Принципи, що визначають управлінську орієнтацію облікової політики

Облікова політика

Я.В. Соколов розглядає принцип як основне, вихідне положення будь-якої теорії, вчення чи науки, базове положення (початок або основа), котре визначає всі твердження, що випливають з нього. Намагаючись визначитися стосовно принципів, які мають бути покладено в основу формування облікової політики, доцільно звернутися до принципів створення і функціонування системи управління.

Облікова політика підпорядковується інтересам системи управління.

У науковій літературі практично немає напрацювань стосовно принципів формування облікової політики, а окремі погляди розкривають вимоги, які перед нею ставляться.

До облікової політики висуваються вимоги:

• законності: вибрані або розроблені методичні прийоми, способи і процедури організації та ведення обліку суб'єкта господарювання не повинні суперечити чинному законодавству;

• адекватності: облікова політика підприємства повинна відповідати особливостям умов та специфіки його діяльності;

• ефективності: витрати на впровадження або розроблення певного елемента облікової політики підприємства не повинні перевищувати ефекту від їх впровадження;

• єдності: облікова політика суб'єкта господарювання має бути єдиною незалежно від кількості підрозділів, філій або підприємств. Це забезпечить можливість порівнювати та аналізувати її в межах корпорацій, холдингів, асоціацій;

• гласності: облікова політика повинна доводитись до відома внутрішніх та зовнішніх користувачів інформації для отримання ними уявлення про використані способи формування даних.

Дотримання вимог законності та адекватності забезпечить достовірність даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності; відсутність викривлень, пов'язаних з порушенням чинного законодавства; відповідність інформації, що формується в системі бухгалтерського обліку, конкретним умовам господарювання підприємства.

Дотримання вимог ефективності та адекватності визначає раціональність облікової політики підприємства. Єдність облікової політики підприємства для всіх його структурних підрозділів є основною умовою здійснення аналізу.

Неважко помітити, що ці вимоги не відповідають інтересам системи управління, вони з ними не пов'язані. В них йдеться про достовірність даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, запобігання викривленням інформації виключно внаслідок порушення чинного законодавства тощо.

Якщо розглядати облікову політику як сукупність довготривалих заходів переважно стратегічного значення, що мають за мету суттєвий розвиток системи управління та забезпечення динамічного функціонування всіх її частин, у тому числі обліку відповідно до чинного законодавства та змін, які відбуваються у зовнішньому середовищі, то програма такої облікової політики є обов'язковою складовою загальної програми реструктуризації, що може проводитися не тільки на "хворих" підприємствах, особливо тих, які перебувають у стані банкрутства, але й у звичайних, стабільних умовах їх господарювання виходячи із превентивних намірів економічної безпеки.

Отже, розробленню конкретної програми формування облікової політики повинно передувати вироблення принципів, що мають визначити спрямованість політики, стратегічне бачення проблем і шляхів їх вирішення.

Базовим принципом формування облікової політики є актуальність. Вироблення облікової політики передбачає визначення кола проблемних, переважно стратегічних питань, які більшою або меншою мірою пов'язані між собою змістовно, організаційно, інформаційно. Перебудова організаційної структури управління обов'язково приведе до змін у функціях, інформаційних зв'язках між ними, а вибір альтернативного методу в системі обліку спричинить зміни в плануванні. Наприклад, радикальні зміни відбудуться практично в усіх ланках системи управління, якщо буде прийнято рішення впроваджувати концепцію управлінського обліку. Взаємозалежність питань, які становлять облікову політику, набагато зросте, коли до програми буде включено декілька проблем і, таким чином, вона охопить систему в цілому.

Отже, формуючи програму облікової політики, необхідно оцінювати кожне введене у неї питання не лише з позицій методики бухгалтерського обліку, а й погляд тих змін і наслідків, які відбудуться в інших ланках цілісної системи управління.

Однак це не означає, що до програми облікової політики не можуть включатися локальні питання тактичного значення, які актуальні за спрямованістю, змістом, іншими характеристиками. Йдеться про переваги, але не винятковість стратегічного підходу, про необхідність розгляду локальних питань у системному контексті. З цього випливає другий принцип формування облікової політики - принцип системності.

Політика загалом і облікова політика зокрема тому і є політикою, що розгляд її складників передбачає використання різних шляхів досягнення успіху, різних, і не обов'язково взаємовиключних варіантів та їх комбінацій. Із загального правила можуть бути окремі винятки, коли питання є актуальним, але для його вирішення є лише один метод. Проте виняток тільки підтверджує правило, тому третім принципом формування облікової політики має бути принцип варіантності.

Облікова політика охоплює стратегічні, життєво важливі для підприємства питання, тому і виробляється вона на довготривалий строк. Звичайно, окремі уточнення, зміни акцентів і пріоритетів можуть бути, у деяких випадках вони навіть неминучі, проте генеральна лінія поведінки може змінюватися лише за виняткових обставин. Отже, стабільність - четвер тий принцип формування облікової політики.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облікова політика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Принципи, що визначають управлінську орієнтацію облікової політики“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Облікова політика як інструмент фінансової звітності

  • Принципи, методи та процедури бухгалтерського обліку в системі облікової політики

  • Облікова політика як інструмент управління бухгалтерським обліком

  • Мета, завдання та предмет облікової політики

  • Суб'єкти та рівні регулювання облікової політики

  • Локальний рівень регулювання облікової політики

  • Особливості формування облікової політики підприємств малого бізнесу (суб'єктів малого підприємництва)

  • Організаційно-методологічні особливості формування облікової політики підприємств малого бізнесу

  • Особливості спрощеного Плану рахунків та їх вплив на формування облікової політики

  • Організація документування та узагальнення облікової інформації як елемент облікової політики підприємств малого бізнесу

  • Методична складова облікової політики підприємств малого бізнесу

  • Організаційні особливості формування облікової політики у корпораціях

  • Організаційні та методичні аспекти формування облікової політики в корпораціях

  • Розділ 2. Методичні аспекти формування облікової політики за окремими об'єктами обліку та видами економічної діяльності

  • Взаємозв'язок обліку витрат і процедури калькулювання

  • Методи обліку витрат

  • Підходи до формування облікової політики стосовно розподілу загальновиробничих витрат

  • Формування облікової політики основних засобів

  • Формування облікової політики в частині незавершеного виробництва

  • Організаційні аспекти документування незавершеного виробництва та їх вплив на облікову політику

  • Оцінка незавершеного виробництва

  • Інвентаризація незавершеного виробництва

  • Галузевий аспект формування облікової політики на прикладі ресторанного господарства

  • Облікові моделі як основа формування облікової політики

  • 2.5. Податковий аспект облікової політики

  • Розділ 3. Організаційні та управлінські аспекти формування облікової політики

  • Облікова політика як складова системи управління

  • Складники системи управління як об'єкти облікової політики

  • Принципи, що визначають управлінську орієнтацію облікової політики
  • Використання попроцесного підходу до формування облікової політики на прикладі цукробурякового виробництва

  • Формування облікової політики процесу підготовки виробництва у міжсезонний період

  • Формування облікової політики технологічного процесу виробництва

  • Облікова політика як інструмент управління витратами маркетингово-збутової діяльності

  • Характеристика видів діяльності, що зумовлюють маркетингово-збутові витрати, та обґрунтування побудови робочого Плану рахунків

  • Вибір та обґрунтування елементів, статей витрат і їх складу під час побудови аналітичного обліку маркетингово-збутових витрат

  • Обґрунтування методики розподілу маркетингово-збутових витрат за звітними періодами

  • Рекомендована література