Облікові моделі як основа формування облікової політики

Облікова політика

значення результату господарювання забезпечували реалізацію принципу відповідності, який однак не було формалізовано в попередніх нормативних документах, зокрема й у наказі №40.

Проте обліковувати витрати, пов'язані з приготуванням та реалізацією продукції власного виробництва, як раніше, як витрати обігу згідно з вимогами національних стандартів неможливо.

Відповідно до вимог чинних національних стандартів, для реалізації принципу відповідності необхідно забезпечити відокремлений облік витрат підприємств та підрозділів ресторанного господарства за такими напрямами: витрати, пов'язані з придбанням запасів, виготовленням готових страв та збутових витрат (рис. 2.11).

Відповідно до п. 16 П(С)БО 9 "Запаси" витрати обігу підприємств торгівлі включаються до складу витрат на збут (рахунок 93 "Витрати на збут"), за виключенням витрат, які необхідно включати до первісної вартості придбаних та виготовлених запасів згідно з вимогами П(С)БО 9 "Запаси" та П(С)БО 16 "Витрати".

Необхідно зазначити, що П(С)БО не надають чіткого визначення складу таких витрат щодо підприємств та підрозділів ресторанного господарства. Стосовно витрат, які мають включатися до собівартості виготовлених страв, то це заробітна плата кухаря, амортизація обладнання, яке застосовується для

Трансформація витрат обігу ресторанного господарства

Рис. 2.11. Трансформація витрат обігу ресторанного господарства

виготовлення блюд, та інші витрати, безпосередньо пов'язані з приготуванням. Оскільки на практиці підприємства та підрозділи ресторанного господарства ототожнюються з підприємствами торгівлі, то ці витрати також обліковуються на рахунку 93 "Витрати на збут".

Таким чином, витрати на виробництво готових страв, крім витрат на сировину, також необхідно включати до собівартості виготовлених запасів із відокремленням на відповідному субрахунку.

Варто звернути увагу на те, що на тезі про відсутність залишків готової продукції ґрунтується висновок деяких авторів щодо недоцільності формального підходу до дотримання вимог національних стандартів стосовно розподілу витрат виробництва підприємств ресторанного господарства. Ці підходи є суперечливими. Справді, санітарні вимоги не дають можливості залишати страви на наступний день. Є багато готових страв, зберігати які у певних умовах дозволяється визначений час, а отже, можлива ситуація, коли на кінець звітного періоду будуть залишки. Крім того сучасні технології в ресторанному господарстві передбачають можливість формування таких залишків. Схематично облікову модель, що відповідає таким підходам, представлено на рис. 2.12.

Відповідно до торгово-виробничого підходу є можливість не враховувати витрати, пов'язані з виготовленням блюд і відмінні від первісної вартості сировини, у складі собівартості продукції ресторанного господарства.

Схема можливих проведень за торгово-виробничим підходом

Рис. 2.12. Схема можливих проведень за торгово-виробничим підходом

Для цього необхідно обґрунтувати у наказі з облікової політики, що залишки готової продукції на кінець звітного періоду не суттєві, і тому суми витрат, пов'язаних з приготуванням страв, не впливають на показники фінансової звітності.

Одним із найважливіших елементів облікової політики для підприємств галузі є облік і розподіл транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ).

Особливості ведення господарської діяльності і калькулювання собівартості підприємствами ресторанного господарства зумовлюють значну різноманітність конкретного наповнення змісту ТЗВ. Так, на практиці можливе об'єднання кількох видів робіт, наприклад, підрозділ займається і заготівлею, і транспортуванням, і вантажними роботами, що стосуються запасів.

Характерним для підприємств ресторанного господарства є низький рівень спеціалізації праці. На 79 % досліджуваних закладів (були вивчені підприємства ресторанного господарства - юридичні особи; дослідження проводилось за типовістю та можливістю отримання інформації) немає такого підрозділу, як експедиція з постачання, а його функції виконують різні спеціалісти. Тому перелік ТЗВ, порядок розрахунку їх розміру, їх акумулювання і зарахування на вартість запасів може мати різний характер на підприємствах ресторанного господарства, що займаються різними видами діяльності і застосовують різні технологічні схеми.

Треба зауважити, що значна номенклатура витрат, залучення до виконання робіт як власних працівників підприємства, так і спеціалізованих організацій тощо зумовлюють необхідність застосування специфічних методичних прийомів узагальнення розміру ТЗВ, особливо транспортних витрат, тобто застосування відповідних прийомів розрахунків, складання кошторисів (калькуляцій), використання в обліку показників, отриманих під час здійснення відповідних розрахунків тощо. Наступним етапом відображення в бухгалтерському обліку ТЗВ є вибір способу віднесення витрат на вартість придбаних запасів.

П(С)БО 9 "Запаси" передбачено два методичні підходи до відображення сформованих ТЗВ:

• включення їх безпосередньо до собівартості придбаних запасів (метод прямого рахунку),

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облікова політика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Облікові моделі як основа формування облікової політики“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Облікова політика як інструмент фінансової звітності

  • Принципи, методи та процедури бухгалтерського обліку в системі облікової політики

  • Облікова політика як інструмент управління бухгалтерським обліком

  • Мета, завдання та предмет облікової політики

  • Суб'єкти та рівні регулювання облікової політики

  • Локальний рівень регулювання облікової політики

  • Особливості формування облікової політики підприємств малого бізнесу (суб'єктів малого підприємництва)

  • Організаційно-методологічні особливості формування облікової політики підприємств малого бізнесу

  • Особливості спрощеного Плану рахунків та їх вплив на формування облікової політики

  • Організація документування та узагальнення облікової інформації як елемент облікової політики підприємств малого бізнесу

  • Методична складова облікової політики підприємств малого бізнесу

  • Організаційні особливості формування облікової політики у корпораціях

  • Організаційні та методичні аспекти формування облікової політики в корпораціях

  • Розділ 2. Методичні аспекти формування облікової політики за окремими об'єктами обліку та видами економічної діяльності

  • Взаємозв'язок обліку витрат і процедури калькулювання

  • Методи обліку витрат

  • Підходи до формування облікової політики стосовно розподілу загальновиробничих витрат

  • Формування облікової політики основних засобів

  • Формування облікової політики в частині незавершеного виробництва

  • Організаційні аспекти документування незавершеного виробництва та їх вплив на облікову політику

  • Оцінка незавершеного виробництва

  • Інвентаризація незавершеного виробництва

  • Галузевий аспект формування облікової політики на прикладі ресторанного господарства

  • Облікові моделі як основа формування облікової політики
  • 2.5. Податковий аспект облікової політики

  • Розділ 3. Організаційні та управлінські аспекти формування облікової політики

  • Облікова політика як складова системи управління

  • Складники системи управління як об'єкти облікової політики

  • Принципи, що визначають управлінську орієнтацію облікової політики

  • Використання попроцесного підходу до формування облікової політики на прикладі цукробурякового виробництва

  • Формування облікової політики процесу підготовки виробництва у міжсезонний період

  • Формування облікової політики технологічного процесу виробництва

  • Облікова політика як інструмент управління витратами маркетингово-збутової діяльності

  • Характеристика видів діяльності, що зумовлюють маркетингово-збутові витрати, та обґрунтування побудови робочого Плану рахунків

  • Вибір та обґрунтування елементів, статей витрат і їх складу під час побудови аналітичного обліку маркетингово-збутових витрат

  • Обґрунтування методики розподілу маркетингово-збутових витрат за звітними періодами

  • Рекомендована література