Аудит доцільності τα ефективності виконання бюджетних програм

Державний фінансовий аудит

По-третє, не з'ясованим є також показник якості програми під час планування. Визначення якості програми має доволі суб'єктивний характер і органи фінансового контролю не компетентні в однозначному її трактуванні на підставі інформації про виконання паспортів бюджетних програм, поданої разом із статистичною, бухгалтерською та іншою звітністю за відповідний бюджетний період як зазначається в концепції. Якість програми доцільно використовувати в аудиторському звіті на основі всезагального спостереження й опитування щодо досягнутих цілей. Доцільно замінити визначення якості визнанням результату, який б відображав посилення позитивних або послаблення негативних тенденцій в розвитку якогось явища. Наприклад, заплановано зменшення рівня захворюваності, безробіття, аварій на дорогах або збільшення рівня організованої торгівлі порівняно з неорганізованою, конкурентного середовища і т.д.

Враховуючи таку вимогу для показників, як ясність, тобто параметри повинні мати чіткі формулювання, які не можуть бути по- різному інтерпретовані ні контролюючими або контрольованими, і щоб не виникало проблем в трактуванні рівня виконання бюджетної програми, пропонуємо поділити ті показники, які доцільно планувати в паспорті бюджетної програми і ті, які для оцінки котрих необхідне незалежне зовнішнє оцінювання.

Рубан Н.І., для оцінки бюджетної програми, пропонує використовувати показники: витрат (відображають обсяг і структуру фінансових ресурсів, залучених (затрачених) до виконання бюджетної програми); показники продукту (вказують на обсяг виробленої у результаті виконання бюджетної програми продукції, наданих громадських послуг чн створених умов для їх своєчасного і за мінімальною ціною надання у майбутньому); показник результату (визначає рівень досягнення цілей бюджетної програми). При цьому зазначає, що оцінку ефективності виконання бюджетної програми можна дати на підставі аналізу якості виконання показників результату. Проте, в такому випадку є загроза, що цілі можна досягти, але проблему не вирішити, якщо були прорахунки на етапі планування, до того ж показник результату не враховує побічні ефекти, які можуть виникнути під час виконання програми (як позитивні, так і негативні). Тому ми пропонуємо ввести показник впливу, який буде відображати рівень вирішеності проблемної ситуації (табл. 2.10).

Таблиця 2.10

Показники, які використовуються для оцінки бюджетних програм

Результативні показники, вказані в паспорті бюджетної програмиПоказники, які доцільно використовувати тільки при зовнішньому оцінюванні
показники витрат відображають обсяг і структуру фінансових ресурсів, залучених (витрачених) для виконання бюджетної програми; показники продукту вказують на обсяг виробленої у результаті виконання бюджетної програми продукції, наданих громадських послуг чи створених умов для їх своєчасного і за мінімальною ціною надання у майбутньому; показник результату, що визначає рівень досягнення цілей бюджетної програмипоказники ефективності визначаються як відношення кількості вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) до їх вартості у грошовому або людському вимірі (витрати ресурсів на одиницю показника продукту); · показник економії, який являє собою величину невикористаних можливостей зростання продуктивності в ході виконання бюджетної програми; показник впливу, вказує на те, чи дала програма бажані результати, наскільки задоволена проблема

Оскільки для оцінки виконання бюджетної програми в головного розпорядника бюджетних коштів та в органу зовнішнього контролю різні засоби для оцінки (головний розпорядник використовує формалізовані методи підрахунку, тоді як аудитори можуть з'ясувати думку громадськості та експертів) та мета оцінки також інша (якщо головний розпорядник звітує, наскільки він ефективно використав кошти, досягти формальних цілей, то аудитори визначають, наскільки задоволена проблема та де є проблемні місця у виконанні програми), то доцільно в паспорті бюджетної програми використовувати чіткі та однозначні в трактуванні показники (витрат, продукту та результату). Під час проведення комплексного зовнішнього оцінювання виділяти показники, які є похідними від перших, але дають більш повну картину ефективності та результативності виконання бюджетної програми. Таким чином, показник витрат є базовим для визначення показника економії, а показник продукту та витрат є базовими для визначення показника ефективності. Показник результату є базовим для розрахунку ступеня впливу.

З метою розробки комплексної програми оцінки виконання бюджетної програми доречно використати існуючі параметри діяльності, які застосовуються в різних сферах. Для цього необхідно вивчити всі можливі джерела вибору параметрів (критеріїв):

• законодавчі та нормативні акти, документи, які належать до сфери діяльності бюджетної програми, що перевіряється, і містять процедури та показники оцінки її діяльності;

• результати виконання бюджетних програм за попередні періоди;

• результати діяльності подібних бюджетних програм;

• стандарти та правила, розроблені контролюючими, професійними та експертними організаціями, які мають безпосередньо стосуються сфери, що перевіряється;

• звіти про результати проведених аналогічних перевірок;

• статистичні дані;

• спеціальну літературу з питань сфери діяльності, що перевіряється.

Відповідно до методичних рекомендацій щодо проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту ефективності виконання бюджетної програми на підставі отриманих даних необхідно:

• оцінити рівень досягнення результативних показників бюджетної програми через співвідношення фактично отриманих та запланованих результативних показників;

• оцінити ефективність програми порівнянням забезпеченого рівня виконання результативних показників програми до рівня їх фінансування[21].

Дана методика оцінює виконання програми з точки зору досягнення запланованих показників, проте не бере до уваги аналіз динаміки досягнення показників в часі.

Рубан Н.І. пропонує здійснювати оцінку результативності виконання бюджетної програми шляхом зіставлення фактичних (звітних) результатів з плановими (прогнозними) результатами з огляду на використані для досягнення цих результатів ресурси у такому порядку:

• визначається, яким є рівень виконання фізичних обсягів програми. У паспорті програми ним є показник продукту (наприклад, частка пацієнтів, які одужали завдяки операції, по відношенню до загальної чисельності пацієнтів; чисельність випускників навчального закладу; протяжність побудованих чи відремонтованих доріг тощо);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний фінансовий аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аудит доцільності τα ефективності виконання бюджетних програм“ на сторінці 13. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Концепція державного фінансового аудиту та його наукова парадигма

  • Порівняльна характеристика світових систем державного фінансового аудиту

  • Розділ 2. ВИДИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ І ЙОГО МЕТОДОЛОГІЧНЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • Аудит доцільності τα ефективності виконання бюджетних програм
  • Державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ

  • Державний фінансовий аудит органів державного сектору економіки

  • Аудит державного адміністрування

  • Розділ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

  • Механізм здійснення державного фінансового аудиту органами ДКРС України

  • Розділ 4. АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Аналітичне забезпечення аудиту доцільності використання бюджетних коштів

  • Аналітичне забезпечення аудиту ефективності використання бюджетних коштів

  • Розділ 5. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ

  • Впровадження результатів державного фінансового аудиту в управлінні