Установчі документи підприємств з іноземними інвестиціями повинні містити відомості, передбачені законодавством України для відповідних організаційно-правових форм підприємств, а також відомості про державну належність їх засновників (учасників).
Підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податки відповідно до законодавства України.
Відповідно до Митного кодексу, товари, що ввозяться на митну територію України на строк не менше трьох років іноземними інвесторами, відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування", з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, звільняються від сплати ввізного мита. При відчуженні таких товарів раніше трьох років з часу зарахування їх на баланс ввізне мито сплачується на загальних підставах[3].
Підприємство з іноземними інвестиціями самостійно визначає умови реалізації продукції (робіт, послуг), включаючи ціну на них. Продукція підприємств з іноземними інвестиціями не підлягає ліцензуванню і квотуванню за умови її сертифікації як продукції власного виробництва у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інвестування на території України може здійснюватися на основі концесійних договорів, договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності. Надання іноземним інвесторам права на проведення господарської діяльності, пов'язаної з використанням об'єктів, що перебувають у державній або комунальній власності і передаються у концесію, відбувається на підставі відповідного законодавства України шляхом укладення концесійного договору. Іноземні інвестори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов'язану зі створенням юридичної особи, відповідно до законодавства України.
Сторони за договорами (контрактами) повинні вести окремий бухгалтерський облік та складати звітність про операції, пов'язані з виконанням умов цих договорів (контрактів), та відкрити окремі рахунки в установах банків України для проведення розрахунків за цими договорами (контрактами).
Враховуючи специфіку здійснення інвестиційної діяльності, виникають певні особливості обліку іноземних інвестицій, їхньої оцінки з урахуванням того, що вони здійснюються коштами в іноземній валюті, будівлями і спорудами, обладнанням, сировиною, роботами й послугами, нематеріальними активами (ноу-хау, товарними знаками, правами на користування природними ресурсами – концесіями, програмним забезпеченням, технологіями тощо), акціями, облігаціями, майновими правами.
Особливості формування зареєстрованого капіталу повинні відображатися в статуті підприємства з іноземними інвестиціями, у якому визначають належну до внесення іноземним інвестором суму інвестиції, виходячи із перерахунку частки інвестора в іноземній валюті в національну грошову одиницю. Такий перерахунок здійснюється за курсом НБУ, що діяв на дату підписання установчого договору.
Оголошення статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями відображається записом:
Дебет рахунка 46 "Неоплачений капітал"
Кредит рахунка 40 "Зареєстрований (пайовий) капітал". Для покращення аналітичності обліку підприємству з іноземними інвестиціями доцільно передбачити в робочому плані рахунків окремі субрахунки: 461 "Неоплачений капітал засновників в національній валюті" та 462 "Неоплачений капітал засновників в іноземній валюті".
На підставі первинних документів, які засвідчують внесення інвестицій іноземними інвесторами (платіжних доручень про перерахування валюти; товарно-транспортних накладних на передачу майна; актів про виконані роботи і надані послуги; актів про передачу нематеріальних активів), відображають їхню вартість з урахуванням достовірності оцінки з використанням цін міжнародних ринків, експертні оцінки.
При цьому оприбуткування отриманих засобів та погашення заборгованості за внесками учасників у статутний капітал відображається записами:
– дебет рахунків 31 "Рахунки в банках", 10 "Основні засоби", 12 "Нематеріальні активи", 15 "Капітальні інвестиції" тощо; – кредит рахунка 46 "Неоплачений капітал".
При зміні курсу валюти за заборгованістю іноземних інвесторів виникає курсова різниця у частині внесків в іноземній валюті на поточний рахунок у банку, оскільки така заборгованість визнається монетарною статтею.
Внески, які вносяться в негрошовій формі, вважаються немонетарною статтею, тому вони оцінюються за фактичним курсом іноземної валюти на дату підписання установчих документів, відповідно, курсової різниці тут не виникає.
Щодо відображення в бухгалтерському обліку внесків до статутного капіталу, то необхідно врахувати таке:
• облік статутного капіталу починається з дати державної реєстрації підприємства;
• статутний капітал підприємства з іноземними інвестиціями формується за курсом, зафіксованим у засновницькому установчому договорі;
• розмір статутного капіталу підлягає оцінці в грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату здійснення операцій і не підлягає подальшому перерахунку у зв'язку зі зміною курсу іноземних валют;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік зовнішньоекономічної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОБЛІК ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ“ на сторінці 2. Приємного читання.
