• камеральна перевірка звітної інформації про виконання бюджетних програм;
• виїзна перевірка законності використання бюджетних коштів;
• аудит достовірності звітних показників учасників бюджетної програми;
• аудит ефективності виконання бюджетних програм.
Сутність моніторингу звітної інформації про виконання бюджетних програм полягає у безперервному відстеженні показників статистичної та фінансової звітності головних розпорядників бюджетних коштів та інших учасників бюджетного процесу, повідомлень засобів масової інформації та інших джерел стосовно виконання бюджетної програми для виявлення ознак, які б свідчили про відхилення від принципів бюджетної системи, запланованих програмою цілей та результатів. Водночас щорічна звітна інформація головних розпорядників про виконання паспорта бюджетної програми потребує камеральної перевірки для зіставлення звітних показників із плановими, виявлення відхилень, їх попередній аналіз та узагальнення. Зазначена форма контролю дає можливість здійснити суцільну перевірку звітної інформації всіх головних розпорядників про виконання всіх бюджетних програм на регулярній щорічній основі та визначитись, при потребі, які програми слід піддати контролю із застосуванням виїзної перевірки.
Виїзна перевірка є складовою фінансового аудиту, коли слід підтвердити чи спростувати законність використання і достовірність фінансової звітності в учасників виконання програми (крім відповідального виконавця). Виїзну перевірку законності використання бюджетних коштів слід застосовувати стосовно тих програм, виконання результативних показників яких не викликає сумніву, водночас є інформація (ознаки) про нецільове використання бюджетних коштів.
Під час планових контрольних заходів у головних розпорядників бюджетних коштів може виникнути потреба контролювати використання виділених на виконання бюджетних програм коштів однієї із форм фінансового чи операційного аудиту.
Аудит достовірності звітних показників учасників бюджетної програми – це вид фінансового аудиту, який являє собою сукупність аналітичних і ревізійних дій, спрямованих на аналіз адміністративних рішень, прийнятих в ході виконання бюджетної програми, на предмет їх відповідності законодавчим актам, а також встановлення законності та економічності використання в ході реалізації програми бюджетних коштів і достовірності фінансової звітності щодо її виконання.
До основних специфічних методів (прийомів), необхідних для реалізації цих форм, належать: спостереження, анкетування, опитування, економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко- математичні методи, дослідження документів, аналітичне групування, систематизований виклад недоліків та документування результатів.
Якість управління бюджетними коштами визначається за результатами аналізу досягнення поставленої мети в процесі виконання бюджетної програми за такими критеріями:
• бюджетна програма виконана ефективно;
• бюджетна програма виконана недостатньо ефективно;
• бюджетна програма виконана неефективно.
Саме на цьому етапі визначається проблема, яка заважає ефективному виконанню програми. Ця проблема є об'єктом дослідження.
Висновки щодо ефективності виконання бюджетних програм робляться за результативними показниками, визначеними в паспорті бюджетної програми.
У разі недостатності або відсутності чітко визначених результативних показників органом державної контрольно-ревізійної служби разом з головним розпорядником бюджетних коштів та/або відповідальним виконавцем бюджетної програми визначаються найбільш важливі звітні дані про надані послуги, виконані роботи, реалізовані продукти або фінансові результати, які можуть характеризувати стан реалізації цілей бюджетної програми.
На основі зібраних даних висуваються гіпотези (припущення) щодо причин виникнення проблем, недосконалості певних позицій у виконанні бюджетних програм, які в подальшому підтверджуються чи спростовуються під час проведення аудиту ефективності.
На підставі підтверджених гіпотез (припущень) робляться висновки щодо причин недосягнення запланованих (максимальних) цілей. Висновки є основою для розроблення пропозицій щодо шляхів (форм, засобів) підвищення ефективності використання бюджетних коштів у процесі виконання бюджетних програм.
Результати роботи відображаються в аудиторському звіті, який складається у порядку та за формою, визначеними ГоловКРУ. У звіті відображаються недосконалість певних позицій у виконанні бюджетних програм, їх вплив на реалізацію запланованих (максимальних) цілей та обгрунтовані пропозиції щодо шляхів (форм, засобів) підвищення ефективності використання бюджетних коштів у процесі виконання бюджетних програм.
Аудиторський звіт передається головному розпоряднику бюджетних коштів та/або відповідальному виконавцю бюджетної програми, а також у разі потреби Міністерству фінансів для ознайомлення та надання зауважень і пропозицій. Інформація щодо врахування зауважень та пропозицій вноситься до аудиторського звіту. Аудиторський звіт надсилається Верховній Раді України,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аудит доцільності τα ефективності виконання бюджетних програм“ на сторінці 16. Приємного читання.
