Формування облікової політики технологічного процесу виробництва

Облікова політика

Групування витрат зумовлене вимогами стандартів і організаційними та економічними умовами господарювання. Враховуючи особливості галузі цукроваріння доцільним є використання таких елементів собівартості (табл. 3.4).

Таблиця 3.4. Групування витрат за елементами собівартості Цукру

№Елементи витрат
1Витрати із забезпечення виробництва в міжсезонний період
2Сировина та основні матеріали
3Допоміжні матеріали на технологічні цілі
4Паливо на технологічні цілі
5Енергія на технологічні цілі
6Витрати на оплату праці
7Витрати на соціальне та медичне страхування
8Витрати на підготовку та освоєння виробництва
9Загальновиробничі витрати
10
11
12Зміна залишків незавершеного виробництва та напівфабрикатів

За основу має бути покладено відокремлення затрат згідно з етапами (процесами): забезпечення, заготівля, технічна переробка. Так, на початок сезону необхідне віднесення на рахунок "Основне виробництво" витрат із забезпечення виробництва в міжсезонний період.

За статтею "Сировина та основні матеріали" доцільно накопичувати витрати з придбання, транспортування, приймання і зберігання сировини та основних матеріалів, згідно з оцінкою, що визначається в кінці сезону або фінансового періоду. Тому необхідно у період цукроваріння забезпечити контроль за використанням сировини в натуральних вимірниках.

У цукроварінні вартість отриманої побічної продукції - жому та меляси - спрямовувалась на зменшення вартості основної сировини в оцінці за оптовими цінами, встановленими централізовано. На нашу думку, доцільно проводити оцінку побічної продукції (жому, меляси) на підставі фактичних затрат на накопичення і транспортування цієї продукції, що виникають у точці на межі розподілу (рис. 3.6).

Розподіл затрат між виробництвом цукру та побічної продукції

Облік виробітку меляси організують проведенням зважування перед викачуванням у резервуари. Оприбуткування жому свіжого з виробництва проводиться щодобово за даними зважування та кількості вивезеного із заводу під час його транспортування у жомосховище.

На більшості обстежених заводів зважування не проводиться, а кількість жому лабораторія визначає розрахунково. Тому

за технологічною можливістю доцільно відокремити затрати із збирання, видалення з заводу жому сирого. Якщо побічна продукція на кінець звітного періоду залишається на складах, то до її оцінки необхідно підходити спираючись на визначення активу як ресурсу, який у подальшому дасть підприємству економічну вигоду, і вимог П(С)БО 9 "Запаси", тобто за чистою вартістю продажу.

За статтею "Допоміжні матеріали на технологічні цілі" обліковують вартість вапнякового каменю, а також вартість вапна, придбаного зі сторони. На цю статтю також відносять фільтрувальні матеріали, вироби з них, ріжучі інструменти.

На статтю "Паливо та енергія на технологічні цілі" відносять затрати на паливо прямого використання та енергію, отриману або вироблену самим підприємством, і використані безпосередньо у процесі виробництва продукції. Ми вважаємо доцільним відокремлювати за напрямами паливо та енергію, що дасть можливість контролювати ці різні види витрат. Є необхідність обладнати всі виробничі ділянки лічильною апаратурою і контролювати витрати енергії та палива безпосередньо в місцях їх споживання.

Виробництво тепло- та електроенергії на цукрових заводах обліковують за двома відділеннями, а саме: ТЕЦ та машинне відділення. Для цього використовують спеціальний субрахунок до рахунку "Виробництво" - "Допоміжне виробництво". Витрати на тепло та електроенергію складаються з витрат на утримання й експлуатацію власної ТЕЦ та витрат на електроенергію отриману від постачальників. На підставі звіту ТЕЦ про виробництво та споживання тепла й електроенергії, вони списуються на споживачів.

На статті "Витрати на оплату праці" та "Витрати на соціальні заходи" відносять витрати на основну і додаткову оплату праці працівників, які безпосередньо зайняті виготовленням продукції, включно зі всіма видами додаткової оплати, а також нарахування на заробітну плату.

Як вже зазначалося, витрати на утримання та експлуатацію обладнання, а також цехові у цукроварінні мають особливість, пов'язану з тим, що ці витрати є прямими стосовно до конкретних видів виробництв. Тому в обліку доцільно їх відносити комплексною статтею безпосередньо на рахунки обліку витрат кожного виробництва з рахунку 91 "Загальновиробничі витрати", де обліковувати відокремлено за кожним виробництвом у розрізі відповідних статей (табл. 3.5). До цієї статті слід відносити лише поточні витрати на амортизацію, ремонт та утримання обладнання, знос інструментів та пристосувань, витрати на внутрішньозаводське переміщення вантажів, а також витрати, пов'язані з управлінням виробництва.

До статті "Ремонт" необхідно відносити лише витрати прямі та загальноремонтні, які на них припадають, проведені в технологічний період цукроваріння. Доцільно використовувати за технологічним обладнанням та цеховими будівлями і спорудами виробничий метод нарахування амортизації.

