Державний фінансовий аудит органів державного сектору економіки

Державний фінансовий аудит

• ефективність використання матеріальних та фінансових ресурсів при участі у спільній діяльності; інвестування в статутні фонди інших суб'єктів господарювання, придбання цінних паперів (запропоновані процедури аудиту: аналіз, порівняння тощо);

• ефективність і законність надання в оренду і в оперативне управління виробничих потужностей та основних засобів тощо (запропоновані процедури аудиту: перевірка, аналіз, звірка тощо).

Перевірка питання формування витрат полягає у виявленні факторів, які спричинили завищення витрат та пошук резервів для їх зниження. Фактори ризику доцільно перевіряти за напрямами:

• дотримання встановлених норм та обгрунтованість списання на витрати матеріальних цінностей та сировини (запропоновані процедури аудиту: перевірка тощо);

• дотримання вимог нормативно-правових актів при нарахуванні і виплаті заробітної плати (запропоновані процедури аудиту: перевірка, тестування тощо);

• обгрунтованість витрат від нетипових видів діяльності (запропоновані процедури аудиту: перевірка, аналіз, порівняння, анкетування, тестування тощо);

• правильність формування резерву сумнівних боргів, обгрунтованість списання простроченої дебіторської заборгованості, стан претензійної роботи (запропоновані процедури аудиту: перевірка, аналіз, тестування, анкетування тощо).

При дослідженні законності та ефективності видатків (використання) майна, в тому числі коштів цільового фінансування (асигнування з бюджету, субсидії, кошти цільових фондів, законодавчо встановлені цільові надбавки до тарифів, цільові внески фізичних та юридичних осіб, безкоштовне отримання активів тощо) вивчається обгрунтування обсягу та доцільності отримання коштів на фінансування заходів (наявність та достовірність розрахунків до кожного виду витрат), їх цільове призначення, наявність затвердженого в установленому порядку плану використання коштів, договорів на виконання робіт, актів виконаних робіт, дотримання вимог нормативно-правових актів під час здійснення закупівель, доцільність придбання товарів, робіт та послуг через посередників тощо.

Досліджується стан виконання заходів, фінансування яких здійснювалось за цільовим призначенням. У разі повного виконання або завершення етапів робіт, проаналізувати чи досягнуто мети, під яку виділялись кошти цільового фінансування, наявність реальної економічної вигоди об'єкта аудиту від участі у виконанні вказаних заходів.

Перевірка питання використання прибутків передбачає вивчення доцільності та обгрунтованості використання отриманого прибутку: створення дивідендного фонду, використання прибутку на розвиток об'єкта аудиту.

При дослідженні використовують такі процедури аудиту, як перевірка, аналіз, порівняння тощо.

Розподіл прибутку (доходу) державних комерційних та казенних підприємств, господарських товариств, у статутному фонді яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану ' з урахуванням вимог Господарського кодексу України.

Правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової звітності перевіряється стосовно повноти і правильності відображення в обліку господарських операцій, доходів і витрат, а також правильності складання фінансової звітності.

З урахуванням виявлених порушень і недоліків необхідно зробити висновок по всіх статтях, що перевірялись як ризикові, та вплив цих порушень на фінансові результати діяльності об'єкта аудиту і на розмір платежів до бюджету.

Складання аудиторського звіту, що відповідає IV етапу аудиту, окремо розглядається в п. 5.1.

Важливо враховувати, що ефективний державний фінансовий аудит передбачає оптимальне поєднання внутрішнього та зовнішнього аудиту, особливо для середніх та великих підприємств. Відділ внутрішнього аудиту повинен акцентувати уваїу не лише на окремі відхилення, а і на прогнозування показників фінансово-господарської діяльності підприємства. Оцінка системи внутрішнього контролю (аудиту) є обов'язковим елементом системи державного фінансового аудиту на підприємствах державного сектору економіки. Отже, запровадження зазначених підрозділів та їх оцінка є складовою системи державного фінансового аудиту даного сектору економіки.

Незважаючи на те, що системи державного внутрішнього фінансового контролю в різних країнах Європи мають певні відмінності, в основу загального принципу їх створення покладені єдині (стандартні) організаційні підходи та понятійна база. Визначена в Концепції понятійна база державного внутрішнього фінансового контролю грунтується на вимогах ЄС до державного сектору, зокрема в розділі 28, а також у базових документах INTOSAI. Застосування такої понятійної бази у вітчизняному правовому полі відповідає процесу адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

Базовим принципом державного внутрішнього фінансового контролю є чітке розмежування внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту. Внутрішній аудит повинен визначати, яким чином здійснюється внутрішній контроль, включаючи способи попереднього контролю.

Внутрішній аудит – форма контролю, що забезпечує функціонально незалежну оцінку діяльності органів державного сектору та дає впевненість Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів, іншим заінтересованим центральним органам виконавчої влади, керівництву органів державного сектору в тому, що система державного управління функціонує у спосіб, який максимально знижує ризик шахрайства, марнотратства, допущення помилок чи нерентабельності. Метою внутрішнього аудиту є надання рекомендацій з удосконалення діяльності органу державного сектору, підвищення ефективності процесів управління, що сприяє досягненню мети органом державного сектору. До завдань внутрішнього аудиту належить також забезпечення ефективного внутрішнього контролю відповідно до понесених витрат. Здатність надання незалежних та об'єктивних рекомендацій є основною відмінністю внутрішнього аудиту від інших форм контролю.

Централізований внутрішній аудит – це державний внутрішній аудит, що проводиться ГоловКРУ. Спрямування та координацію централізованого внутрішнього аудиту здійснює Міністерство фінансів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Державний фінансовий аудит органів державного сектору економіки“ на сторінці 9. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Концепція державного фінансового аудиту та його наукова парадигма

  • Порівняльна характеристика світових систем державного фінансового аудиту

  • Розділ 2. ВИДИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ І ЙОГО МЕТОДОЛОГІЧНЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • Аудит доцільності τα ефективності виконання бюджетних програм

  • Державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ

  • Державний фінансовий аудит органів державного сектору економіки
  • Аудит державного адміністрування

  • Розділ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

  • Механізм здійснення державного фінансового аудиту органами ДКРС України

  • Розділ 4. АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Аналітичне забезпечення аудиту доцільності використання бюджетних коштів

  • Аналітичне забезпечення аудиту ефективності використання бюджетних коштів

  • Розділ 5. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Впровадження результатів державного фінансового аудиту в управлінні