Аудит доцільності τα ефективності виконання бюджетних програм

Державний фінансовий аудит

Економічна сутність аудиту бюджетної програми полягає в необхідності впровадження адекватних методів контролю системи видатків бюджету у формі бюджетної програми. Бюджетна програма — це динамічна система і її змінює результат аудиту як зовнішній фактор. Аудит бюджетних програм є незалежним критичним поглядом на виконання бюджетної програми (рис. 2.10).

Місце аудиту бюджетних програм у системі бюджетного фінансування

Рис. 2.10. Місце аудиту бюджетних програм у системі бюджетного фінансування

Вважаємо некоректним визначати об'єктом контролю видатки бюджетів, витрачання яких в сучасних умовах набуло формату державних (бюджетних) програм[18], адже контролюється не стільки економія та цільове призначення видатків, скільки результати їх реалізації, результат програми. Вважаємо, що об'єктом аудиту є кількісні та якісні показники, які характеризують виконання бюджетної програми та рівень задоволення проблемної ситуації.

Вивчення зарубіжного досвіду доводить, що виконавча і законодавча гілки влади потребують інформації, яка має допомогти виявити причини невдалої реалізації державних чи бюджетних програм та прийняти рішення для виправлення невдач. Державні органи повинні нести відповідальність за ефективне втілення програми.

Проведений аналіз міжнародної практики свідчить, що державний фінансовий контроль виконання державних програм, як правило, реалізується на всіх рівнях державного та місцевого управління. Оцінку виконання програм у відповідних формах здійснюють як вищі органи державного аудиту (рахункові суди, рахункові палати, національні управління аудиту), так і уповноважені органи державного контролю в системі виконавчої влади. У деяких країнах міністерства фінансів не лише відіграють головну роль у підготовці проектів бюджетів та розподілі бюджетних коштів, а й реалізують функцію подальшого бюджетного контролю через централізовані ревізійні органи (Генеральна інспекція фінансів Франції, Відомство фінансового контролю Швейцарії, Служба Генерального контролера департаменту і рахівництва Індії, Головне управління фінансового контролю Міністерства фінансів Болгарії).

Звітність виконавців програм передбачає публічний нагляд за їх діяльністю в рамках програм. Погляди контролерів (аудиторів) можуть вступати в протиріччя з тим, як звітують ті, хто відповідає за виконання програми.

У разі, коли ресурсів не вистачає, увага зосереджується на тому, яким програмам надавати пріоритет. Тому висновки виконавців за результатами контролю стають основою для прийняття рішень щодо майбутніх витрат бюджету.

Необхідність практичного здійснення контролю виконання державних програм обумовила утворення відокремлених підрозділів у діючих органах державного фінансового контролю чи створення нових контролюючих органів, повноваження яких полягають в оцінюванні бюджетних програм, стеженні за їх втіленням та перевірці ефективності їх виконання.

Порівняння зарубіжної практики контролю програм в окремих країнах виявляє відмінності між ними[19]. У деяких країнах, зокрема, Німеччині, Нідерландах, США орган державного фінансового контролю організує цю роботу через свій окремий департамент. В інших країнах контроль виконання програми інтегрований з фінансовим контролем.

Згідно з Концепцією застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі (далі – Концепція)[20] оцінити виконання бюджетної програми можна за допомогою результативних показників. Вони трактуються як кількісні та якісні показники, що характеризують результати виконання бюджетної програми і підтверджуються статистичною, бухгалтерською та іншою звітністю.

Відповідно до Концепції результативні показники поділяються на такі групи:

• показники витрат – визначають обсяги та структуру ресурсів, що забезпечують виконання бюджетної програми (трудові, фінансові і матеріальні ресурси, залучені до виконання бюджетної програми);

• показники продукту – використовуються для оцінки досягнення поставлених цілей бюджетної програми. Показником продукту є, зокрема, кількість користувачів товарами (роботами, послугами), виробленими в процесі виконання бюджетної програми;

• показники ефективності – визначаються як відношення кількості вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) до їх вартості у грошовому або людському вимірі (витрати ресурсів на одиницю показника продукту);

• показники якості – відображають якість вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг).

Погодитись повністю з таким переліком показників не можна з кількох причин.

По-перше, відповідно до Концепції, всупереч принципу прийнятності встановлення параметрів виконання бюджетної програми, усі результативні показники визначатимуться головним розпорадником бюджетних коштів, що містить в собі загрозу коригування планових показників до факту, з метою демонстрації позитивного виконання програми, при цьому ефективність виконання програми може залишатись на низькому рівні.

По-друге, незрозумілим є показник ефективності в паспорті бюджетної програми, адже як можна запланувати рівень ефективності бюджетної програми, якщо вона апріорі повинна виконуватись з мінімальними витратами та максимальним результатом. До того ж, неефективні програми не повинні затверджуватись. При існуванні такого показника зникає необхідність у показниках продукту та затрат, які входять до показника ефективності. При цьому оцінка ефективності є завданням органів зовнішнього контролю, які не мають відношення до планування програми і володіють більшим інструментарієм оцінки виконання програми.

Зміну ефективності слід визначати під час аналізу виконання бюджетної програми і на основі цього доцільно визначати резерви економії бюджетних коштів, де можна витрачати менше. Автори пропонують доповнити існуючий перелік показником економії, який є величиною невикористаних можливостей зростання продуктивності в ході виконання бюджетної програми, тобто це кількісна величина резерву зростання продуктивності.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аудит доцільності τα ефективності виконання бюджетних програм“ на сторінці 12. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Концепція державного фінансового аудиту та його наукова парадигма

  • Порівняльна характеристика світових систем державного фінансового аудиту

  • Розділ 2. ВИДИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ І ЙОГО МЕТОДОЛОГІЧНЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • Аудит доцільності τα ефективності виконання бюджетних програм
  • Державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ

  • Державний фінансовий аудит органів державного сектору економіки

  • Аудит державного адміністрування

  • Розділ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

  • Механізм здійснення державного фінансового аудиту органами ДКРС України

  • Розділ 4. АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Аналітичне забезпечення аудиту доцільності використання бюджетних коштів

  • Аналітичне забезпечення аудиту ефективності використання бюджетних коштів

  • Розділ 5. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Впровадження результатів державного фінансового аудиту в управлінні