• генеральна сукупність повинна бути однорідною як за класом операцій, так і за величиною їх значень (коефіцієнт варіації не повинен перевищувати 0,33);
• генеральна сукупність повинна містити операції всього звітного періоду. Якщо взяти дані тільки за будь-який проміжок усередині звітного року, перевірити їх та екстраполювати (розповсюдити з врахуванням методу побудови вибірки) результати на генеральну сукупність за весь звітний рік, то результати будуть неправильні;
• кожна одиниця генеральної сукупності повинна мати рівний шанс попадання у вибірку.
Чим вищий ступінь ризику можливості допущення порушень чи недоліків щодо певного питання (фактору ризику), тим більший обсяг вибірки необхідно застосувати для його перевірки. Саме правильно побудована аудиторська вибірка дає впевненість в тому, що аудиторські докази, які збирає державний аудитор, будуть відповідати двом основним критеріям:
Прикладами питань аудиту, де може бути застосована вибірка, є:
• основні засоби (по окремих об'єктах основних засобів);
• матеріали і запаси (по окремих видах матеріалів і запасів);
• дебіторська і кредиторська заборгованість (по конкретних дебіторах чи кредиторах);
• реалізація продукції (конкретні господарські операції, вид продукції чи період);
• відображення затрат (конкретні випадки, напрями діяльності);
• оплата праці (окремі працівники чи групи працівників, посади) тощо.
На підставі плану аудиту складається його програма (в 2-х примірниках), в якій дають перелік факторів ризику фінансово-господарської діяльності, що передбачається перевірити під час аудиту, зміст і обсяг аудиторських процедур, необхідних для реалізації плану аудиту, а також склад аудиторів та графік аудиту.
У програмі аудиту зазначається:
• перелік критеріїв, по яких буде визначено ефективність управління об'єктом аудиту;
• перелік факторів ризику фінансово-господарської діяльності об'єкта аудиту, які передбачається перевірити за визначеними критеріями, методи проведення аудиту, процедури їх застосування, обсяг аудиту та вибірки, а також рівень суттєвості можливих порушень та недоліків;
• необхідність залучення до проведення аудиту інших органів ДКРС чи представників інших органів влади, установ та організацій;
• відповідальні працівники, що здійснюють аудит та графік проведення аудиту.
У разі передбачення програмою проведення аудиту структурних підрозділів суб'єкта господарювання без права юридичної особи із залученням інших регіональних контролюючих органів, по кожному структурному підрозділу відповідним регіональним контролюючим органом має бути складена окрема програма аудиту з урахуванням положень загальної програми аудиту в цілому по суб'єкту господарювання.
У разі виявлення порушень чи відхилень від норм слід визначити суттєвість впливу цих порушень (недоліків) на достовірність фінансової звітності та показники ведення фінансово-господарської діяльності і зробити відповідні висновки, які потрібно групувати, виходячи із суттєвості та ступеня їх впливу на фінансово- господарську діяльність підприємства.
На підставі програми аудиту, по кожному питанню (фактору ризику) розробляється "макет аудиту", який є робочим документом кожного аудитора. "Макет аудиту" являє собою порядок перевірки кожного питання програми аудиту щодо законності, достовірності і доцільності з наведенням детальної інструкції для роботи:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Державний фінансовий аудит органів державного сектору економіки“ на сторінці 7. Приємного читання.
