реакція організму зазвичай залежить від ступеня зневоднення.
Патогенез холери складний. Зараження відбувається через шлунково- кишковий тракт, частіше за все з інфекційно забрудненою водою. Інкубаційний період коливається від І до 5 діб. Вібріони, потрапляючи в шлунок, частково гинуть під дією соляної кислоти шлункового соку. Вібріони, що потрапили в тонкий кишечник, знаходять у ньому сприятливі умови для існування. Тут же із загиблих мікробів виділяється токсин, що викликає місцеве ураження вегетативних нервів, ушкодження епітелію слизової оболонки кишечника і клітинних мембран судин, порушується водна рівновага, і в кишечник з крові надходить величезна кількість рідини та солей. Це супроводжується проносом і блюванням, і організм, втрачаючи 6-20 л рідини на добу, швидко зневоднюється і втрачає дуже багато солей, особливо калієвих. З цим і пов'язані в основному і загальні зміни в організмі: внаслідок великої втрати рідини відбувається згущення крові, що призводить до висушування тканини, нерідко до загальних розладів кровообігу. Порушення кровообігу і згущення крові можуть викликати важку інтоксикацію з ураженням багатьох органів. Особливо часто пошкоджуються нирки. У них розвиваються дистрофічні зміни епітелію, звивистих канальців, іноді некроз, що призводить до зупинки функцій нирок. Для перебігу хвороби характерна велика різноманітність – від дуже важких форм, що закінчуються смертю в першу добу захворювання, до легких і стертих, за яких прояви хвороби можуть зникати через 2-3 дні. Дуже часто зустрічаються бацили у практично здорових людей. Вважають, що при спалахах, викликаних збудником Ель-Тор, на 1 хворого припадає близько 150 бацилоносіїв. Смерть при холері найчастіше спостерігається на 2-3-й день хвороби. При спалахах, що викликаються класичними різновидами збудника, смертність іноді досягає 40%. При холері Ель-Top летальність незначна. При сучасному лікуванні вдається запобігти загибелі хворих навіть при дуже важких формах холери.
Інфекції дихальних шляхів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Федик С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика основних груп інфекційних захворювань.“ на сторінці 2. Приємного читання.