Таблиця 3.5. Структура рахунку 913 "Загальновиробничі витрати цукрового виробництва"

Код рахункуНазва аналітичного рахунку
913Загальновиробничі витрати
9130Експлуатація цехового обладнання, будівель, споруд
9131Амортизація цехового обладнання, будівель, споруд
9132Поточний ремонт у період цукроваріння цехового обладнання, будівель, споруд
9133Внутрішньозаводське переміщення вантажів
9134Знос МШП
9135Витрати на управління
9136Забезпечення нормальних умов праці та техніка безпеки
9137Інші

У складі загальновиробничих витрат на підставі аналізу статей необхідно відокремити постійну частину. Загальновиробничі витрати відносять на основне виробництво згідно з показником нормальної потужності. Для цукроваріння доцільно вибрати показник середньодобової переробки, а для загально-виробничих витрат жомосушильного виробництва - обсяги виробництва у натуральному вимірнику. Цей показник встановлюється залежно від показника нормальної потужності для загальнозаготівлельних витрат, а саме нормативу отримання жому та обсягів сирого жому, запланованого для продажу.

За тривалості періоду цукроваріння після 1 січня необхідно визначити обсяг витрат у незавершеному виробництві. До незавершеного виробництва належать рідкі напівпродукти, що знаходяться в апаратурі, цукор у сушильному відділенні, а також цукор у бункерах. До напівфабрикатів зараховують жовтий цукор, утфель та ін. Відповідно до галузевих нормативних документів залишки незавершеного виробництва та напівфабрикатів на кінець звітного періоду обліковували в перерахунку на білий цукор і оцінювали згідно з 85 % діючої оптової ціни. Є необхідність розробки коефіцієнтів перерахунку незавершеного виробництва та напівфабрикатів за їх видами в умовний цукор. Для цього можна використовувати коефіцієнт 0,85.

Важливим елементом облікової політики у цукроварінні є оцінка готової продукції. Протягом звітного фінансового року готова продукція може бути оцінена за вибором самого підприємства за середньорічною плановою собівартістю або за договірними чи середніми цінами продажу. По закінченні звітного фінансового періоду - календарного року, за даними бухгалтерського обліку необхідно визначити фактичну собівартість і провести коригування на суму відхилень облікової оцінки готової продукції від фактичної собівартості. Використання оцінки продукції за обліковими цінами дає можливість протягом року вести поточний облік, а калькуляцію фактичної собівартості проводити один раз - по закінченні фінансового періоду. Калькулювання в системі фінансового обліку проводиться з метою формування фінансових результатів. Для обґрунтування цінової політики, інформаційного забезпечення управлінських рішень у цукровому виробництві є доцільним калькулювати собівартість готової продукції за результатами сезону цукроваріння. Під час формування собівартості продукції за фінансовий період та сезон доцільно використовувати різні методи, а саме обчислювати за результатами сезону повну собівартість з урахуванням адміністративних та збутових витрат і витрат у межах встановлених підприємством нормативів на утримання соціальної сфери. Елементи собівартості у процесі калькулювання продукції у фінансовому та управлінському обліку мають відмінність, що зумовлено різними цілями калькулювання (табл. 3.6).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облікова політика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування облікової політики технологічного процесу виробництва“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Облікова політика як інструмент фінансової звітності

  • Принципи, методи та процедури бухгалтерського обліку в системі облікової політики

  • Облікова політика як інструмент управління бухгалтерським обліком

  • Мета, завдання та предмет облікової політики

  • Суб'єкти та рівні регулювання облікової політики

  • Локальний рівень регулювання облікової політики

  • Особливості формування облікової політики підприємств малого бізнесу (суб'єктів малого підприємництва)

  • Організаційно-методологічні особливості формування облікової політики підприємств малого бізнесу

  • Особливості спрощеного Плану рахунків та їх вплив на формування облікової політики

  • Організація документування та узагальнення облікової інформації як елемент облікової політики підприємств малого бізнесу

  • Методична складова облікової політики підприємств малого бізнесу

  • Організаційні особливості формування облікової політики у корпораціях

  • Організаційні та методичні аспекти формування облікової політики в корпораціях

  • Розділ 2. Методичні аспекти формування облікової політики за окремими об'єктами обліку та видами економічної діяльності

  • Взаємозв'язок обліку витрат і процедури калькулювання

  • Методи обліку витрат

  • Підходи до формування облікової політики стосовно розподілу загальновиробничих витрат

  • Формування облікової політики основних засобів

  • Формування облікової політики в частині незавершеного виробництва

  • Організаційні аспекти документування незавершеного виробництва та їх вплив на облікову політику

  • Оцінка незавершеного виробництва

  • Інвентаризація незавершеного виробництва

  • Галузевий аспект формування облікової політики на прикладі ресторанного господарства

  • Облікові моделі як основа формування облікової політики

  • 2.5. Податковий аспект облікової політики

  • Розділ 3. Організаційні та управлінські аспекти формування облікової політики

  • Облікова політика як складова системи управління

  • Складники системи управління як об'єкти облікової політики

  • Принципи, що визначають управлінську орієнтацію облікової політики

  • Використання попроцесного підходу до формування облікової політики на прикладі цукробурякового виробництва

  • Формування облікової політики процесу підготовки виробництва у міжсезонний період

  • Формування облікової політики технологічного процесу виробництва
  • Облікова політика як інструмент управління витратами маркетингово-збутової діяльності

  • Характеристика видів діяльності, що зумовлюють маркетингово-збутові витрати, та обґрунтування побудови робочого Плану рахунків

  • Вибір та обґрунтування елементів, статей витрат і їх складу під час побудови аналітичного обліку маркетингово-збутових витрат

  • Обґрунтування методики розподілу маркетингово-збутових витрат за звітними періодами

  • Рекомендована література