• вступну частину, в якій зазначається мета аудиту, підстава для його проведення, контролюючий орган, який проводить аудит, та склад фахівців, яких планується залучити в процесі проведення аудиту;
• інформацію про діяльність суб'єкта господарювання, де наводиться стисла характеристика суб'єкта, діяльність якого підлягає аудиту (мета діяльності суб'єкта господарювання, функції щодо виконання державних програм (за наявністю), структура суб'єкта господарювання та чисельність працюючих; показники виробничої та фінансової діяльності (планові, фактичні); попередня оцінка досягнення мети та завдань діяльності суб'єкта господарювання за виробничими та фінансовими показниками);
• зміни, що відбулися з моменту останнього аудиту – відображаються організаційні, виробничі та інші зміни в діяльності суб'єкта господарювання, що відбулися з часу попереднього аудиту, які могли як позитивно, так і негативно вплинути на результати діяльності, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, наприклад:
впровадження нових виробничих технологій, що зумовлює зменшення собівартості продукції;
впровадження нових заходів внутрішнього контролю робить його більш ефективним і зумовлює підвищення ступеня надійності
цього контролю, що в подальшому дозволяє знизити затрати часу на проведення аудиту за рахунок застосування менш трудомістких методів аудиту (наприклад, застосування тестування замість проведення перевірки тощо);
зміна облікової політики в частині порядку відображення в обліку певних господарських операцій або розкриття інформації у звітності тощо;
фактори ризику – обґрунтовуються попередньо виявлені фактори ризику;
обсяг аудиту – попередньо визначаються напрями чи питання діяльності, які передбачається дослідити в ході аудиту, а також наводяться фактори, які можуть впливати на хід аудиту та його результати.
У тому числі визначаються напрями діяльності суб'єкта господарювання, які потребують поглибленого дослідження, а також наводяться статті балансу і показники фінансової звітності, які потребують аналізу їх складу, структури й оцінки факторів, що вплинули на їх зміну порівняно з попереднім звітним періодом, або із плановим рівнем.
У процесі аудиту розробляється графік проведення аудиту з моменту виходу на об'єкт аудиту для складання програми аудиту і до підготовки та підписання аудиторського звіту.
У разі проведення аудиту суб'єкта господарювання, що має структурні підрозділи без права юридичної особи, які розташовані відокремлено, залучення інших регіональних контролюючих органів до аудиту цих структурних підрозділів має передбачатися в плані аудиту суб'єкта господарювання.
Перед початком виїзних аудиторських процедур керівнику суб'єкта господарювання надсилається не пізніше ніж за десять календарних днів відповідне повідомлення із зазначенням строку аудиту та відповідальних за його проведення посадових осіб.
II етап аудиту передбачає безпосередній вихід державних аудиторів до суб'єкта господарювання з метою:
• уточнення інформації, зібраної на першому етапі аудиту;
• проведення аналізу фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання та ефективності використання активів;
• попередньої оцінки стану внутрішнього контролю;
• конкретизації недоліків і проблем, які негативно вплинули (можуть вплинути) на рівень управління фінансово-господарською діяльністю суб'єкта господарювання, а також можливих шляхів
підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання та визначення факторів ризику;
• визначення переліку аудиторських процедур, необхідних для проведення аудиту в розрізі кожного поставленого питання (фактору ризику) та обсяг вибірки для проведення перевірки кожного визначеного питання (фактору ризику);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Державний фінансовий аудит органів державного сектору економіки“ на сторінці 3. Приємного читання.
