Державний фінансовий аудит органів державного сектору економіки

Державний фінансовий аудит

Результати аналізу фінансово-господарської діяльності та оцінки виконання показників фінансового плану можуть бути додатками до аудиторського звіту.

Попередня оцінка стану внутрішнього контролю полягає у дослідженні сукупності внутрішніх правил та процедур контролю, що запроваджені керівництвом об'єкта аудиту для досягнення поставленої мети, забезпечення (в межах можливого) стабільного і ефективного функціонування об'єкта аудиту, дотримання внутрішньої господарської політики, збереження, раціонального та економного використання активів, запобігання та викриття фальсифікацій і помилок, подання достовірної фінансової звітності.

З метою оцінки стану внутрішнього контролю досліджуються:

• основні принципи управління суб'єктом господарювання;

• зміст контракту між керівником і органом управління на предмет забезпечення керівником законного, цільового та економного використання всіх видів ресурсів; наказ про розподіл обов'язків між заступниками керівника; положення про відділи чи інші структурні підрозділи суб'єкта господарювання, посадові інструкції відповідальних фахівців;

• наказ про облікову політику щодо забезпечення надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів суб'єкта господарювання при складанні фінансової звітності, зокрема, шляхом визначення принципів оцінки статей звітності, методів обліку щодо окремих статей звітності; забезпечення повноти і точності складання первинних документів та якості первинної інформації, необхідної для успішного керівництва і прийняття ефективних управлінських рішень;

• графік документообороту з наявності затверджених положень дотримання законодавства щодо зберігання та знищення бухгалтерських документів, встановлення правил прийому документів на виконання, їх реєстрації і обробки, наявність контролю за дотриманням графіка документообороту;

• розпорядчі та інші документи (накази, розпорядження, рішення тощо) з дотримання правил прийняття рішень щодо використання коштів і майна та підписання фінансових документів; дотримання термінів і правил проведення інвентаризацій, бухгалтерських звірок, передачі справ та інших процедур внутрішнього контролю; забезпечення умов для збереження коштів і матеріальних цінностей; закріплення осіб, відповідальних за здійснення внутрішнього контролю та визначення для них кола обов'язків;

• склад, фаховий рівень та періодичність проходження підвищення кваліфікації працівників бухгалтерської, економічної та фінансової служб;

• наявність підрозділу внутрішнього фінансового контролю, його статус, підпорядкованість, результати і якість його роботи: забезпечення постійного аналізу цільового, ефективного й економного використання усіх видів ресурсів; своєчасність і повнота здійснюваних контрольних заходів, з огляду на наявні ризики, та правильність документування виявлених порушень і недоліків; обґрунтованість застосування методів контролю; своєчасність і обгрунтованість внесення за результатами контрольних заходів пропозицій керівництву з метою усунення виявлених порушень, забезпечення відшкодування завданих збитків та удосконалення внутрішнього контролю; повнота заходів, які вживаються для забезпечення врахування наданих пропозицій;

• кадрова політика щодо кваліфікаційних вимог до осіб, які займають відповідальні посади та частота зміни працівників на відповідальних посадах;

• порядок підготовки внутрішньої звітності для цілей управління (управлінської звітності) тощо.

За результатами вивчення системи внутрішнього контролю йому необхідно дати безумовно позитивну або модифіковану оцінку для того, щоб визначити, чи забезпечує внутрішній контроль самостійне виявлення та виправлення суб'єктом господарювання можливих ризиків.

Позитивну оцінку системи внутрішнього контролю аудитор дає в тому випадку, якщо вона попереджує, виявляє та своєчасно виправляє ті суттєві помилки в роботі персоналу, які можуть бути своєчасно попереджені і виправлені як в частині використання майна, так і в частині визначення окремих статей доходів і витрат та фінансового результату.

Умовно позитивну оцінку необхідно дати в тому випадку, коли система внутрішнього контролю є недостатньою для попередження всіх суттєвих порушень і недоліків у діяльності суб'єкта господарювання.

На негативну оцінку заслуговує та система внутрішнього контролю, яка через недоліки її організації не попереджує (або не має змоги попереджувати) суттєві для Суб'єкта господарювання помилки, що негативно впливають на використання активів, формування статей доходів і витрат та на фінансовий результат.

Негативна оцінка системи внутрішнього контролю збільшує ризики можливого допущення суб'єктом господарювання порушень і недоліків, тому вимагає планування більшого обсягу аудиторських процедур.

За результатами уточнення інформації, зібраної на першому етапі аудиту, а також проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності та оцінки стану внутрішнього контролю, конкретизуються проблеми та недоліки, які вплинули або можуть негативно вплинути на рівень управління фінансово-господарською діяльністю об'єкта аудиту і достовірність фінансової звітності, та визначаються зовнішні і внутрішні фактори ризику і їх ступінь (високий, середній, низький).

Зовнішні фактори ризику є незалежними від об'єкта аудиту, але можуть безпосередньо впливати на його діяльність та фінансові результати.

На відміну від зовнішніх внутрішні фактори ризику є прямим результатом діяльності об'єкта аудиту і можуть ним регулюватися. Найтиповішими внутрішніми факторами є ризики, пов'язані з фінансово-господарською діяльністю, а саме: зміни в організаційній структурі, внаслідок яких конкретні функції з фінансово-господарської діяльності виконуватимуться структурними підрозділами, працівники яких не мають відповідного досвіду та кваліфікації; не встановлені правила здійснення внутрішнього контролю; відсутні накази, розпорядження або їх зміст свідчить про неврахування специфіки діяльності об'єкта аудиту, внаслідок чого важко попередити, виявити та виправити помилки; укладання наперед невигідних для об'єкта аудиту договорів та ін.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Державний фінансовий аудит органів державного сектору економіки“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Концепція державного фінансового аудиту та його наукова парадигма

  • Порівняльна характеристика світових систем державного фінансового аудиту

  • Розділ 2. ВИДИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ І ЙОГО МЕТОДОЛОГІЧНЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • Аудит доцільності τα ефективності виконання бюджетних програм

  • Державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ

  • Державний фінансовий аудит органів державного сектору економіки
  • Аудит державного адміністрування

  • Розділ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

  • Механізм здійснення державного фінансового аудиту органами ДКРС України

  • Розділ 4. АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Аналітичне забезпечення аудиту доцільності використання бюджетних коштів

  • Аналітичне забезпечення аудиту ефективності використання бюджетних коштів

  • Розділ 5. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Впровадження результатів державного фінансового аудиту в управлінні